Канал «FreeДом» відповів на дослідження ІМІ про неефективне «внутрішнє іномовлення» України

Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ) оприлюднило свою відповідь на дослідження Інституту масової інформації про авдиторію та ефективність державних телеканалів «FreeДом» і «Дім». Відповідна заява від МПІУ надійшла на редакційну пошту «ДМ».

У держпідприємстві вважають, що матеріал ІМІ містить низку тез і висновків щодо діяльності МПІУ, які не відповідають дійсності, а також неповну і неточну інформацію, часто подану відокремлено від контексту. «Це вводить в оману громадськість, зокрема формує неправдиве розуміння структури, задач, механізмів і результатів роботи ДП "МПІУ", і зрештою може завдати шкоди ідеї інституту українського державного іномовлення як одного з інструментів інформаційного суверенітету, суб’єктності та стійкості країни у світовому медіапросторі», — стверджують у МПІУ.

Вони звернулись до ІМІ з проханням уточнити та/або спростувати висновки з дослідження, які, на їхню думку, не відповідають дійсності; оприлюднити інформацію про методологію дослідження; пояснити, чому ІМІ чи автор дослідження на звертались із запитом до МПІУ щодо інформації, яка, на думку автора, невідома громадськості. Також вони мають зауваження щодо логіки використаних у дослідженні порівнянь та різних «маніпулятивних технік і прийомів знецінення, негативного стилістичного маркування» тощо.

У МПІУ виокремили в дослідженні ІМІ кілька тез, які, на їхню думку, не відповідають об’єктивним даним.

Зокрема, вони вважають, що ключовий меседж матеріалу закладений уже в його назві та заголовку відповідної новини — «Внутрішнє іномовлення України. На кого мовлять державні телеканали "Дім" і "FreeДом"», «Телеканали іномовлення працюють на внутрішню аудиторію, — аналітика ІМІ» — і вважають це маніпуляцією:

«Такий підхід видається класичним прикладом маніпуляції за допомогою заголовку, коли імперативно задекларований "потрібний" меседж задає модальну рамку сприйняття подальшого тексту [… і] ще до ознайомлення з текстом можуть сформувати в аудиторії упереджене ставлення».

У МПІУ стверджують, що теза про «внутрішнє іномовлення» не відповідає дійсності і суперечить даним, навіть наведеним у дослідженні, — зокрема про мовлення каналу «FreeДом» через супутник, присутність у національних мережах кабельних операторів 44 країн, на міжнародних ОТТ-платформах, які доступні глядачам по всьому світу. Крім того, додають у МПІУ, у 2022 році кількість супутників, через які мовить канал, зросла з двох до шести, а вже у 2023-му «FreeДом» присутній у понад 700 національних кабельних, DTH-, IPTV-мережах 44 країн світу,

У держпідприємстві також стверджують, що для обґрунтування тези про «нібито неефективність роботи іномовлення, з яких випливає авторське припущення про недоцільність його фінансування коштом державного бюджету», використано «некоректні порівняння та аналогії, неповні й нерелевантні дані».

Зокрема, вони вважають некоректним порівняння телеканалів «Дім» та «Freeдом» із загальноукраїнськими телеканалами, адже в Україні каналу «Freeдом» у кабельних мережах немає, а телеканал «Дім» присутній лише в окремих районах Донецької області.

Також, стверджують у МПІУ, автор дослідження не враховує, що 90% переглядів ютуб-каналів «FreeДом» та «FreeДом.Live» становлять перегляди з-за кордону, з них понад 60% — з Росії, решта — Казахстан, Узбекистан, Білорусь, країни Балтії, Німеччина, Ізраїль.

«Так само відсутні в дослідженні ІМІ середньозважені показники перегляду за-за кордону контенту під брендом “FreeДом” на YouTube-каналах ДП "МПІУ" та медіагруп-партнерів — це 78%, або дані про перелік міст, в яких відсоток перегляду “FreeДом” найвищий і в якому практично немає українських міст», — пишуть у МПІУ.

Крім того, у МПІУ заперечують тезу з дослідження, мовляв ситуація з державним іномовленням «суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України». Ця теза, на думку держпідприємства, «ігнорує сутнісну відмінність іномовлення — орієнтованість на зовнішню аудиторію», тоді як у резолюції ПАРЄ від 5 жовтня 2005 року йшлося насамперед про систему державних телерадіокомпаній та про інші медіа для внутрішньої аудиторії.

У МПІУ також стверджують, що висновку про необхідність збільшити кількість телеканалів та створити канал російською мовою дійшов тодішній менеджмент МПІУ за роки роботи з 2015 до 2020-го.

«…подана без цієї інформації фраза "у 2020-му… влада почала…" може створити в аудиторії хибне враження про те, що зі зміною політичного керівництва країни у форматі іномовлення нібито розпочались процеси, які не були об’єктивно мотивовані», — йдеться у відповіді МПІУ.

У МПІУ вважають маніпулятивним те, що автор використав дані російської соціології про зростання ворожого ставлення росіян до українців за останні два роки як аргумент на підтвердження тези про неефективність каналу «FreeДом». У МПІУ не заперечили, що впливати на російську авдиторію — складне завдання, але «складність задачі не означає, що її не потрібно виконувати».

«Запит на інформацію про війну Росії проти України в російськомовної аудиторії є, і це не лише мешканці РФ. На наш погляд, цей запит має задовольняти зокрема український телеканал російською мовою, який доносить правдиву інформацію з україноцентричних позицій, інакше наша країна буде в ситуації, коли про нас говоритимуть без нас», — заявили на держпідприємстві.

Врешті, «загальною тезою» в дослідженні ІМІ платформа іномовлення назвала припущення автора про те, що «телеканали українського іномовлення […] можуть бути використані для впливу на внутрішню аудиторію, наприклад на користь владі під час виборів».

У МПІУ також пояснили, чому не оприлюднюють даних про перегляди каналів «Дім» та «FreeДом»  на будь-яких платформах, крім ютубу. За їхніми словами, МПІУ не вимірює перегляди телеканалів «Дім» та «FreeДом»  ані всередині країни, ані за кордоном у цифровому, аналоговому телебаченні, кабельних мережах та на супутнику. Підприємство не орієнтується на внутрішню аудиторію, тому телеканалів ДП «МПІУ» немає в піплметричній панелі. А вивчення показників переглядів за кордоном — дороговартісне, і його фінансування не передбачене поточним бюджетом. «Саме тому ми орієнтуємось на показники в диджиталі, бо інструменти їхнього аналізу або безкоштовні, або відносно недорогі», — кажуть у МПІУ.

Насамкінець у МПІУ навели низку фактів, яких, на їхню думку, бракує в дослідженні ІМІ для повноцінного висвітлення теми.

Читайте також:

• Канал «Дім» — рік мовлення у новому форматі
• Від УТР до «FreeДому» та «Дому». Історія українського іномовлення