ЄСПЛ продовжить розгляд "кримської справи" без участі Росії

У Великій палаті Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі пройшли слухання у справі "Україна проти Росії".

Ця так звана "кримська справа" заснована на трьох скаргах, поданих Україною до ЄСПЛ у 2014, 2015 та 2018 роках. На слуханнях були присутні представники української влади. Росія як країна-відповідальниця своїх представників на них не відправила.

Україна звинувачує Росію у грубих порушеннях ряду статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) в анексованому Криму, у тому числі які гарантують право на життя, недопущення нелюдського поводження та катувань, право на свободу та безпеку, на справедливий суд, на свободу віросповідання, право на освіту та вільне пересування. Системні порушення прав людини, які вчиняються та покриваються окупаційною владою, відбуваються в Криму з 2014 року.

Оскільки ситуація на анексованому півострові де-факто контролюється Москвою, Росія має відповідати за грубі порушення прав незалежних журналістів, активістів, представників кримськотатарської спільноти та українців, які відкрито виражали протест проти російської окупації Криму, заявили представники України в суді.

У грудні 2020 року ЄСПЛ визнав "кримську справу" прийнятною для розгляду та підтвердив, що Росія здійснює контроль території півострова з 27 лютого 2014 року.

У березні 2022 року Росія була виключена зі складу Ради Європи (РЄ) за збройну агресію проти України, а з 16 вересня того ж року офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ. Однак "з країни, яка вже не є членом РЄ, не знімаються зобов'язання щодо дій, вчинених до того, як вона перестала бути членом організації", заявила у вступному слові голова суду Сіофру О'Лірі.

За її словами, для спілкування з урядами України та Росії у "кримській справі" ЄСПЛ продовжує використовувати "безпечний сайт".

"Однак уряд Росії не відповідає на листи, які суд розміщує на цьому сайті, і не дає жодних коментарів щодо доказів, поданих країною-позивачом", - сказала О'Лірі. Така поведінка російської влади, згідно з правилами ЄСПЛ, "не веде до автоматичного схвалення скарги країни-позивача", але й не є підставою, щоб припинити розгляд скарги. Тому слухання з "кримської справи" ЄСПЛ провів без участі російської сторони.

Від імені України перед суддями у Страсбурзі виступила заступник міністра юстиції Ірина Мудра. Вона заявила, що 27 лютого 2014 року у Криму відбувся "військовий переворот" і що з того часу Росія несе відповідальність перед ЄСПЛ за порушення прав людини, вчинені представниками російської влади та силових структур, а також за "кампанію політичних репресій, яку розгорнув на півострові маріонетковий режим РФ".

За словами Мудрої, практика систематичних порушень прав людини в Криму була спрямована насамперед проти етнічних і релігійних меншин, проукраїнських активістів і журналістів, військовослужбовців українських збройних сил, і всіх осіб, груп та організацій, які виступали проти російської окупації. При цьому, наголосила заступник міністра юстиції, "велика кількість міжнародних та неурядових організацій наголошувала на небажанні російської влади розслідувати масові порушення прав людини, вчинені її представниками".

Під час слухань українська сторона відповіла на запитання суддів ЄСПЛ за матеріалами "кримської справи". У прес-службі суду повідомили, що остаточне рішення у цій справі "буде винесено на пізнішому етапі", але конкретної дати не назвали.