Ольга Гутовська: «Шахи – це міні модель світу»

Війна принесла в наше життя постійну тривогу. Ми часто прокидаємося від вибухів, тривожимося за життя та здоров’я наших рідних та близьких, переживаємо через невизначеність власного майбутнього. І часом заспокоїти власні думки буває надто складно, вони біжать поперед нас, не дозволяючи просто зупинитись, видихнути та прорахувати свої дії.

Але разом із тим багато хто з нас вже має рецепт, як хоча б тимчасово врятувати свою свідомість від страху та відчаю. Хтось відвідує психолога, хтось шукає розраду в улюбленій справі. Це може бути кулінарія, малювання і навіть гра в шахи.

До речі, гра в шахи має дуже позитивний вплив на психіку людини. Вона стимулює мозкову діяльність, заспокоює, допомагає зосередитись та вибудувати логічні ходи. І саме це все можна спроектувати на реальне життя. Граючи в шахи, ми навчимося упорядковувати власні дії та прораховувати ситуацію на багато кроків уперед. А це неабияк важливо нині, й допоможе в складних ситуаціях не панікувати, а діяти з розумом.

А ще гра в шахи дає можливість трохи пофілософствувати. Так вважає відома громадська діячка та юристка, директор та мажоритарний власник акцій англійської компанії WWRT Ольга Гутовська.

«Шахи – одна з найдавніших ігор, їй приблизно 5 тисяч років. За одним із повір’їв шахи були даровані богами людям, аби ті відчули владу. Шахи не лише розвивають аналітичне мислення й терпіння… Шахи, на мою думку, - це міні модель світу», - розповідає Ольга Гутовська.

Часом граючи в шахи постає питання: хто добрий, а хто злий. Бо ж не просто так обрані два кольори – білий та чорний, наче добро та зло. Але в житті не все так однозначно.

«Лише за зовнішнім виглядом і якимись атрибутами я б не ралила судити про те, людина добра чи зла.

От, наприклад, в Лондоні є салон Ferrari. І там консультант буде однаково ставитись до людини, яка прийшла у звичайній курточці та спортивному костюмі чи вбранні від Chanel. І мені здається, що це вдалий механізм або алгоритм взаємодії між людьми. Не варто судити, в який колір розфарбовані фігурки, так само не варто судити людину по тому, як вона вдягнена. Треба дивитись на її вчинки.

З іншого боку ми часто бачимо осіб без постійного місця проживання. І на жаль часто загальна реакція перехожих виглядатиме, як ігнорування чи навіть негатив. Хоча дехто звісно допоможе грішми. Але ж ми не знаємо, чому людина опинилася на вулиці... Так само з фігурами. Все залежить від того хто гравець: чи він добрий, чи злий», - розмірковує юристка.

Але повернемося до війни, в якій зло є абсолютно очевидним. Звісно, що це Путін та сама Російська Федерація.

«Я навіть візьму на себе сміливість сказати, що зло - це самі росіяни. Адже саме вони відповідальні за дії своєї армії на території України. Вони не вийшли на протести, не вчинили жодних дій, щоб зупините це все варварство. Розповідають буцімто вони бояться репресій, начебто їм промили мозок… Але у 2013-2014 роках, коли був Євромайдан, хіба в

нас не було репресій? Хіба не кидали тоді людей за ґрати? Хіба "Беркут" не розстрілював Небесну сотню? Це все не зупинило українців. Все одно були багатомільйонні мітинги та протести.

Росіяни ж натомість з власних податків озброюють російську армію, відправляють своїх рідних та друзів на фронт. Добре, що українці їх повертають назад у пакетах…

Водночас очевидно, що в нашому випадку на дошці представлені не всі гравці. Бо в України є західні партнери, є численні друзі, це звичайні люди, які роблять пожертви, відправляють нам гуманітарну допомогу. Я от, наприклад, відвідала в Дубліні центр допомоги українцям, який до речі називається «Паляниця». Там допомагають усім: від дитячого харчування до речей. Це суперпідтримка», - розповідає Ольга Гутовська.

Поміж тим українська команда на шаховій дошці – це суперкоманда.

«На початку війни всі говорили, мовляв, через три дні Кив впаде. Більшість часу я проживаю в Лондоні. Так от мої колеги та друзі казали, що все закінчиться через три доби й треба евакуйовуватися…. Але, ми, українці показали, що ми сильний та суперзгуртований народ.

Згуртувалися всі починаючи від бабусь та закінчуючи кадровими офіцерами. І дали сміливу відсіч. Але зараз треба пам’ятати, що війна триває та розуміти як важко нашим воїнам на фронті», - констатує відома громадська діячка.