Немає ніде у світі: інтерв'ю з Подоляком про унікальну українську зброю

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів про види українського озброєння, якого немає ще ніде у світі. До того ж він пояснив, від чого залежать терміни звільнення півострова Крим.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про мобілізацію в Україні, а також, що саме вважатиметься фіналом війни з Росією. Більше деталей – читайте у матеріалі за посиланням.

"Лакшері-сектору" треба зменшити витрати

Міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що українцям потрібно у кілька разів знизити споживання, щоб країна змогла перейти на воєнні рейки. Що саме мав на увазі міністр?

Сергій Марченко чітко заявив, що треба знизити лакшері-сектор, який витрачає кошти на нові авто, гаджети та інші предмети розкоші, у той час, коли треба доінвестувати загальні потреби Збройних Сил України.

Просто це виглядає трошки дивно. Люди, які мають невеликі доходи, вкладаються в Збройні Сили, тому що хочуть захиститись від потенційної окупації Росії. Водночас люди, які мають більші доходи, поводяться начебто війни в країні немає.

З одного боку, це інформаційно деморалізує, адже про це говорять, з іншого – це кошти, які можна витрачати раціональніше, коли є питання життя і смерті.

Міністр фінансів має рацію: якщо ми дещо інакше балансуватимемо свої внутрішні витрати, то тоді в Україні буде більш збалансований бюджет. У такому разі бюджет зможе робити більші соціальні виплати, виплати для Збройних Сил тощо.

Сергій Марченко говорить не для хейту. Він говорить як міністр фінансів країни, яка вже два роки у війні, і який постійно бере участь у переговорах, щоб отримати дофінансування тих дефіцитів, які є в бюджеті.

Міністр фінансів постійно шукає можливість дофінансувати дефіцит українського бюджету. Але зараз він говорить про внутрішній резерв, коштом якого можна дофінансувати деякі програми. На мою думку, це абсолютно правильна модель і формат поведінки під час війни.

Від чого залежать терміни звільнення Криму

Міністр оборони України Рустем Умєров дав коротеньке інтерв'ю Bild, зокрема, який нещодавно публікував плани Росії на 2026 рік захопити Україну, на яких саме напрямках, який публікував свого часу плани Росії у 2022 році захопити Україну. Там заявили буцімто Умєров каже, що Крим може бути звільнений у 2024 році, що впевнений на 100%, що це наша стратегічна мета. Це наші нові плани наступних контратак?

Якщо об'єктивно, міністр все-таки має багато інсайдерської інформації, він спілкується з Генштабом, постійно перебуває у спілкуванні в межах Ставки Верховного Головнокомандувача та на чомусь розуміється.

Не варто забувати, що у 2023 році дійсно були ефективні спроби взяти під вогневий контроль повітряний простір над півостровом Крим. Дуже ефективно і вдало вдалося відтиснути Чорноморський флот у бази Новоросійська й у такий спосіб контролювати акваторію Чорного моря навколо півострова Крим. Цього року вдалося запобігти можливості Росії повернутися на той же Зміїний тощо.

Є багато чинників, які чітко говорять щодо стратегічної цілі наших наступальних операцій. Вони сьогодні продовжуються. Одна з ключових стратегічних цілей – взяти під контроль логістичний коридор, який йде через півострів Крим. 90% забезпечення російського операційного угруповання – це півострів Крим. 90% військових баз – це півострів Крим. Тобто це важлива ціль.

Я не готовий говорити про відповідні оперативно-тактичні завдання чи відповідні стратегічні цілі, але з політичної точки зору можу сказати, що це правильна акцентуація. Півострів Крим є головною логістичною базою Росії. Якщо взяти його під тотальний контроль, це суттєво ускладнить можливості ворога продовжувати оборонні чи наступальні дії практично по всій лінії фронту. Тут міністр оборони абсолютно правий.

Щодо термінів, можемо говорити відповідно до математичних урахувань того, що ми матимемо з технологічних видів зброї. Ми про це говоримо постійно. Це далекобійні ракети, дрони, РЕБ різних модифікацій, інші необхідні нам засоби. Це насамперед авіаційний компонент, тому що не можна говорити про успішність чи неуспішність того чи іншого, якщо ми не маємо домінування в якихось секторах.

