Що змінилося для українців за кордоном за рік: коротко про головне у 2023

Своєю чергою європейські держави запропонували українцям безліч можливостей, як-от житло, працевлаштування, освіту, медицину, соціальні виплати тощо. Втім, велика кількість біженців і затяжна ситуація з війною в Україні спонукає приймаючі країни на другому році змінювати умови та допомогу. Закордон 24 пропонує розібратися, що ж змінилося для українських біженців у різних державах за 2023 рік.

Скільки українців перебуває закордоном

Кількість українських біженців закордоном дуже мінлива, оскільки одні залишаються на місці або переміщаються країнами, інші – повертаються додому. А є й ті, хто не оформляє тимчасового захисту, що ускладнює фіксування особи. Тому різні відомства та організації називають не точні, а приблизні цифри.

Зокрема, влітку українське МЗС публікувало дані щодо кількості українських біженців за кордоном. Так, станом на 21 червня 2023 року там перебували 8 мільйонів 177 тисяч українців. Це фактично 20% від кількості населення, яке фіксувалося до 24 лютого 2022 року.

За даними Організації Об'єднаних Націй (ООН), кількість українських мігрантів за кордоном, зменшилася до 6,2 мільйона на кінець вересня 2023 року. Натомість вже на кінець жовтня 2023 року ситуація дещо змінилася – статус тимчасового захисту мали 4 мільйони 240 тисяч людей.

• Станом на 19 грудня 2023 року в Європі перебували 5 931 500 українців.
• В інших країнах – ще 403 600 осіб.

Водночас різні опитування підтверджують намір біженців повернутися до України. Лише незначна частка українців планують залишитися в країнах, де отримували захист, оскільки вже інтегрувалися в тамтешнє життя.

Скільки біженців перебуває закордоном в кінці 2023 року / Фото Matthias Balk /dpa

Зауважимо, серед біженців переважно діти та жінки віком 35 – 64 роки. Основними країнами Євросоюзу, куди вони направляються для отримання статусу тимчасового захисту, є Німеччина, Польща і Чехія.

ЄС продовжив тимчасовий захист для біженців з України

На тлі того, що безпекова ситуація в Україні не покращуються, й українці залишаються у різних країнах ЄС, для них 19 жовтня продовжили тимчасовий захист. Раніше мовилося про крайній термін – 4 березня 2024 року, але було ухвалено рішення про 4 березня 2025 року.

Тимчасовий захист – це надзвичайний механізм Євросоюзу, щоб забезпечити колективний захист переміщеним особам. Для українських біженців він передбачає:

• доступ до житла;
• доступ до ринку праці;
• медичну допомогу;
• доступ до освіти для дітей.

Слід додати, що схеми тимчасового захисту поширюються далеко не на всіх громадян України. Мовиться про тих, хто станом на 24 лютого 2022 року мешкав на території нашої країни. Тоді тимчасовий захист можуть отримати

• громадяни України та члени їх сімей;
• іноземці та особи без громадянства, які користуються міжнародним захистом в Україні, й члени їхніх сімей;
• негромадяни України з посвідкою на постійне проживання, які не можуть повернутися до країни походження в безпечних і довгострокових умовах.

Країни Європи скорочують і змінюють допомогу українцям

Європа починає "‎втомлюватись" від надання допомоги українським біженцям. Уряди стикаються з дедалі більшим тиском через брак житла та фінансовий тягар підтримки тих, хто був переміщений.

Однак, важливо зазначити, що жодна країна не має наміру залишати українців без допомоги. Замість цього будуть реалізовані різні заходи, такі як сприяння можливостям працевлаштування, скорочення надмірних витрат або запровадження програм допомоги в оренді.

Так, європейські країни планують поступово скорочувати допомогу для українських біженців. Поки що йдеться лише про наміри скоротити підтримку: зменшити суму виплат та термін надання безплатного житла. Переглянули свою політику і роблять правила перебування для українців жорсткішими вже в Чехії, Німеччині, Польщі, Ірландії, Естонії та деяких інших державах.

