Опалення житла в Україні та Євросоюзі: хто ж більше мерзне?

Початок грудня відзначився тим, що через похолодання українці почали різко нарощувати споживання електроенергії, активно використовуючи електричні прилади для обігріву осель. Енергетики б’ють на сполох: «7 грудня споживання стало рекордним для нинішнього опалювального сезону… Дефіцит, який виник в енергосистемі, вимірюється кількома блоками ТЕС, яких не вистачає системі, тому ми були змушені залучити аварійну допомогу з Європи», – сказав голова «Укренерго» Володимир Кудрицький в ефірі телемарафону.

«Укренерго» змушене імпортувати дорогу електроенергію з Румунії та Польщі через високий рівень споживання.

Різке нарощування енергоспоживання свідчить, що загалом в Україні температура повітря у квартирах не дотягує до встановлених урядом стандартів опалення, коли у квартирі має бути 18-20°С у кутових кімнатах.

«На сьогодні, по суті, залишаються нормативи, встановлені ще за радянських часів – у квартирах повинна підтримуватися температура не менше ніж 18°C, а теплоносій, який доходить до будівлі, повинен нагріватися до 90°С. Але реальність абсолютно інша – теплоносій практично ніколи не має 90°С. Тому температура у будівлі залежить і від того, чи доклали мешканці зусиль, аби було тепло. Перш за все, це стан огороджувальної конструкції будинку (зовнішні стіни, вікна): якщо проведено утеплення, то тепловий опір будівлі змінюється і тоді можна говорити, що будівля відповідає сучасним нормативам», – розповів «Главкому» в.о. директора Інституту загальної енергетики, член-кореспондент НАНУ Віталій Бабак.

За словами експерта, в інституті розроблена система, що «дозволяє визначати тепловий опір онлайн. Це звичайна валізка з набором сенсорів, які кріпимо на стіни, вікна, двері. Система в автоматичному режимі опрацює всю інформацію. Нам потрібно дві доби, щоби зняти всю інформацію та визначити тепловий опір будівлі. Наш інститут виготовив таку систему. Ми віддали її у Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, щоби вони могли використовувати її на практиці. І зараз вже двоє наших співробітників отримали ліцензії та сертифікати на право проведення такого аудиту», – каже Віталій Бабак.

На опалення скаржаться навіть кияни

Відгуки жителів столиці про якість централізованого опалення – дуже різні, при цьому у межах одного району.

«Не скаржуся, опалюють добре, у різних кімнатах квартири від 18 до 22°С. Опалює наш дім бойлерна, яка загалом забезпечує теплом чотири будинки», – розповідає жителька Солом’янського району Тетяна Барська.

Інша киянка – Валентина, яка також живе у Солом’янському районі, тут же скаржиться, що батареї у квартирі – ледь теплі і електричний обігрівач у неї працює з ранку до ночі.

На Оболоні жителька Катерина, каже, що у квартирі настільки спекотно, що вона спить із відкритим вікном, а мешканець іншого – Олексій, працює вдома на комп’ютері у рукавичках, бо мерзнуть руки. «Мої батареї складно назвати гарячими», – каже він.

Столичні будинки, підключені до автономних котельних, почали обігріватися тільки у кінці листопада. Святошинська держадміністрація, наприклад, стверджує, що причина – відсутність договорів на постачання природного газу.

Але багатоквартирні будинки з центральним опаленням теплом забезпечені, запевняють у КМДА. За даними міського голови Віталія Кличка, у 2023 році з міського бюджету Києва спрямували понад 1 млрд грн на ремонт обладнання теплоджерел, що зазнали пошкоджень внаслідок російських обстрілів.

В українців вдома тепліше, ніж у німців та британців

Скаржаться на холод у помешканнях і біженці з України, які проживають у найбагатших країнах Європи. У Німеччині власники будинків інколи навіть дивуються: «Якби ви були з Африки, можна було би зрозуміти. Але ж ви з України!».