У Росії тотальне домінування по лінії фронту у повітрі. Якщо ми це прибираємо, будемо дивитися на зовсім інші диспозиції. Якщо Росія продовжить домінувати в повітрі, то ми матимемо проблеми. Все це зрозуміло, це обговорюється на Ставках, у межах стратегічних планів, тактично-оперативних коректив.

Я думаю, що тут міністр оборони абсолютно правий. Для нас важливо знищити ключовий логістичний коридор, яким користується сьогодні Росія – це півострів Крим. Я маю на увазі знищити як коридор і деокупувати територію.

Важливою у знищенні логістики на півострові є ліквідація Кримського мосту / Getty Images

Призов чоловіків, які перебувають за кордоном

Повідомлялося, що в інтерв'ю Умєров заявив нібито Україна хоче закликати до армії чоловіків, які живуть за кордоном. Начебто наступного року українців призовного віку від 25 до 60 років у Німеччині та інших країнах слід попросити з'явитися до призовних пунктів. Також опрацьовується покарання тим, хто не з'явиться. Наскільки це може бути ефективно?

Це правильна ідея. Все-таки треба бути свідомими, бо має дивний вигляд. Хтось тут має нести певну відповідальність за те, що відбувається в країні. А хтось там почекає, поки ці люди все виконають. Потім приїдемо і будемо далі, як ні в чому не бувало, розбудовувати Україну. Тут міністр абсолютно правий.

Маємо права всіх зрівняти. Вони мають бути рівними. Однак щоб досягти цієї мети це має обговорюватися на рівні Генштабу, Міністерства оборони, інших міністерств, зокрема, закордонних справ тощо. Це мають бути консультації з урядами інших країн, де перебувають наші чоловіки, з точки зору того, чи може він там далі отримувати тимчасову посвідку на проживання, мати певні преференції, отримувати допомогу.

Поки я не готовий говорити, як відбуватимуться ці переговори. Але між тим міністр оборони, напевно, бачить цей набір інструментів, які дозволять консультуватись з урядами інших країн, дати можливість нашим хлопцям, які перебувають за кордоном, прийняти для себе відповідні рішення: чи вони йдуть через призов, чи вони, відповідно, втрачатимуть ті чи ті можливості людей, які тимчасово виїхали з України, на території тих країн, де вони перебувають.

Це ідеї. Міністр абсолютно правий, коли він про це говорить, але далі потрібно буде проводити величезну кількість переговорів на різних рівнях.

Відновлення авіасполучення в Україні

Президент України на підсумковій пресконференції говорив про авіасполучення в Україні. Зокрема, секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що, найімовірніше, питання авіасполучення і все, що з ним пов'язано, активно обговорюватиметься у 2024 році.

Є 4 ключові компоненти, які потрібно вирішити:

• захист аеропортів, де вирішать розпочати авіаперевезення;
• підготовка інфраструктури, тому що ми розуміємо, що спершу окупанти били саме по аеропортах;
• механізми страхування;
• потрібна компанія, яка візьметься робити перельоти.

Питання у тому, що ми маємо думати про розблокування необхідних нам інструментів, які суттєво впливатимуть на економіку країни. Але тут питання в безпеці, це абсолютно зрозуміло.

Якщо простір буде повністю закритий, працюватимуть Patriot, які по балістиці роблять це ефективно. Адже з'ясували, що Patriot ефективно працюють і проти надзвуку, і проти балістики, і ефективно контролюють повітряний простір. Наприклад, у Києві ми сьогодні це бачимо. Відповідно ми вже маємо певний досвід, як з цим працювати.

Президент, до речі, на пресконференції чітко зафіксував, що ми отримаємо ще декілька систем Patriot, щоб захистити повітряний простір України, енергетичну інфраструктуру, іншу критичну інфраструктуру тощо. І пан Данілов, і президент на конференції говорив, що це питання дискусій протягом 2024 року. Ми ж не можемо не опікуватися тими питаннями, які так чи інакше впливають на життєспроможність країни – вони обговорюватимуться.

