Як влаштована «лісова» корупція і чому її не зменшує реформа галузі

Минув місяць, як під час обшуку в приватному будинку головного лісівника Рівненщини, депутата Рівненської облради Віталія Суховича слідчі Державного бюро розслідувань виявили 4 мільйони євро і повний «джентльменський набір» — елітні авто, дорогі годинники, нарізну зброю і портрет господаря в позолоті.

Фігуранту справи, який багато років обіймав посаду начальника Рівненського обласного управління лісового господарства, а зараз є заступником директора Поліського офісу галузевого держпідприємства-монополіста «Ліси України», повідомили підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення і взяли під варту. Триває слідство. Призначену судом заставу у 192 мільйони гривень лісівники, поза сумнівом, могли зібрати своєму колезі, але як показати легальне походження такої суми?

Історія отримала великий суспільний резонанс. Здавалося б, наступним кроком від влади і ДП «Ліси України» мала би бути відповідь на природне запитання: яким таким непосильним трудом їхній співробітник обласного рівня міг натоптати у валізи мільйони і колекціонувати у війну лексуси з мазераті?

Питання не заради побутової цікавості. Важливо знати, чи діють далі схеми незаконного збагачення і хто їх тримає, чи тільки у Рівненській області і як із ними боротися?

Проте правоохоронні органи і Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) з цього приводу посилено мовчать.

Розібратися в ситуації ZN.UA допоміг ексучасник робочої групи МінАПК з реформування лісової галузі, експерт з питань функціонування ринку лісоматеріалів Даніїл Маландій.

— З офіційних повідомлень ДБР і ДАЛРУ випливає дещо дивний висновок: нібито мільйони лісівника Суховича з’явилися з його діяльності у місцевому самоврядуванні. Ще кажуть про «кришування» ним нелегального видобутку бурштину. До лісу, мовляв, ці гроші не мають жодного стосунку.

— Справді, час від часу правоохоронці оприлюднюють зафіксовані ними факти участі лісівників у незаконному видобутку і збуті поліського бурштину, контрабанді цигарок через західні кордони.

Але основним джерелом їхнього нелегального збагачення був і залишається ліс.

Ясна річ, ніхто з лісової системи говорити про це не буде. Вище керівництво галузі в загальному тренді наполегливо переводить стрілки на корупцію і запевняє, що безжально бореться з корупціонерами.

Однак те, що ми бачимо в лісовому господарстві країни, це не корупція, а розкрадання в особливо великих розмірах державного майна, яким є лісовий ресурс. Причому не лише в Рівненській, а в усіх областях.

Історія з Суховичем показала суспільству масштаб можливих зловживань і справжнє обличчя лісових генералів. Повірте, усі вони однакові. Хіба що тримають заначки в інших місцях. Приміром, у різноманітних активах Польщі, Німеччини, Австрії. Зауважу, тільки не України! Де-факто вони вже в ЄС.

Держава втрачає нечувані кошти і, зрештою, сам ресурс, оскільки вилучення деревини понад нормовані обсяги руйнує лісову екосистему.

— На яких схемах?

— На махінаціях із лісосіками і лісоматеріалами у бізнесовій зв’язці «лісівник — товарна біржа — наближений деревообробник». Лісівники у статусі постійних лісокористувачів мають необмежений і, головне, крім них, ніким не контрольований доступ до лісового ресурсу. А лояльний переробник має виробничу потребу в цьому ресурсі і бажання якомога дешевше придбати потрібні обсяг і сортимент. За це деревообробники платять готівкою напряму в кишеню лісівникам.

Саме в лісі ми маємо справжній прайс на сировину, дуже відмінний від офіційного. За фактом ринок деревини в Україні — це фікція. Все вирішує особиста наближеність до лісівників.

Вони охоче працюють із тими деревообробними підприємствами, які мають можливість доплачувати готівку при кожному відвантаженні лісу з лісосік. Тож завдання лісівників — сформувати тіньовий обіг продукції лісозаготівель. Для цього вони викривляють два офіційні показники: обсяг заготовленої деревини (в цілому на 30–40%, про це відкрито говорили колишні керівники Мінекології), а також її якість, коли високоліквідні і дорогі колоди класу А маркують дешевим класом D. Прикладів безліч.

