Вокалісти з усієї України заспівали у Трускавці про кохання, патріотизм та майбутнє

Курортна столиця України Трускавець вже вшосте провела конкурс професійних вокалістів азербайджано-української дружби. Кращі вокалісти України і світу, які однаково вправно співають і оперу, і естраду, дарували своє мистецтво мешканцям Трускавця та відпочивальникам.

У рази більше біженців, ніж населення міста

Трускавець сьогодні не лише відомий курорт, а й гуманітарний хаб, де прихистили тисячі переселенців, успішно допомагають упоратися із хворобами, а ще лікують душі.

За перші місяці війни Трускавець прийняв понад 300 000 переселенців, одноразово заїжджали по 50-60 тисяч людей, що перевищувало в десяток разів кількість його мешканців (за даними за 2020 рік, тут мешкало близько 28 тисяч осіб).  Людей заселяли на будь-які вільні площини - жили на матрацах на підлозі і в спортзалах, і в школах, і в установах.

Всім місцева влада та підприємці виділяли ліжко-місце, постільну білизну. Готельєри, ресторатори забезпечували  безкоштовними гарячими обідами всіх, хто потребував. За власний кошт купували продукти, сплачували зарплатню персоналу, який в три зміни працював на кухнях.

Місцевий гуманітарний штаб, на який перетворили Народний дім і зал засідань міської ради, став Меккою, куди тягнулися кілометрові черги, загинаючись і опоясуючи центр міста в кілька кіл. В будівлю звозили продукти харчування, предмети гігієни, одяг, постільну білизну, дитячі речі.

Міська влада домовлялася про гуманітарні вантажі із іноземцями.

- В основному гуманітарку отримували через Польщу, - каже міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, - але її передавала вся Європа, зокрема від наших міст-партнерів. Якщо так рахувати, біля 600 тонн привезли гуманітарної допомоги.

А до цих цифр слід додати ті вантажі, які місцеві підприємці, завдяки власним зв'язкам, привозили з Європи.  Підключалися навколишні сільськогосподарські підприємства - надавали безоплатно овочі, м'ясо, щоб нагодувати всіх, хто того потребував.

Середній чек курортника знизився

Були й такі, хто наживався на війні. Про них чула вся Україна, з жахом рахуючи нулі на цінниках оренди подобового житла.

- Спекуляції йдуть не від санаторіїв чи готелів, а в основному серед тих, хто здавали квартири приватно, - продовжує Андрій Кульчинський. - Проте зараз ціни впали і у них.

Відрегулювалася ситуація "за Адамом Смітом" - невидимою рукою ринку. У Трускавці більше 100 готелів та санаторіїв, конкуренція велика.

А ще у Трускавці є державні санаторії, які не піднімають ціни і, відповідно, демпінгують загальний ринок проживання. Також вони надають пільговикам особливі умови, а пільговиків з кожним днем все більшає.

За словами мера, відпочивальників на курорті у воєнний час побільшало, але середній чек курортника знизився. Люди зменшують користування спа-процедурами, в основному їдуть попити водички і побути в тиші. На заході України та, зокрема, у Трускавці повітряних тривог значно менше, аніж у столиці і центральних областях.

Початок циклу конкурсів Перемоги

Також їдуть у Трускавець лікувати не лише тіло, а й душу. І для відновлення ментального здоров'я на курорті працюють психологи, проводяться спортивні та культурні заходи, такі як конкурс вокалістів азербайджано-української дружби. Приїжджає багато дітей на відпочинок у табори та на творчі фестивалі.

- Не можна забувати про культуру, - сказав Андрій Кульчинський, - бо ж заради чого і воюємо. Щоб наші діти зростали з усвідомленням, що вони справжні українці, із рідною мовою, історією, культурою.

І особливе місце в цій програмі займає конкурс професійних вокалістів азербайджано-української дружби.

- У нас було два "ковідних" конкурси (мається на увазі проведення у роки карантину), два воєнні. Тепер у 2024-му потрібно розпочинати цикл конкурсів Перемоги, - так обнадійливо резюмує 6-річний конкурсний стаж фундатор вокального змагання та голова журі народний артист України Гурбан Аббасов.

До речі, престижність конкурсу вкотре підкреслює те, що в журі, крім Гурбана Аббасова, були народний артист України, завідувач кафедри вокалу Київської Національної музичної академії України, соліст Національної опери України Олександр Дяченко, народна артистка України, професор кафедри вокалу Львівської Національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Людмила Божко.

