Штучний інтелект в освіті: як технологія впливає на навчання в українських школах

Штучний інтелект (ШІ) здійснив світову технологічну революцію. Це вже спричинило низку змін в економіці країн. Освіта теж не стала винятком. У США дві третини освітян стикалися з використанням технології серед їхніх учнів.

А майже 20% студентів Стенфордського університету зазначили, що користуються ChatGPT для підготовки до завдань.

У 2023 році в Україні провели власне загальнонаціональне дослідження перспектив ШІ у вітчизняній шкільній освіті.

Як учителі та школярі ставляться до технології та використовують її, які переваги це має та які ризики становить, і чи стане штучний інтелект повноцінним інструментом в українській освіті?

Відповіді Факти ексклюзивно шукали з освітянами та фахівцями з інновацій. 

 Як ШІ використовують у шкільній освіті в Україні 

У міжнародному рейтингу використання штучного інтелекту у 2023 році Україна увійшла до групи країн із найнижчими показниками: серед них Гватемала, Парагвай, Венесуела, Сальвадор тощо.

Втім, ці дані стосуються загального впровадження технології в різних сферах. Освіту країн як окрему галузь не розглядали. Якийсь час в Україні не було конкретної статистики про використання штучного інтелекту в навчальному процесі.

Однак у вересні-жовтні цього року в Україні провели Всеукраїнське дослідження перспектив ШІ у шкільній освіті. Його організатори – Мала академія наук України та Projector Institute ознайомили з результатами цього тижня. 

Зокрема, в дослідженні онлайн взяли участь 1747 учителів і 1443 учні 8-11 класів з усієї країни, окрім окупованих РФ територій.

7 із 10 опитаних учителів уже користувалися принаймні одним з інструментів ШІ за останні 6 місяців. Загалом 76% освітян хоча б раз користувалися штучним інтелектом, половина з них мала позитивний досвід взаємодії. Кожен другий вчитель вважає, що ШІ змінить освітній процес у найближчі роки.

Освітяни зазначають, що використовують сервіси ШІ у своїй діяльності задля підготовки до занять, створення тестів для домашнього завдання, під час проведення уроків, а також для перевірки знань учнів і навіть у позакласній роботі.

На уроках ШІ активно використовують учителі й точних дисциплін (інформатики, фізики, математики), і гуманітарних – англійської мови, зарубіжної літератури, історії та української мови.

Загалом, йдетьсяу дослідженні, простежується залежність: що менший стаж роботи учителя, то активнішим з його боку є використання такого ШІ-інструменту, як ChatGPT. 

До слова, про сам сервіс ChatGPT: він є найпопулярнішим ШІ-сервісом серед учителів та школярів з-поміж усіх інших. Рівень знання серед учнів (76% опитаних) дещо вищий, аніж серед вчителів (68% опитаних). На другому місці за рівнем популярності серед опитаних є інструмент ШІ від проєкту На Урок.

Про цей сервіс знають 49% опитаних вчителів, рівень знання серед учнів – 35%. І вчителі, й учні значно менше обізнані про такі відомі міжнародні сервіси ШІ, як Grammarly, Bard Google, Midjourney, Notion AI та Stable Diffusion.

Водночас навіть усі ті учителі, які є обізнаними у темі штучного інтелекту, не квапляться залучати до використання технології школярів. 37% вчителів так чи інакше вже залучали школярів до використання ШІ, а 49% планують зробити це в майбутньому.

Натомість у блоці анкети про бажання порадити технологію іншим, 39% опитаних не планують напряму радити учням використовувати ШІ у навчанні.

Зокрема, деякі освітяни зазначають, що ставляться до технології скептично через недосконалість ШІ: 

– Готувалася до проведення наукового пікніка у 5 класі, присвяченого Дню вишиванки. На запитання про 10 невідомих фактів про вишиванку ШІ дав 4 фейкових відповіді. Так виникла ідея проведення хвилинки медіаграмотності, – розповідає учасниця дослідження, учителька інформатики в одній зі шкіл Хмельниччини. 

Українські школярі, натомість, здебільшого вбачають лише користь у використанні штучного інтелекту в навчанні. 6 із 10 опитаних учнів уже використовували сервіси ШІ, готуючи домашні завдання. 85% дітей використовували ШІ хоча б раз, а третина з них робить це як мінімум щотижня. Також близько 40% зазначають, що використовували ШІ під час уроків у школі. 

У більшості випадків штучний інтелект допомагає учням оперативно шукати й систематизувати інформацію, конспектувати, генерувати ідеї для творчих робіт: заголовки, ілюстрації, тези для доповіді тощо.

В окремих анкетах діти анонімно зізнавалися, що користуються інструментами ШІ для списування, наприклад, для підготовки завдань з гуманітарних дисциплін. Хоча з цією метою опитані школярі використовують інструменти ШІ найрідше. 