Минулого тижня активісти, приміром, на засіданні громадської ради при голові Сумської ОВА Володимирові Артюху продемонстрували зафіксовані на відео докази такого пересортування дубових колод із бирками, готових до відвантаження з лісосік місцевих філій Північного офісу ДП «Ліси України».

Є надія, що виявленими фактами займаються правоохоронні структури. На жаль, усі як одна обласні військові адміністрації самоусунулися від контролю за роботою лісівників. Хоча у них як у власників ресурсу є всі повноваження для того, щоб навести порядок з його раціональним використанням.

Врешті, керівників ОВА можна зрозуміти. Адже лісову галузь курує їхній безпосередній начальник по виконавчій вертикалі — заступник керівника офісу президента Ростислав Шурма.

— Ваші слова суперечать офіційним повідомленням керівників галузі. В.о. голови ДАЛРУ Віктор Смаль і гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець публічно присягають, що 100% зрубаної деревини вони продають сьогодні відкрито і прозоро через біржі, а крадіжки лісу унеможливлює запроваджена в усіх лісових філіях система електронного обліку деревини.

— Мої слова, а я давно говорю про ці схеми, підтверджують правоохоронці, які періодично фіксують протиправні дії лісових шахраїв.

Днями ДБР, Нацполіція і прокуратура відрапортували про викриття злочинних домовленостей між керівниками двох волинських філій Поліського офісу ДП «Ліси України» з місцевими деревообробниками. В результаті маємо незаконні рубки кількох тисяч дерев, які розпилювали на підпільних пилорамах.

У ДБР повідомляють, що шахраї залучили приватного підприємця, який офіційно через електронні аукціони купував невеликі партії деревини і слугував прикриттям для протиправних оборудок. Збитки державі — понад 10 мільйонів гривень.

Ще більшу суму збитків від розкрадання державного лісового ресурсу нарахували співробітники ДБР і Чернівецької обласної прокуратури за фактами правопорушень у буковинських філіях Подільського офісу. Обвинувальні акти за матеріалами слідства двох із десяти відкритих кримінальних проваджень уже передані в суди.

Перед судом постануть не якісь там місцеві жителі з бензопилою та трактором, на яких зазвичай лісівники «навішують» крадений державний ліс. Постануть працівники ДП «Ліси України», які, схоже, незаконно рубали і привласнювали державний ресурс у особливо великих обсягах. Хоча держава уповноважила їх ліс охороняти і примножувати.

Правоохоронці вважають, що злочинну схему організував лісничий Подільського лісового офісу, залучивши до протиправних дій підпорядкованих йому майстрів лісу та працівника приватного деревообробного підприємства. А старші майстри під час проведення вирубок лісу свідомо вказували в електронних документах менший обсяг зрубаної деревини, аби нажитися на надлишку. Начебто такі незаконні кубометри оформляли на приватну деревообробну фірму і транспортували за фіктивними товарно-супровідними накладними.

Відкриті кримінальні провадження можуть свідчити, що саме працівники ДП «Ліси України» формують чорний ринок деревини за рахунок обману системи електронного обліку. Мене мучать невиразні сумніви, що столичні керівники Смаль з Болоховцем нічого не знають ані про ці схеми, ані про джерела накопичення керівниками обласного рівня лівих мільйонів євро у трилітрових банках.

— Думаєте, вони у схемі?

— Вважаю, інакше ця схема не працювала б. Поки з лісового генералітету провалився один рівненський представник. І саме заради того, щоб не «спалити» всю годівницю, йому наполегливо шиють якусь виняткову корупцію. Гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, який донедавна очолював ДАЛРУ, переступивши через закони про працю, без пред’явлення жодних фактів бере і звільняє всіх директорів рівненських філій під маркою очищення галузі від, бач, корумпованих кадрів. Наче це не його кадри, наче не з ними він усе життя працював у системі лісгоспів і не він призначив своїх колишніх підлеглих на керівні посади в реформоване ДП «Ліси України».

