Люди успадкували "ген жайворонка" від неандертальців – дослідження

Науковці проаналізували ДНК сучасних людей і неандертальців.

ДНК неандертальця може пояснити, чому деякі з людей є жайворонками.

Про це пише The Guardian.

Американські вчені виявили, що гени, успадковані від наших доісторичних родичів, може сприяти тому, що деякі люди стають жайворонками, що дозволяє їм комфортніше прокидатися і лягати спати раніше, ніж інші.

Хоча більша частина генів, отриманих сучасною людиною в результаті стародавнього схрещування, була відсіяна в ході еволюції, невелика частина залишилася, швидше за все, тому, що вони допомогли раннім сучасним людям адаптуватися до нового середовища проживання, коли вони залишили Африку і перебралися до Євразії.

"Аналізуючи фрагменти ДНК неандертальців, які залишилися в геномах сучасної людини, ми виявили разючу тенденцію", - сказав Джон Капра, епідеміолог з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. За його словами, багато хто з них вплинув на гени, які керують біологічним годинником сучасної людини, в більшості випадків "підвищуючи схильність до жайворонка".

Homo sapiens мігрували з Африки до Євразії близько 70 000 років тому. Після прибуття вони зіткнулися з неандертальцями, які вже пристосувалися до життя в холоднішому кліматі, заселили територію сотні тисяч років тому. Завдяки схрещуванню між групами люди, що нині живуть, несуть до 4% ДНК неандертальців, зокрема гени, пов'язані з пігментацією шкіри, волоссям, жиром та імунітетом.

Капра та його колеги проаналізували ДНК сучасних людей і неандертальців і виявили, що в біологічному годиннику або циркадних ритмах цих двох груп беруть участь різні генетичні варіанти. Оскільки предки сучасних людей спарювалися з неандертальцями, цілком можливо, що деякі з людей, що нині живуть, є носіями неандертальських варіантів, міркували вони.

Щоб перевірити, дослідники звернулися до британського біобанку, який зберігає інформацію про генетику, здоров'я та спосіб життя півмільйона людей. Мало того, що багато людей є носіями цих варіантів, гени постійно пов'язані з раннім пробудженням, пишуть вчені Genome Biology and Evolution.

Але щоб стати жайворонком, не потрібні гени неандертальця. Сотні різних генів впливають на те, коли люди сплять і прокидаються, а також існує безліч екологічних та культурних впливів. Загалом гени неандертальців мають лише незначний вплив.

Капра підозрює, що багато сучасних людей несуть у собі гени неандертальців, тому що вони допомогли своїм предкам адаптуватися до життя у вищих широтах. "Ми не думаємо, що бути жайворонком насправді корисно. Швидше, ми думаємо, що це сигнал про те, що у нас є більш швидкий годинник, який краще адаптується до сезонних змін рівня освітленості", — сказав Капра. "У більш високих широтах корисно мати гнучкіший годинник, здатний краще змінюватися відповідно до змінних сезонних рівнів освітленості".

Читайте провідні новини дня:

• "Керуватимуть чоловік із жінкою": мольфар Довбуш про те, коли закінчиться війна і що буде потім
• Диверсія в прямому ефірі: про що брехав Путін під час пресконференції та куди його послали росіяни
• Хлопчика, який зник 6 років тому, нарешті знайшли: звідки він втік та хто його врятував (фото)

Професор Марк Маслін з Університетського коледжу Лондона, який не брав участі в дослідженні, сказав: "Тепер ми маємо генетичні докази того, що деякі з нас справді є жайворонками. Коли люди розвивалися у тропічній Африці, тривалість дня становила в середньому 12 годин. Зараз мисливці-збирачі витрачають лише 30% свого часу неспання на збирання їжі, так що 12 годин — це багато часу. Але чим далі на північ ви просуваєтеся, тим коротшими і коротшими стають дні взимку, коли їжі особливо не вистачає, тому для неандертальців і людей має сенс починати збирати їжу, щойно з'являється світло, при якому можна працювати".