– Я б, напевно, шукала більше додаткову та пояснювальну інформацію, ніж просто відповідь на запитання чи вирішення завдання. Бо хотіла б сама навчитися вирішувати завдання і використовувати штучний інтелект тільки у випадках, коли дійсно не знаю або не розумію, як вирішити його,  – розповіла учасниця дослідження, учениця 11 класу з Донеччини. 

Штучний інтелект і школа: позитив чи ризики 

Фахівці з інновацій стверджують, що штучний інтелект в освітньому процесі однозначно може спростити роботу учителів і школярів у контексті пошуку даних, їхньої обробки та поверхневого аналізу.

Це відкриває нові горизонти креативності для освітян під час підготовки до занять, оскільки ШІ вже знає, як згенерувати та візуалізувати той чи інший запит. І це набагато зручніше, ніж шукати інформацію в інтернеті вручну. 

– Учителі готуватимуть більше інтерактивні й персоналізовані заняття, а учні дискутуватимуть з ШІ та користуватимуться нескінченною терплячістю компʼютерів, просячи пояснити незрозуміле іншими словами з наведенням прикладів знову й знову. Одна з реакцій на цей факт: треба заборонити ШІ. Але джина випустили з пляшки, тож забрати загальнодоступне вже неможливо. Машини навчилися розуміти людей і відповідати на їхні запитання людською мовою, – стверджує керівник сфери інновацій у Projector AI Lab Денис Суділковський. 

Водночас, на думку фахівців, ШІ наразі не може замінити людину у свідомому прийнятті рішень чи у творчому процесі, а також він не здатен на 100 відсотків знати контекст завдання, яке йому пропонують вирішити.

Недоліки технології, зокрема у використанні для навчальних потреб, також очевидні для освітян. 

– Не варто розглядати ШІ як панацею від усіх проблем освіти, – каже кандидатка педагогічних наук та завідувачка лабораторії “ГІС та ДЗЗ” Малої академії наук України Світлана Бабійчук. У МАН, яка є співорганізатором цьогорічного дослідження ШІ у школах, вважають, що результати опитування учителів свідчать про очевидні труднощі використання ШІ для деяких типів освітніх завдань. 

За словами Бабійчук, є низка негативних кейсів з використанням ШІ, які вже наявні у навчальному та позашкільному процесі.

Зокрема, ШІ інколи помиляється: робить елементарні логічні помилки, або ж дані, на які він спирається, можуть містити неточності чи бути уже не актуальними.

Також ШІ найчастіше не вкаже або вкаже неточно на першоджерело інформації, а для дослідницької роботи дуже важливо перевірити й коректно послатися на першоджерело.

Додаткового дослідження, на думку освітянки, потребує вплив ШІ на формування в учнів навичок “4К” (комунікація, колаборація, критичне мислення та креативність).

Відгуки учителів свідчать про те, що наразі важко відокремити внесок дитини та ШІ у творчих завданнях, оскільки незрозуміло, як можна відрізнити роботу комп’ютера від учнівської. 

– ШІ – це технології, а вони самі по собі не вимірюються критеріями добрі/погані, корисні/шкідливі. Суть у тому, хто і як їх використовує. ШІ, безумовно, це потрібна технологія для освіти, але треба тримати у фокусі важливу роль висококваліфікованого вчителя, який матиме можливість постійно навчатися, розвиватися й використовувати ШІ з користю для дитини, – каже Світлана Бабійчук. 

Експерти з інновацій, зокрема, додають: ШІ однозначно впливає на роботу учителів, тож це створює нові професійні виклики для них. 

– Ми впритул наблизилися до моменту, коли штучний інтелект може не тільки сам навчатись, а й навчати інших на основі своїх знань і перевіряти вивчений матеріал. Вже сьогодні той самий ChatGPT чудово складає тести для самоперевірки, строго оцінює їх і коментує помилки, яких припустився учень, – констатує Денис Суділковський. 

Чи підтримує держава розвиток інструменту ШІ в освіті 

Глобальне долучення ШІ до навчального процесу в Україні наразі обговорюють на рівні експертних конференцій, круглих столів та інформаційних кампаній від Міністерства освіти і науки й інших держустанов.

Зокрема, за сприяння МОН та Інституту модернізації освіти в мережі вже доступний курс підвищення кваліфікації учителів у контексті використання ШІ. 

На базі Малої академії наук як держустанови, що розвиває науковий потенціал школярів, вже є спеціалізована дослідницька секція Системи та технології штучного інтелекту.

Вона дозволяє самим дітям глибше досліджувати можливості ШІ й розробляти тематичні проєкти, надаючи майданчик. А один із нових освітніх курсів від МАН про аналіз супутникових даних у природничих науках знайомить підлітків з інструментами, які використовують штучний інтелект. 

Навіть такі точкові рішення, вважають самі освітяни, вже є позитивом у пошуку консенсусу між можливостями технології і якісною освітою.

Втім, на думку фахівчині Світлани Бабійчук, українській системі освіти все ще не вистачає комплексного бачення ШІ у межах окремих навчальних програм – як академічних, так і позашкільних.