Доста згадати, що саме за каденції Віталія Суховича проводилися редукціони, організовані спеціально для «директивно» визначених деревопереробних підприємств. Громадські активісти Сумщини підтверджують існування цієї схеми і сьогодні, причому взагалі поза аукціонами на договірних засадах.

— Це зовсім не доводить, що столичні керівники задіяні в регіональних шахрайських схемах з лісовим ресурсом.

— Наголошую, всі схеми базуються на обмані електронної системи обліку деревини, яка насправді є прикриттям нелегального руху лісоматеріалів і на обслуговування якої йде кілька сотень мільйонів на рік.

Електронний облік деревини, запроваджений ДАЛРУ в усій країні, передбачає, що перш ніж випустити з лісосіки завантажені на лісовоз колоди, майстер лісу набиває на них електронні чіпи, з яких будь-хто, маючи доступ до ЕОД, може зчитати всі параметри кожної колоди і партії в цілому.

Та вся заковика в тому, що майстер лісу вручну заводить в електронний реєстр технічні і якісні характеристики товару. Він може «помилитися», зазначити клас D на колодах вищого класу А або «випадково» занизити об'єм. До речі, ніколи не чув про випадки, щоб лісівники хоч раз відпустили об'єм більший від реального або завищили ґатунок. Якраз на цих «помилках» у тому числі вони і пакують ліві мільйони в свої кишені.

На таких махінаціях лісівників ловлять і активісти, і слідчі ДБР. І знову, як в історії з Суховичем, від керівників галузі жодних офіційних пояснень. Якщо вже така принципова боротьба з правопорушеннями, то чому ані звука про таких самих представників старої лісогвардії з інших областей?

Необлікована лісопродукція — це потім не тільки незаконне збагачення учасників схеми, а й не сплачені державі податки.

При цьому Віктор Смаль запевняє всю країну, що підробити дані в системі ЕОД неможливо. Але ж бачимо, що дуже навіть можливо. Хто може вносити неправдиві дані до ЕОД? Підлеглі Юрія Болоховця. Хто адміністратор електронного обліку деревини? Підлеглі Віктора Смаля. Один призначав на посаду іншого, між собою вони близькі друзі. Це механізм кругової поруки.

Зауважте, що ЕОД наче зумисне не має сертифіката комплексної системи із захисту інформації. Тобто це прохідний двір, де незрозуміло, хто взагалі та в якому обсязі має доступ до стратегічної інформації оборонного значення. Великий же обсяг лісу йде на потреби ЗСУ. А якщо ворог має доступ до ЕОД? Цього ж ніхто не перевіряв. А я про це казав лісівникам ще 2018 року.

— Принаймні тепер зрозуміла дивна фраза куратора українського лісу, заступника керівника офісу президента Ростислава Шурми, кинута ним в одному інтерв’ю, мовляв, лісову реформу вони запроваджували для того, щоб сконцентрувати корупцію в одному місці та розглядати її в лупу. Для цього, виходить, ліквідували лісгоспи і передали всі їхні майнові активи і користування лісами одному підприємству «Ліси України»?

— Виходець з металургійної і гірничорудної промисловості Ростислав Шурма, звісно, не має можливості розібратися в особливостях функціонування деревообробки і лісового сектору економіки країни. Він озвучує написані йому лісівниками тези і проводить зустрічі з одними і тими самими деревообробниками, яких йому приводять. Я їх називаю «придворними». Цих підприємців усе влаштовує, вони співають дифірамби лісовій реформі та її «батькам», найперше самому Ростиславу Ігоровичу, якого також усе влаштовує, включаючи удавану боротьбу з корупцією.

Звичайно, далеко не всі деревообробники погоджуються бути загнаними в «чорні» схеми. Але їх ніхто не чує.

Схоже, саме Шурмі відвели роль «даху» лісових схематозів. Нагадаємо, навесні 2023 року саме у Ростислава Шурми відбулася нарада про те, як реформувати лісову промисловість, що і дала старт «реформі». Вочевидь роль реформатора Шурма успішно виконує, не розуміючи, що в сухому залишку буде винним за, м’яко кажучи, непрозору торгівлю українським лісом, банкрутство лісового господарства та знищення інститутів державного господарювання і контролю.