Не читайте жовту пресу: Давидюк відповів скептикам щодо готовності України до Євросоюзу

Такою думкою із 24 Каналом поділився політолог Микола Давидюк. Він переконаний, що в оцінці перспектив вступу України до Євросоюзу важить проведення реформ, а не думки незрозумілих дописувачів.

Наскільки можна вірити публікації The Times

Дуже часто те, що ми сприймаємо як "аналітика від видання", насправді може бути приватною думкою дописувача. До того ж за цю "приватну думку дописувача" цілком може заплатити Росія.

"Боснія бореться за те, щоб мати право називатися державою. Вони (Захід – 24 Канал) "зліпив" її багато з чого і намагається її тримати, але якщо в країні не працює економіка, то саме в цьому полягає проблема", – переконаний Давидюк.

Саме тому порівняння України з Боснією не витримує ніякої критики, адже уся економіка Боснії приблизно дорівнює економіці одного українського міста на зразок Одеси чи Львова.

Нікчемність аргументів противників України

На цьому тлі особливо дивно, що автори статті The Times називають Україну "найбіднішою державою Європи". У реальності ж деякі країни побоюються впливу української економіки на європейський ринок, зокрема в сільському господарстві.

"До війни в Брюселі можна було часто зустріти російських лобістів з італійськими, французькими та німецькими паспортами. Вони розповідали, чому Україна не може бути й ніколи не буде в ЄС. Тому історію з Боснією можуть просувати з точки зору російського наративу", – припустив політолог.

Втім, після погодження початку переговорів про вступ до ЄС, для України все залежатиме від реальних кроків, які уряд робитиме тут і зараз. Для цього потрібно продемонструвати успіхи в реформуванні українського законодавства та інститутів, на які ЄС сам даватиме Україні гроші.

Варто також розуміти, що Україна не йде до Євросоюзу для того, щоб бути у ньому нахлібником. Україна ділитиметься своїми спроможностями з іншими членами ЄС, і цей взаємообмін буде для Європи дуже корисним, адже в стратегічному баченні це принесе перемогу обом сторонам.

Зараз нам головне закрити всі параметри по законодавству й не слухати всіх цих дописувачів жовтої преси. Потрібно рухатись вперед і ні на кого не зважати,
– зазначив Давидюк.

Останні реформи України за рекомендаціями ЄС

• З особливою прискіпливістю Єврокомісія поставилася до закону про нацменшини, на якому вкрай наполягала Угорщина. Але 8 грудня Україна погодилася ухвалити закон, який дозволить створювати у школах класи з європейськими мовами викладання.
• Ще одна з вимог Євросоюзу – посилення боротьби з корупцією. Одним із засобів для її реалізації міжнародні експерти назвали збільшення штату НАБУ з 700 до 1000 працівників. Закон передбачає, що це збільшення буде поступовим, й у структуру щороку приходитимуть по 100 нових представників протягом наступних 3 років.
• Іншим надважливим для Євросоюзу питанням стало регулювання статус політично значущої особи. Через специфіку української банківської сфери, прийняті норми можуть ускладнити життя чиновників топрівня, однак посилені перевірки у банках можуть стати надійним запобіжником корупції серед можновладців.