• Чехія

Чехія вже змінила правила перебування для українців. Влітку країна поміняла систему нарахування виплат. Тепер українці в Чехії отримують комплексну допомогу. Також термін перебування у тимчасовому житлі скоротили до 150 днів.

Сума виплат у Чехії зменшилась: замість 5 000 крон на дорослого, біженці почали отримувати прожитковий мінімум (životní minimum) – 4 860 крон. Але після 150 днів перебування ця сума також зменшується до мінімуму для існування (existenční minimum) – 3 130 крон. Підвищені виплати і безкоштовне житло доступні тільки для вразливих груп населення.

Зміни до Lex Ukrajina також торкнуться маленьких українців та студентів у Чехії. Для них скасують окрему дату зарахування до дитсадка або школи. Для українських дітей більше не створюватимуть спеціальних класів.

Крім того, Чехія змінила правила надання безплатного медичного страхування. Коли спливають 150 днів перебування в країні, біженці віком від 18 до 64 років більше не можуть отримувати медичне страхування коштом держави, а мають платити внески самі або через роботодавця.

• Німеччина

Німеччина від 1 липня 2023 року змінила правила надання соціальної допомоги у центрах зайнятості для українських біженців. Однією з умов для отримання додаткової допомоги (Bürgergeld) буде необхідність постійно проживати за місцем прописки.

Наголошується, що місце проживання повинно розташовуватися у "ближній зоні" Jobcenter, щоб людина мала можливість зустрітися з потенційним роботодавцем, відвідати центр зайнятості або участі в заходах, без надмірних зусиль та власних витрат. Щоб виправдати свою відсутність, необхідно попередньо узгодити це з центром зайнятості (щонайменше за 5 днів) і мати вагому причину.

Країни ЄС скорочують допомогу для українців / Фото Unsplash

До слова, ті, хто не шукають в Німеччині роботу, а приїхали сюди, щоб отримати прихисток, мають щомісячні соціальні виплати – близько 500 євро на місяць. З наступного року ці виплати зростуть на 12%.

• Польща

Польща готує змінити правила умов перебування у Польщі, виїздів, доплат за проживання. Відповідний проєкт про зміни до закону вже готовий. Відповідно до проєкту, біженці з України повинні будуть обов'язково мати номер PESEL. За новими змінами, біженці матимуть 30 днів, щоб подати заявку на PESEL.

Попри це, уряд країни пропонує полегшити перетин кордону біженцями. Згідно із поправкою, довідка про тимчасовий захист даватиме право особі перетинати польський кордон без необхідності отримання візи багаторазово. Також буде запроваджено правову основу для видавання такої довідки для дитини біженців з України, яка народилася на території Польщі під час тимчасового захисту.

Також українців, які перебувають у Польщі понад 120 днів, зобов'яжуть оплачувати своє проживання в пунктах масового розміщення. Так, ті, хто перебуває у Польщі понад 120 днів, покриватимуть 50% загальної вартості (не більше 40 злотих на день), а хто перебуває довше 180 днів – 75% витрат (максимум 60 злотих на день).

Найбільш важливою виплатою в Польщі є 500+ на утримання дитини. Ці кошти українці отримують нарівні з поляками. Поки що про скасування цієї допомоги не попереджали. Навпаки, влада говорила про можливе збільшення щомісячної суми до 800 злотих. Тому поки залишається лише стежити за польськими новинами і заявами політиків.

• Ірландія

Ця країна є однією з найпривабливіших для біженців з України. Тут високі виплати – близько 220 євро на тиждень. Також переселенців забезпечують житлом. Тому віддалений острів став таким популярним – тепер Ірландія бореться з житловою кризою через наплив біженців.

Так, країна хоче обмежити безкоштовне розміщення українців, які прибуватимуть до країни, до 3 місяців. Після закінчення терміну перебування у державному житлі українцям доведеться шукати квартиру в оренду чи варіанти за схемою "пропозиція житла".

