Експерт пояснив, чому Міноборони не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА

Основна проблема, через яку Міністерство оборони України наразі не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА - це відсутність у державі нормативної бази із цього питання як такої.

Про це під час пресконференції в Укрінформі заявив директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України Максим Полив’яний.

“Перша і основна проблема, чому МОУ не здійснює замовлення, не контрактує, не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА — тому що відсутня як така нормативна база з цього питання у нашій країні, наскільки мені відомо. Це питання знаходиться на початковій стадії”, - сказав він.

Полив'яний закликав представників суміжних асоціацій підключитися до роботи щодо розробки змін до існуючої нормативної бази для вирішення цієї проблеми.

“Міністерство оборони, його юристи самостійно цим питанням займатися не будуть, вони не будуть розробляти зміни, для того щоб вирішити цю проблему. Їм зараз трошки не до того. Тому я пропоную підставити наше плече - виробників, асоціацій тощо - щоб уже виступити ініціатором внесення цих змін”, - зазначив директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України.

Співвласник виробничо-інноваційної компанії “Девіро”, яка спеціалізується на проєктуванні, розробці і виробництві безпілотних літальних апаратів цивільного і військового призначення, Денис Чередніченко заявив, що і виробникам, й іншим навчальним центрам потрібно разом працювати безпосередньо з Міноборони і доносити до відома керівництва цього міністерства або посадовців, які займаються цими питаннями, необхідність впровадження цих змін у їхніх нормативних документах.

“Бо виробники не такі великі, як мій, не будуть у змозі витратити досить велику частку своїх фінансових ресурсів, щоб здійснювати навчання пілотів, операторів на офіційній основі. Це тягне за собою дуже великі видатки, зокрема — це необхідність утримання матеріально-технічної бази, штату інструкторів, яких попередньо теж треба навчити у держзакладах, щоб вони мали офіційний статус інструктора тощо”, - розповів Чередніченко.

За словами співзасновника компанії “Девіро”, змінювати підзаконні нормативні акти Міноборони необхідно і для того, щоб приватні компанії бачили у цьому перспективу і не боялися вкладати кошти для організації своїх тренінгцентрів.

Народний депутат Вадим Івченко погодився з думкою щодо того, що в цьому питанні щодо БПЛА потрібно робити державно-приватне партнерство.

Окремо Полив'яний заявив, що на наступний рік державою запланована закупівля великої кількості різних типів і видів БПЛА від різних вітчизняних виробників.

“І я вважаю, що на сьогодні цю проблему (з навчанням операторів БПЛА — ред.) можна вирішити дуже просто: кожен контракт на закупівлю таких БПЛА безпосередньо з виробником має передбачати і проведення декількох сесій навчання для представників ЗСУ. Тобто, купується у нас, наприклад, за держкошти Міноборони 50 комплексів БПЛА. І цей же контракт передбачає проведення навчання для 30-40 операторів, у якому розписує виробник безпосередньо програму навчання — скільки годин передбачатиме ця програма, певна теорія і практика, виїзд на полігони — все це прописується у контракті тощо”, - зазначив директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України.

Відповідаючи на питання про співпрацю з органами місцевого самоврядування, Полив'яний висловив переконання, що, якщо налагодити нормальну плідну співпрацю з ВЦА на місцях, то цю проблему частково можна вирішити без залучення цільових бюджетних коштів, залучення яких наразі є проблематичним через відсутність нормативної бази для вирішення цього питання.

Як повідомлялося, 4 грудня міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олексадр Камишін заявив, що в Україні вже налагоджено виробництво більшості моделей БПЛА, і що більшість дронів, які закуповують для Сил оборони, вироблені в Україні.