Шлях переможця: звідки взявся Toyota Land Cruiser

Ось вже понад 70 років випускається модель, яка принесла Toyota славу виробника найнадійніших автомобілів у світі. Йдеться, звичайно, про легендарний позашляховик Toyota Land Cruiser.

Відтоді він пройшов шлях від суворого утилітарного всюдихода до респектабельного автомобіля з усіма новітніми технологіями, яких вимагає сучасний покупець. При цьому Land Cruiser примудрився не втратити своїх позашляхових якостей, за що йому особлива пошана.

А ще Land Cruiser – рекордсмен-довгожитель на конвеєрі Toyota. І по продажах він теж рекордсмен: компанія виробила понад десять мільйонів автомобілів цієї моделі, її ім’я стало культовим у секторі повнопривідників. Саме Land Cruiser сьогодні встановлює стандарти надійності та міцності у класі, викликаючи безмірну довіру покупців у всьому світі.

На довгому еволюційному шляху з одного кореня зросли відразу три гілки, які сам виробник позначає як Heavy Duty, Light Duty та Station Wagon. На них вже й розцвіли всім відомі моделі.

Перший Land Cruiser з’явився з військової потреби. Коли в червні 1950 року почалася Корейська війна, ООН та США доручили японським автовиробникам постачати американській армії компактні позашляховики. Головну роль у цьому відвели Toyota, бо саме вона у сорокові роки була одним з головних постачальників автомобілів для власних збройних сил.

Крім того, що компанія отримувала серйозні кошти на виробництво, американська адміністрація дозволила виготовити 1000 автівок і для власного ринку. Йшлося про легкі повнопривідними, аналогічні за технікою та характеристиками американському Willys Jeep. Але це за умови, що всі автомобілі будуть побудовані з власної сировини, вузлів та агрегатів.

Усього через п’ять місяців після отримання замовлення, в січні 1951 року, Toyota представила прототип свого позашляховика Національному поліцейському резерву. Це був автомобіль, побудований на шасі легкої однотонної вантажівки Toyota Type SB з 3,4-літровим 6-циліндровим двигуном від чотиритонної вантажівки Type B, з підвіскою, запозиченою в легкового автомобіля Toypet, і найпростішим відкритим кузовом.

Але поліцейському резерву машина… не сподобалася! Вони обрали ліцензійну версію Willys, яку запропонувала Mitsubishi. Сумно? Лише з одного боку. А з іншого цей вибір буквально розв’язав руки керівництву Toyota. Компанія побачила у своєму прототипі величезний потенціал і вирішила продовжити роботи над ним, вважаючи, що без особливих зусиль знайде інших покупців, тим більше що з країни було знято повоєнні експортні обмеження.

Перша серійна машина отримала назву Toyota Jeep BJ, де літерою B позначався двигун серії B, а J – Jeep. Автомобіль зазнав найжорстокіших позашляхових тестів, в процесі яких навіть піднявся до синтоїстського храму на вершині гори Атаго, повторивши легендарне сходження воїна-самурая, і до шостої станції на горі Фудзі, по старому паломницькому маршруту. Щоб ви розуміли: до того моменту піднятися туди можна було лише пішки чи на коні. Нагородою Toyota стала заміна поліцейським резервом ліцензійного Jeep від Mitsubishi на новий BJ.

Із самого початку Toyota пропонувала п’ять варіантів свого позашляховика, включаючи версію для пожежників та два пікапи. Проте серійне виробництво стартувало лише 1953 року. На той час було отримано величезну кількість замовлень від уряду, комунальних служб та енергетичних компаній.

У 1954 році машина отримала нове ім’я Land Cruiser – просто тому, що Willys в Америці вже зареєстрував торгову марку Jeep і це слово довелося прибрати з назви. Зміна імені допомогла вивести новий джип на експортний ринок. Перші партії автівок пішли до Пакистану, а вже 1955 року Land Cruiser почав продаватися в Саудівській Аравії.
У серпні 1955-го, всього через чотири роки після дебюту концепту, було представлено друге покоління Land Cruiser – серія 20. Вона перетворилася з військової машини на цивільний позашляховик, з новим кузовом та просторим комфортабельним салоном.

