Карін: в арсеналі російських кілерів зі спецслужб вибухівка, льодоруби та отруєні парасольки

Почавши гібридну агресію проти України та Заходу в цілому, активність російських спецслужб за кордоном вийшла на новий рівень і набула системного характеру. Сюди слід віднести активні заходи різного характеру, які мають на увазі усунення "неугодних осіб", прослуховування, кібершпигунство та інші КДБшні методи.

У черговому матеріалі спільного проекту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив" ми продовжуємо розбиратися у діяльності російських спецслужб на території цивілізованого світу. Сьогодні йдеться саме про вбивства та замахи – у тому числі й в Україні.

Діди вбивали

Вбивства перебіжчиків та неугодних комуністичному режиму спецслужби почали практикувати з моменту створення СРСР. І кремлівський диктатор Володимир Путін продовжує справу своїх попередників, але вже не з "маузером" і в галіфе, а використовуючи витонченіші форми позбавлення людини життя.

Починаючи з 1920 років усунення ворогів комунізму здійснювалося у рамках операції "Трест". Для цього у системі ГРУ було сформовано так званий "закордонний оперативний центр", який займався знищенням високопоставлених білогвардійців у Європі.

За Сталіна вбивства "зрадників" поставили на конвеєр. Однією з найвідоміших акцій з усунення була розправа над Левом Троцьким у Мексиці, вбитого альпіністським льодорубом. За цей злочин убивця став героєм Радянського Союзу.

У період холодної війни підхід Союзу з покарання зрадників значно трансформувався, оскільки західні спецслужби приділяли значну увагу безпеці радянських перебіжчиків, що дозволило їм прожити згодом довгі роки. Серед прикладів – Олег Гордієвський, Олег Калугін та інші.

Але пощастило не всім ворогам комуністичного режиму. Наприклад, 1978 року в Лондоні болгарського дисидента Георгія Маркова було вбито уколом парасольки з отрутою. Пізніше Олег Калугін заявив, що це вбивство здійснено КДБ та болгарськими комуністичними спецслужбами.

Примітно, що таким чином радянські спецслужби намагалися залякати потенційних перебіжчиків та показати "ворогам", що вони не можуть почуватися в безпеці в будь-якому місці планети, оскільки "покарання не має терміну давності".

За наказом кремлівського психопата

Першим резонансним вбивством після розпаду СРСР стало отруєння радіоактивним полонієм-210 у 2006 році ексспівробітника Федеральної служби безпеки Олександра Литвиненка. У 1998 році він розповів, що з ще кількома співробітниками ФСБ отримав завдання вбити російського олігарха Бориса Березовського, який на той час проживав у Великій Британії. З 2004 року Литвиненко почав працювати агентом британської МІ6 та співпрацював з іспанською розвідкою, передаючи інформацію про російську мафію в Європі.

На той момент європейські уряди намагалися налагодити співпрацю з РФ, а їхні спецслужби ще не виробили механізму боротьби із подібними методами кремлівського режиму. Лише 2021 року Європейський суд з прав людини визнав Росію відповідальною за вбивство Литвиненка на території Великобританії, але Москва традиційно не визнала звинувачення у скоєному злочині.

У Кремлі розуміли, що жодних наслідків на державному рівні не буде, тому й дали відмашку на використання хімічної зброї ще одного противника Кремля – Сергія Скрипаля.

Ексспівробітника ГРУ Скрипаля у 2006 році було засуджено в Росії на 13 років за держзраду і за шпигунство на користь британських спецслужб. 2010 року його обміняли на 10 російських агентів, затриманих у США. І ось через вісім років до Скрипаля все ж таки дісталися агенти ГРУ. Окрім нього постраждали його 33-річна донька та кілька людей, які випадково стикалися з отрутою.

Ці два резонансні випадки є показовими, оскільки результати розслідувань довели причетність до них російських спецслужб, а також те, що наказ віддавався безпосередньо з Кремля.

Окупаційний терор

Почуття вседозволеності кремлівського психопата надихало його на вбивства і в Україні. З початку гібридної агресії кілери Путіна провели низку терористичних актів. Цьому сприяла інфільтрація російських агентів у всі сфери українського суспільства.

У березні 2017 року в Маріуполі було підірвано автомобіль заступника начальника контррозвідки управління СБУ в Донецькій області Олександра Хараберюша. Полковник Хараберюш міг бути неугодним росіянам якраз через результативність роботи проти РФ.

Офіцер помер у швидкій допомозі від кровотечі. У вбивстві визнали винною донеччанку Юлію Просолову, яка, за інформацією ексглави СБУ Грицака, проходила підготовку під кураторством російських спецслужб.

У червні 2017 року у Києві було підірвано автомобіль командира підрозділу спецназу Головного управління розвідки Міноборони України Максима Шаповала.

Голова СБУ Грицак у 2019 р. повідомив, что справжнім організатором убивств, внаслідок яких загинули Олександр Хараберюш та Максим Шаповал (і мав бути ліквідований ще один офіцер українських спецслужб) є генерал-лейтенант ФСБ РФ Мінаєв Дмитро Вікторович – начальник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ.

Того ж дня у селі Іллінівка Донецької області було підірвано автомобіль із полковником СБУ Юрієм Возним, який також загинув внаслідок вибуху. Інші військовослужбовці та місцевий житель, які перебували в автомобілі, були доставлені до лікарні. На той момент міністр оборони Степан Полторак, коментуючи вбивства Шаповала та Возного, говорив про причетність російських спецслужб.

Також у 2017 році в центрі Києва було застрелено ексдепутата російської Держдуми Дениса Вороненкова, який погодився дати свідчення про присутність військ РФ в Україні як один з ключових свідків російської агресії, що втік з Москви.

На той час депутат ВРУ і радник голови МВС Антон Геращенко заявляв, що кілер, який застрелив Вороненкова, був агентом російських спецслужб, впроваджених в українські силові структури. Це 28-річний уродженець Севастополя Павло Паршов, якого у 2014 році завербували російські спецслужби та поставили завдання запровадитись в один із підрозділів ЗСУ. У лютому 2015 року він перетнув пішки кордон з Білорусією і пройшов у РФ курс спецпідготовки в школі для диверсантів.

Що вдалося запобігти

Але не всі операції російським спецслужбам удалося реалізувати. У 2022 році СБУ затримала кілерів російського ГРУ на території України, які планували серію вбивств на замовлення представників вищого військово-політичного керівництва – зокрема на той момент міністра оборони Олексія Резнікова та керівника ГУР МОУ Кирила Буданова.

Один із затриманих, мешканець Луганської області, з 2014 року підтримував збройну агресію Росії проти України та брав участь у бойових діях на боці сепаратистів у лавах так званої "народної міліції "ЛНР". Після початку повномасштабного вторгнення він перебував на території РФ, де його і завербували представники ГРУ. У травні 2022 року чоловік отримав від кураторів завдання підготовки замовного вбивства керівника українського бойового підрозділу, для чого він залучив киянина як кілера.

Якби це "тестове" вбивство було успішним, далі російські куратори планували вбивства міністра оборони України, голови ГУР, одного з керівників "Національного корпусу" та інших. За кожне вбивство передбачалася винагорода від 100 тис. дол.

Слід розуміти, що кількість невдалих замахів на вище українське політичне та військове керівництво, особливо за останні роки, може бути набагато більшою, проте факти про них поки що залишатимуться прихованими від громадськості.

Про те, як російська диктатура "хитає" ситуацію в демократичних країнах та міжнародних організаціях, можна прочитати тут.