Рівне, Чернівці, Дніпро, Костянтинівка, Харків, Дрогобич, Київ - така українська географія конкурсу, з цих міст у 2023 році були обрані учасники фіналу. Переможницею стала Інна Бобомуратова із Рівного. Вона закінчила асистентуру-стажування в Одеській Національній музичній академії імені Антоніни Нежданової. Працює солісткою у Рівненській обласній філармонії. Як приз вона отримала путівку на відпочинок на Закарпатті та публікацію на обкладинці одного із журналів України.

Друге місце взяла чернівчанка Тетяна Петришина - аспірантка  Львівської Національної музичної академії ім. Миколи Лисенка. Працює викладачем вокалу у Чернівецькому обласному фаховому коледжі мистецтв ім. Воробкевича та завідувачкою навчально-методичного відділу мистецьких закладівіа підвищення кваліфікації працівників культури у Буковинському центрі культури і мистецтв. Вона також отримала подарунок - путівку на відпочинок у Моршині. А ще вона, на думку журі, найкраще виконала українську пісню "Дивлюсь я на небо", яка була обов'язковим конкурсним твором, і її співали всі.

Тетяна, окрім того, що прекрасно співає, ще пише патріотичні пісні, одну з яких вона і виконала на гала-концерті. Її творчість вразила партнерів конкурсу, і вони винагородили співачку путівкою на відпочинок за кордоном та інтерв'ю в одному із видань.

Бронзову нагороду здобула дрогобичанка Анастасія Мхітарян. Для неї це був не перший переможний вихід на трускавецьку сцену. З Трускавця у Настуні й почалась її кар'єра співачки. У 2018 році на конкурсі "Трускавецька фієста" вона здобула Гран-прі, вразивши журі виконанням пісні "1944" з репертуару Джамали. Настя тоді ще навчалась у школі. Саме голова журі Гурбан Аббасов порадив Насті серйозно займатися вокалом, і дівчина почала вивчати оперний спів у Дрогобицькому музичному коледжі. А цього року вона блискуче із найвищим балом вступила на вокальне відділення Київської Національної музичної академії. Приз за 3-е місце у змаганнях - путівка до одного з трускавецьких готелів. Настя тільки розпочинає свій шлях, але робить це феєрично, прославляючи рідну батьківщину на вокальних змаганнях.

Статус міжнародного конкурсу цьогоріч підтвердив учасник із Китаю. Фан Вей не злякався війни в Україні, приїхав до Києва та продовжує свою вокальну освіту саме в Україні. Він отримав диплом конкурсу, серйозно налаштований продовжувати вокальну кар'єру саме в Україні і мріє співати у Національній опері України. Він навчається у аспірантурі Українського Державного університету ім. Михайла Драгоманова і має в репертуарі багато українських пісень, які він виконує майже без акценту. Фан Вей із учасниками спілкувався англійською мовою або за допомогою електронного перекладача з тими, хто не знає іноземної. Він трохи володіє російською, і це б спростило його спілкування із навколишніми, але принципово не бажає говорити мовою агресора. Тому, важко добираючи слова, будує українські речення або розмовляє англійською.

Також дипломантами стали Наталія Штернер із Дніпра та Ельнара Алієва-Мисіна із Харкова.

На Гала-концерті конкурсу відбувався благодійний збір для потреб Збройних сил України. За зібрані кошти будуть закуплені матеріали для плетення трускавчанками маскувальних сіток. Плетінням у Трускавці займаються з перших днів великої війни, плетуть маскувальні сітки без вихідних, до оніміння у руках.

P.S.

Поки війна не закінчилась, Трускавець не перестає допомагати фронту. Купують зброю, амуніцію, "пташки", автомобілі для передової.

Всіх воїнів-трускавчан від міста забезпечують всім необхідним - від одягу до зброї. Допомагають сім'ям загиблих.

Зараз кількість внутрішньо переміщених осіб в громаді складає 14 000. Люди мають роботу, діти ходять в школи, садочки. Вони отримують матеріальну та гуманітарну допомогу. Місто робить все, щоб вони відчували себе в Трускавці, майже як удома. Майже. Бо рідний дім не замінить ніщо. І спілкуючись з тими, хто приїхав із Маріуполя, Бердянська, Херсонської, Донецької, Луганської областей, з Криму, я чую одне - після перемоги повернемося додому. У нашу вільну і сильну Україну.