Крім цього, з’явилася нова підвіска, запозичена у Toyota Crown, що додала автівці комфорту. У той час розгін до швидкості 60 км/год на японських дорогах вважався подвигом, тож ця підвіска була справжнім подарунком для водіїв.

У листопаді 1955-го з’явився новий двигун серії F, з яким Land Cruiser став відразу на 23% потужнішим. Зауважимо, що мотор з низьким ступенем стиснення був розроблений ще в 1948 році, у 1955-му став серійним, а закінчив своє життя на конвеєрі лише у … 1992-му! Цей двигун-довгожитель досі вважається одним із найнадійніших силових агрегатів в історії автомобілебудування.

У 1957 році Land Cruiser успішно пройшов у США військові випробування, які підняли інтерес до моделі в усьому світі. Найчастіше саме цей Land Cruiser ставав першим японським автомобілем на експортних ринках. І наймасовішим: наприклад, у 1957 році частка Toyota Land Cruiser у загальній масі проданих на експорт японських авто становила 38,2%.

Toyota Land Cruiser 40-ї серії був по-справжньому спартанським. Жодної шумоізоляції, прості сталеві кузовні панелі просто захищали від вітру, дощу та снігу. Повнопривідна трансмісія зі зниженим рядом мала три режими: «Економічний», «Помірний» та «Повний», а два варіанти колісної бази пропонували незліченну кількість кузовів.

На батьківщині виробництво Land Cruiser 40-ї серії закінчилося 1986 року, але філії продовжували складання до кінця 2001 року, коли припинився випуск бразильської Toyota Bandeirante. Тобто кузов, розроблений для 20-ї серії та модернізований для 40-ї, випускався протягом 51 року! Ба більше, ще досі світом катається безліч автівок цього покоління.

Презентація 70-ї серії у 1984 році продемонструвала нову якісну сторону Land Cruiser. Машина зберегла концепцію ідеального позашляховика, відповідаючи водночас новим вимогам до сімейних автомобілів для активного комфортабельного відпочинку.

Було вирішено розділити 70-ту серію на два сегменти: робоча конячка з листовими ресорами та більш комфортабельна пасажирська версія із пружинною підвіскою. Тобто вже можна було обирати між машинами Heavy Duty та Light Duty.

Лінійка Heavy Duty отримала потужні сталеві панелі кузова з вертикально встановленим лобовим склом та міцними передніми крилами. Вже на старті продажів пропонувалося п’ять варіантів колісної бази, від 2,31 м до 3,18 м, та п’ять варіантів кузова.

Багатою була і гама двигунів. До вже знайомих «шісток» серій F і В та компактного 4-циліндрового бензинового мотора незабаром додалися 5-циліндровий рядний дизель, новий бензиновий V6 і дизель V8 з турбонаддувом та безпосереднім упорскуванням.

Позашляховики Light Duty оснащувалися дещо іншими передніми крилами та капотом. Пропонувалися три варіанти колісної бази – таких, як і у компактних версій Heavy Duty. Ці автомобілі отримали власне ім’я Bundera, яке у 1990 році й перетворилося на Prado.
Двигуни були виключно 4-циліндровими, відносно легкими, що дозволило застосувати пружинну підвіску. Саме вона забезпечила комфорт легкового автомобіля. Водночас Toyota вдалося зберегти всі необхідні Land Cruiser позашляхові кондиції.

Light Duty серії 70 була замінена у 1996 році серією 90. А версія Heavy Duty вперше серйозно оновилася тільки у 2007-му, через 23 роки після запуску. Змінилася передня частина, з’явилися нові фари та передні крила, більш сучасна та ергономічна панель приладів.

Наступного разу салон оновили у 2009 році. Тільки тепер, після 58 років випуску, у 70-ї серії Land Cruiser з’явилися подушки безпеки і з салону майже повністю зник голий метал. Виробництво 70-ки триває і сьогодні, зовсім недавно Toyota представила її нове покоління.

Light Duty оновилася у 1990 році. Тепер це була не просто 90-та серія, а Toyota Land Cruiser Prado. Через шість років Prado запропонував покупцям передню незалежну підвіску і рейкове кермове управління, тобто комфорт і задоволення від водіння.

Це, до речі, стало дуже ефективною відповіддю Mitsubishi Pajero, яка забирала в Toyota значну частку ринку.