В Україні розглядають відновлення авіасполучення / 24 Канал

Але там є ті аспекти, які пан Данілов чітко зафіксував. Вони будуть вирішені. Насамперед безпека, страхування, компанії, які готові на певні ризики йти, можливість інфраструктурно це відпрацювати тощо.

Будуть вирішені – значить, будемо мати можливість підвищити економіку, ресурси для економіки. Ні – значить, будемо шукати інші рішення. А що це означає, коли ми говоримо про те, що думатимемо про відкриття аеропортів в Україні? Це говорить про те, що Україна продовжує існувати, шукає, отримує рішення.

Як приклад, наведу вам альтернативний зерновий коридор. Усі не вірили в те, що можна буде це зробити, тому що Росія повністю контролює акваторію, вона буде все знищувати тощо. На сьогодні він працює вже приблизно чотири місяці. Уже буде перевезено понад 8 мільйонів тонн вантажів. Це величезні кошти, які надійшли до нашого бюджету. Це мільярди доларів прямого надходження від економіки України.

Там так само треба було враховувати аспекти страхування, інфраструктури, безпекові контури, як це все контролювати. І це було вирішено. Для наших партнерів це є свідченням того, що Україна живе, розвивається, шукає рішення попри все, знаходить ці рішення, відстоює їх, має силові ресурси, щоб ці рішення забезпечувати безпековими контурами. Це дуже правильно.

Сьогодні здається, що це неможливо. У нас балістика, надзвук, постійні дрони в повітрі. Але неможливе для України та неможливе для іншого світу – це дві великі різниці, які ми з вами за 666 днів війни побачили. Україна шукатиме рішення та знайде їх.

Це буде сигналом для наших партнерів, що в країну, яка знаходить просто фантастичні рішення і може їх забезпечити логістично, треба вкладатися. Це символ того, що в Україну треба вкладатися, тому що ми не будемо сидіти і чекати, поки все або якось саме вирішиться, або хтось прийде вирішить, або хай воно вже вмре.

Країна, яка показує жагу до боротьби, до пошуку рішень, завжди більш приваблива для того, щоб у неї вкладалися, навіть попри страх. На мій погляд, є такий певний страх у наших партнерів, еліт наших партнерів щодо того, чи має програти Росія. Але це вже остаточний страх. Думаю, ми з ним впораємось.

Коли вони позбудуться цього страху, а вони можуть його позбутися, коли бачать, що робить Україна, наші ініціативи, тоді інвестиції в Україну будуть обов'язково. Бо ти інвестуєш у свій антистрах, в країну, яка показує, що можна навіть у вкрай невигідних умовах знаходити рішення і отримати ефективність.

Але ще раз підкреслюю, що ми прагматично дивимося на все. Пан Данілов достатньо чітко зафіксував абсолютно прагматичні чотири пункти, за яких можна буде розв'язати питання авіаперевезень.

Україна навчилася виготовляти зброю, якої ніде у світі немає

Історик Тімоті Снайдер спільно з чотирма професорами провідних вишів зібрав 950 тисяч доларів для України на виявлення повітряних цілей. Це називається "безпечне небо" та є розробкою наших вітчизняних фахівців. 2,5 тисячі сенсорів покриють Сумську, Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Це щось на кшталт "Залізного купола"?

Це трохи інша історія. Тому що залізний купол має меншу територію, там можна систему ПРО зробити більш мобільною, але для нас це дуже важливі моменти. Тобто сигналізація, яка дозволяє набагато раніше знайти об'єкти, що перебувають в повітрі, чітко зафіксувати траєкторію і запобігти руйнуванням – це дуже круто.

По-перше, це ж наша розробка, правильно? Це про Україну. Це про те, що ми шукаємо рішення. Можна мати дві стратегії: сидіти і вести блог "все неправильно", а можна шукати й впроваджувати рішення. В Україні багато людей, які готові знаходити рішення та впроваджувати їх. Десь держава допомагатиме, десь люди самостійно об'єдналися і зробили – це нормальна синергія держави та суспільства.