У Німеччині у багатоквартирних будинках прохолодно. У приватних будинках (але не у всіх), крім газового котла взимку розпалюють ще й каміни, тоді температура сягає 19-21°С. При цьому у ФРН немає регулювання стандартів опалення. Кожен робить, як хоче: ходить босоніж у добре опалюваному приміщенні, а це коштує досить дорого, чи вдягає вовняні кофтину та шкарпетки.

Нинішній опалювальний сезон для німців – дуже непростий, адже ціни на газ та електроенергію за останній рік зросли більш ніж удвічі. Ще напередодні минулорічного опалювального сезону різке зростання цін на газ та електроенергію «Главкому» прогнозував Рольф Рот – колишній мер об’єднаної територіальної громади Маршахт, у якій він мешкає. Цей опалювальний сезон ще більше вдарив по гаманцях німців. До прикладу, сім’я програміста Фреда Шуберта завжди економила електрику та газ. Нині ж доводиться економити ще більше. Сім’я проживає у будинку площею 140 кв. м. До подорожчання за весь спожитий протягом року газ платили 1,2 тис. євро, тобто 100 євро за місяць. За електрику – 150 євро за місяць (загалом споживали близько 6 тис. кВт-год на рік).

«Ми не опалюємо усі кімнати, тому середня температура у будинку – близько 16°С. У ванній кімнаті у нас також +16°С, хоча зранку ми прогріваємо її до +21°С на пару годин. Хто не встиг помитися у теплі, той стукає зубами. У кімнаті, де працює Фред, термостат виставлений на 18°С, у спальнях – близько 20°С, у кімнатах, де опалення відключене – 12°С. Будинком я ходжу повністю одягнена, хіба що без шапки і рукавиць. Зараз ми сплачуємо 400 євро на місяць за газ та світло, а у кінці року приходить перерахунок. Дуже подорожчала електроенергія – за рік нам потрібно буде доплатити ще близько 450 євро. І це враховуючи, що у нас скрізь – енергозберігаючі лампочки. Перерахунок за опалення (газ) ще не приходив, думаю, він також не порадує. Фред каже, що енергоносії за останній рік, у середньому, подорожчали на 250%», – розповіла «Главкому» дружина Фреда Ольга.

У Великій Британії комфортною вважається температура у помешканні не нижче 18°С. Від 16 до 18°С – норма, така температура у п'яти мільйонах будинків королівства.

«Централізованого опалення у Великій Британії немає, тож кожен опалюється, як може: у когось газ, у когось електрика. У готелі, де я працюю, взагалі спекотно, а у будинку, де я живу, опалення вмикається на кілька годин вранці і ввечері, бо дуже дорого опалювати весь час. Тому буває, що й підмерзаємо. Але у нас є камін, яким ми регулярно прогріваємо перший поверх. У Великій Британії не буває морозів, як у нас, принаймні на півдні, де я живу. Тутешня зима схожа на нашу осінь», – розповіла «Главкому» українська біженка Юлія Павленко.

Лауреат української державної премії у галузі науки і техніки Віталій Бабак поділився із «Главкомом» спогадами про те, як мерзнув, мешкаючи у гуртожитку Оксфордського університету у Великій Британії.

«В Оксфорді взагалі не було опалення, температура у кімнаті була 12-14 °С. Був камін, але ми не знали, де взяти дрова. Виходили із ситуації як могли – два светри одягнути, трошки більше пива випити…», – згадує Бабак.

Борги за опалення зростають

Парадокс – в українських оселях під час війни буває значно тепліше, ніж у домівках громадян спокійних та заможних країн Євросоюзу. Тим часом наші підприємства теплокомуненерго не мають коштів на модернізацію теплових мереж, адже обсяги боргів за послуги лише зростають. За даними Держстату, за централізоване опалення та гарячу воду українці заборгували 23,3 млрд грн. У комунальних підприємствах запевняють, що тарифи за опалення не покривають витрат на закупівлю газу. До кінця дії воєнного стану введено мораторій на підняття тарифів. Різницю між збитковими тарифами і ринковими мала би покривати держава, але у бюджеті коштів не вистачає, тому борг тепловикам на кінець опалювального сезону, що минув, становив 36 млрд грн.

Наталка Прудка, для «Главкома»