Новий податок для мікропідприємців. Як це працюватиме

Оновлена програма співпраці України з МВФ окрему увагу приділяє фіскальній консолідації та пошуку додаткових джерел наповнення нашого держбюджету. Певний акцент зроблено на оподаткуванні населення. Отже, в усіх останніх податкових ініціатив держави має відкритися друге дихання. Зокрема, і у так званого спецрежиму для мікробізнесу, який може принести державі щонайменше 10 млрд грн надходжень.

Навіщо українцям спецрежим для мікробізнесу? За даними Держстату, близько 19% дорослих українців є неофіційно зайнятими, причому значна їх частина працює у сфері послуг — водіями, кур'єрами, репетиторами тощо. Законодавці вирішили вдосконалити існуючу податкову систему, аби допомогти цим людям здійснювати свою діяльність офіційно та сплачувати податки, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця. Що ж, проаналізуємо, наскільки привабливою є ця пропозиція (№10166 від 20.10.2023).

Передумови створення проєкту

В Україні є кілька можливих варіантів легального оформлення своєї діяльності:

• стати найманим працівником, уклавши трудовий договір;
• зареєструватися як фізична-особа-підприємець і вести господарські відносини с контрагентами;
• отримати статус самозайнятої особи чи навіть створити власне підприємство.

Однак це підходить передусім для тих, хто займається певними видами господарської діяльності постійно і вибрав їх як свої основні. Неврегульованою залишалася діяльність тих осіб, які виконують певну роботу епізодично, коли у них виникає для цього потреба. Це так званий підробіток, якщо, наприклад, сантехнік, який працює на офіційній роботі, зареєстрований на сайтах пошуку підрядників типу «Кабанчік» і інколи бере звідти замовлення. З одного боку, це не трудові відносини, бо позбавлені їхніх ознак, але з іншого — людина отримує дохід, при цьому не будучи зареєстрованою як ФОП. Саме такі моменти і намагаються наразі врегулювати і зменшити частку тіньових відносин, давши зелене світло легалізації доходів тих громадян, які не бажають проходити довгі етапи реєстрації ФОП, оформлювати багато додаткових паперів звітності (незалежно від того, чи виконувалася робота), а також боятися перевірок Держпраці і Державної податкової служби.

Вочевидь, держава почала тиснути на онлайн-сервіси (цифрові платформи), які фактично були посередниками між замовниками і виконавцями. Але, за підрахунком, лише 4% таких працівників мали реєстрацію ФОП, інші вели діяльність нелегально, викликаючи додаткові запитання у податкової до таких платформ: на якій основі особи залучені до роботи? Звичайно, є люди, які працюють індивідуально, без співпраці з цифровими платформами, і вони теж підпадатимуть під дію норм проєкту.

Скільки податків доведеться платити

Доходи на спецрежимі будуть оподатковуватися за ставкою 6%. Умовою є сума доходу протягом року не вище 153 розмірів мінімальної заробітної плати: з 01.01.24 — 1 086 300 грн, а з 01.07.2024 — 1 224 000 грн. До суми перевищення (тобто з різниці між фактичним заробітком і максимально дозволеною сумою) буде застосовано ставку 18%.

Кого стосується проєкт і як обрати цей вид податку

Він стосується фізичних осіб старше 18 років, які не є самозайнятими та отримують додатковий, нерегулярний або незначний дохід без реєстрації ФОП при наданні послуг. Їм пропонується спеціальний режим для сплати податку на доходи, вони будуть внесені до спеціального реєстру. Для застосування спеціального режиму треба подати до податкової за своєю адресою заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Особа на спецрежимі зобов’язана кожну операцію проводити через РРО, незалежно від того, готівкова вона чи ні, якщо не користується реєстрацією на цифрових платформах типу Bolt, Glovo, Uklon.

Види дозволених послуг:

• надання послуг із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
• надання послуг таксі та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
• кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
• виконання ремонтних робіт об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
• надання послуг перекладу;
• дресирування та догляд за домашніми тваринами;
• діяльність із організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
• діяльність у сфері охорони здоров'я людини, яка не потребує ліцензії (діяльність медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів);
• послуги з виконання фоторобіт;
• послуги домашньої прислуги;
• послуги з догляду за дитиною;
• послуги, пов'язані з очищенням і прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
• послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
• послуги з ремонту на дому трикотажних виробів;
• послуги з ремонту на дому шкіряних галантерейних і дорожніх виробів;
• послуги на дому з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
• послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
• послуги на дому з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
• перукарські послуги на дому;
• послуги на дому з манікюру та педикюру.

Хто такий оператор цифрової платформи

Як уже написано вище, багато людей використовують у своїй діяльності можливості сайтів вивчення мов з носіями, застосунків Bolt, Glovo, Uklon, сайту Kabanchik — служби пошуку виконавця ремонтних робіт тощо, на якому реєструються таксисти, кур’єри, домашні працівники (няні, садівники, покоївки), репетитори, кінологи, надавачі послуг сфери краси та інші. Саме такі сайти і застосунки вважатимуться цифровими платформами у контексті закону. А їхніми операторами — власники. Тобто юридичні особи (незалежно від їхнього резидентства на території України), які надають українцям доступ до свого сайту для отримання ними доходів. Вони мають долучитися до Реєстру операторів цифрових платформ.

Оператор цифрової платформи надаватиме податковій інформацію через спеціальний портал (його створять) державною або англійською мовою про всі суми доходів, що отримані з використанням їхнього сайту або застосунку особами, які обрали застосування спеціального режиму і повідомили про це. Оператори нестимуть відповідальність, якщо порушать строки подання такої інформації. Важливо, що оператори цифрової платформи не є податковими агентами зареєстрованих осіб, тобто не сплачують за них податків.

Як відбуватиметься процес сплати податків

Фізична особа, яка обрала таку систему, відкриває спеціальний рахунок в одному обраному нею банку з переліку, і банк зобов’язаний буде здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів, тобто фактично стягуватиме податки автоматично на користь держави з кожного надходження. Оплата проходитиме або через цифрові платформи, або через ПРРО/РРО. Якщо податкова виявить порушення, то право на зменшену кількість податків можна втратити.

На переконання законотворців, існуюча в Україні спрощена система оподаткування хоч і є зручною, але найбільше підходить для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі і для яких така діяльність є основною. Отримувати додаткові до основної роботи заробітки на нерегулярній основі у формальному секторі для фізичних осіб обтяжливо та невигідно. Крім того, певна частина громадян не готова реєструватися через побоювання щодо процесу реєстрації та припинення фізичної особи-підприємця, додаткової звітності, можливих перевірок тощо. Прийняття законопроєкту сприятиме легалізації доходів фізичних осіб завдяки створенню сприятливих умов для сплати ними податків, що, за розрахунками «Економічної експертної платформи», дасть можливість забезпечити збільшення надходжень до бюджету у розмірі близько 10 млрд грн.