По-друге, пан Снайдер – це щось неймовірне для нас. Він максимально активно продовжує говорити про природу цієї війни на різних майданчиках, що дуже важливо для західних країн. Снайдер чітко говорить про всі ризики, які історично отримає демократія, якщо Росія не програє сьогодні. Він абсолютно щиро, просто та безумно закоханий в Україну.

Володимир Зеленський і Тімоті Снайдер / Офіс Президента

Якщо поглянути на 2022 – 2023 роки. Що українці навчилися або почали виготовляти? Які потреби ми вже можемо перекрити собі?

Дрони різних модифікацій: морські, повітряні, багато таких, яких немає у світі. Це все треба масштабувати. Зробімо посилання на президента України Володимира Зеленського, який консервативну оцінку дав, що десь мільйон дронів буде (у 2024 році – 24 Канал).

При цій інтенсивності бойових дій, використання артилерії, важких калібрів, нам щомісяця потрібно використовувати мінімум 30 тисяч дронів. Оптимально 50 – 60 тисяч, а найкраще 100 тисяч дронів. Думаю, на таку цифру FPV-дронів чи модифікацій різного типу якраз і вийдемо. Президент абсолютно точно розуміє, що сюди треба вкладатися.

У нас є дуже ефективні, напрацьовані, мобільні, маневрові та стаціонарні системи радіоелектронного контролю (РЕБ), які дозволяють більш ефективно працювати проти російських дронів.

Акваторія Чорного моря – це ж морські дрони. Такого досвіду, кількості, якості, ефективності та функціональності дронів, які сконструйовані в Україні, ні в кого у світі не було і немає досі.

Є багато інструментів війни, які з'явилися в Україні і які треба масштабувати. На сьогодні це ключове завдання. Коли питають: "Допомагатимуть чи ні західні країни?". Допомагатимуть, бо самі розуміють, що інвестують супертехнологічну українську армію в супертехнологічні виробництва.

Так, у нас є старі військові виробництва, які не такі мобільні й не можуть швидко перебудуватися, але навіть і там піде перебудова.

На фронті потрібні дрони різних модифікацій / Генштаб ЗСУ

САУ "Богдана" роблять в певній кількості. ПТРК "Стугна" роблять у великій кількості. Окрім цього, ще ж багато схожих приладів, які будуть чітко "втокмачувати" росіянам, чому вони програють цю війну, з дальністю 400 – 700 кілометрів. Це все є і це все потрібно масштабувати.

Чого Україна прагне в зовнішній політиці

Сьогодні є три пріоритети в зовнішній політиці:

• пришвидшити ухвалення рішень щодо пакетів військової та фінансової допомоги Україні;
• пришвидшити розуміння нашими партнерами того, що якщо вони не інвестують в Україну, то завтра вони інвестують у війну на своїй території, а це інші гроші;
• спільні інвестиції у різні військові виробництва. Наші партнери йдуть на це, бо розуміють, що в України просто приголомшливий досвід – яка зброя і в якому вигляді повинна використовуватися.

Це дає мені абсолютне відчуття, що так, нам тяжко в емоційному плані. 666 днів – це величезний термін, це велика частка життя. А хтось вже втратив життя протягом цього часу.

Але між тим, це дає обережний оптимізм, що Україна перебудовувалася і далі перебудовується в багатьох напрямах. Вона набагато сильніша, ніж рік чи два роки тому. Так, наступальні операції не дали результату, якого ми б з вами хотіли. Оскільки той результат, який ми хотіли, вже сьогодні говорив би про фіналізацію війни.

Однак Україна точно розуміє стратегічні цілі, вміє доносити розуміння цих цілей до наших партнерів, розуміє, які корективи треба внести у військову тактику та стратегію, щоб виглядати більш ефективно, частково перебудувала свої виробництва і робить ставку на оптимальні технологічні рішення. І, безумовно, попри депресію, психоемоційно ми набагато стійкіші, ніж будь-які спільноти в інших країнах.