Додамо, що від 9 жовтня в країні призупинили право на 7-денну відсутність (впродовж 6 місяців) у готелі, який оплачує держава. Ті, хто залишає готель на тривалий час, ризикують втратити місце

Також в уряді обговорюється скорочення соціальних виплат українцям, але не найближчим часом. Зараз країна виплачує 220 євро на тиждень для біженців з України. У такий спосіб хочуть спинити потік біженців, які продовжують прибувати на острів.

• Естонія

Від 10 вересня в Естонії змінилися умови тимчасового захисту українським біженцям. Тепер тимчасовий захист в Естонії надається до березня 2025 року як тим, хто просить про його надання вперше, так і тим, хто хоче його продовжити.

Окрім того, змінився порядок продовження тимчасового захисту. Тепер для цього потрібно нове фото на документ у бюро обслуговування Департаменту поліції та прикордонної охорони. Крім того, під час продовження тимчасового захисту людям можуть ставити додаткові запитання щодо обставин їхнього прибуття в країну.

Плата за повернення: в ЄС почали мотивувати українців їхати додому

Проблема з розміщенням і забезпеченням українців спонукає уряди європейських країн приймати креативні рішення. Тож впродовж року в ЄС обмірковувалися сценарії, як стимулювати біженців повертатися додому. Мовиться про різні пропозиції мотивації.

Держави пропонують додаткові виплати за добровільний переїзд, гроші на дорогу та безкоштовні консультації. Зокрема, до таких методів вдалися щонайменше 3 країни – Чехії, Ірландія та Швейцарія.

• Чехія – план буде розрахований на відшкодування частини витрат для біженців, які вирішили повертатися в Україну. Можливу суму компенсації поки не називають. Ця програма має покрити витрати для повернення на територію України та всі необхідні юридичні консультації. Але, якщо українці через певний час захочуть знову повернутися до Чехії, уряд залишає за собою опцію стягнути з них половину від наданої суми.

Чехія визначається із можливою сумою допомоги на повернення / Фото Shutterstock

• Ірландія – тут розглядають варіант грошової допомоги для тих, хто готовий покинути острів. Це буде разове заохочення – виплата при поверненні. Також можуть надати додаткову фінансову підтримку на перший час після виїзду. Про які суми йдеться – поки невідомо, адже програма досі розробляється.
• Швейцарія – розробила спеціальний план добровільного повернення українців додому. Біженцям запропонують грошове заохочення від 1 000 до 4 000 швейцарських франків. Про повноцінну реалізацію "‎плану повернення українців" йдеться лише після того, як в Україні стане безпечніше. До слова, розмір допомоги буде прямо залежати від того, коли саме біженці покинуть територію Швейцарії: чим раніше, тим більшою буде сума.

Отже, країни Європейського Союзу активно працюють над розробкою програм, спрямованих на поступову репатріацію українських громадян. Очевидно, що вони не мають наміру примусово і негайно видворяти біженців. Швидше, їхні зусилля зараз зосереджені на впровадженні м'яких стимулів і фінансової підтримки.

Варто зазначити, що повна функціональність програми повернення біженців залежатиме від покращення безпекової ситуації в Україні.

Що спонукає українців повертатися додому

Водночас Міжнародна організація з міграції (МОМ) провела опитування і з'ясувала, що саме спонукає українців повертатися додому попри війну. Так результати показують, що кожен п'ятий українець, який повертається в країну з-за кордону, планує залишитися надовго чи назавжди. Але досі понад половина (54%) біженців прибувають лише на короткий час.

Щодо причин повернення надовго, то зазвичай мовиться про возз'єднання з сім'єю, сум за домом, продовження навчання чи поновлення документів. Якщо українці повертаються на трохи, то роблять це задля зустрічі з родиною, поновлення документів і візиту до лікаря.