Основні фактори, які формуватимуть банківський ринок у 2024 році

Прогнози експерта

Заступник Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов у коментарі для 24 Каналу розповів, що банківський сектор і надалі матиме довіру населення та буде одним із найбільш привабливих варіантів розміщення заощаджень.

Серед основних факторів, які впливатимуть на функціонування банківського ринку, будуть загальні темпи економічного зростання і розвиток більшості галузей економіки. За прогнозом, у наступному році зростання ВВП може скласти понад 4,5%, що майже на 1% більше за темпи у 2023 році.

Ще одним важливим показником буде розвиток експорту. Зокрема, дія нового “зернового коридору”, відсутність перепон на пунктах автомобільного перетину кордону, розширення “лінійки” експортованої продукції тощо.

На діяльність банків впливатиме і мінімізація інфляції, яка, за прогнозами, у 2024 році може скласти 9,7%.

Системна та достатня макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій дозволить подолати очікувану “фінансову прірву”. Згідно з ухваленим державним бюджетом, у наступному році Україна розраховує отримати 41 мільярд доларів.

Зростання економіки та банківського сектору зокрема навряд чи можливе з неподоланою “бюджетною прірвою”. Тому очікувані міжнародні кошти обсягом майже 41 мільярд доларів, а це понад 1,5 трлн грн, будуть скоріш за все спрямовані на покриття величезних воєнних та соціальних видатків, — наголосив експерт.

Сергій Мамедов зауважує, що видатки в ухваленому на 2024 рік бюджеті складуть майже 3,4 трильйона гривень, а очікувані доходи майже вдвічі менше — 1,77 трильйона гривень. На його погляд, макрофін якраз і буде спрямовано на те, щоб покрити левову частку витрат бюджету та вийти на бездефіцитний бюджет.

Ще один фактор: стабільна ситуація на валютному ринку. Подальша лібералізація ринку з поверненням до плаваючого курсу валют. А також формування курсу на основі реальних економічних показників за мінімального ажіотажного тиску на курс.

Активний розвиток державних пільгових кредитних програм та спільних програм з органами місцевої влади з часткового відшкодування кредитів також матиме вплив.

Зокрема це програми з кредитування малого та середнього бізнесу “5–7–9”, для середніх та малих підприємств “Доступний факторинг” та енергомодернізації будинків “Енергодім”.

Події на фронті та рівень отримуваної воєнно-технічної допомоги від західних країн, розвиток власного ВПК, фінансове забезпечення ЗСУ, поступові здобутки зі звільнення українських територій визначатимуть, наскільки стійким є банківський ринок до викликів сьогодення.

Також вагоме значення матимуть наслідки війни: обсяги заподіяної шкоди, протидія ворожим намір зруйнувати енергетичну та економічну сфери (разом з цим розробка та поступове впровадження планів з відновлення країни);

А серед інших факторів:

• Стратегія реформ, спрямованих на подолання корупції, розвиток громадянського суспільства, розвиток та відновлення економіки — максимальне наближення до стандартів Європейського Союзу, а також залучення потужних інвестицій у відбудову країни (“прозорість” дій влади, уникнення політичних суперечок та “інтриг”, “боротьби за рейтинги” тощо);
• Психологічна стійкість громадян і бізнесу перед новими викликами війни: відсутність паніки, ажіотажу, здатність об’єднуватися заради перемоги у війні.

Наразі йдеться про те, наскільки ефективно працюватиме “воєнна” економіка країни, чи вистачить економічного ресурсу не лише на війну, а й на розвиток країни. Вочевидь банківський сектор — це віддзеркалення всіх наявних процесів в країні разом із певними здобутками та помилками. У війни є своя жахлива та цинічна вартість, а перемога — це ціна в десятки тисяч загиблих та поранених воїнів. Саме тому будь-які більш осяжні перспективи розвитку фінустанов залежать передусім від здобуття перемоги у війні та подолання її наслідків, — зауважив Мамедов.

Він вважає, що вже зараз варто подбати про стратегію економічного розвитку країни на подальші роки, зокрема на 2025 рік. Адже міжнародне фінансове “донорство” перших двох років війни надалі очікувано скорочуватиметься.