Війна за ЗМІ: як нова влада Польщі бере під контроль державні медіа

"Наш протест є захистом демократії, тому що немає демократії без плюралізму ЗМІ та без сильних антиурядових ЗМІ, а в Польщі це публічні ЗМІ", — таку заяву під час мітингу "на захист ЗМІ" зробив голова тепер вже опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський.

Іронія долі: саме ПіС під час його 8-річного правління звинувачували у встановленні тотального контролю над державними медіа. Згадати, як цей процес розпочався, можна, почитавши статтю "А тепер, курва, ми".

І тепер, коли нова влада розпочала виконання своїх обов’язків, першим пунктом у її порядку денному стала заміна керівництва цих ЗМІ. А ціллю номер один є Польське телебачення (TVP) — медіа, яке нерідко сприймається як головний рупор пропаганди "Права і справедливості".

І звичайно, що у новій опозиції тепер волають про атаку на демократію та обіцяють масштабні мітинги на захист "вільних ЗМІ".

Атака на демократію чи відновлення закону?

Не можна сказати, що ця ситуація виникла несподівано. Зміна керівництва державних ЗМІ, які значною частиною поляків сприймались як рупори пропаганди ПіС, була однією з ключових обіцянок опозиції.

А згідно з підписаною коаліційною угодою переможців нинішніх виборів одним з ключових завдань нового уряду мали стати оздоровлення та деполітизація суспільних ЗМІ.

Адже, як йдеться в тексті документа, вони "стали значною мірою відповідальними за розкол суспільства, поширюючи брехню та навмисно організовані підбурювання і кампанії ненависті, що призвело до розпаду національної спільноти".

Натомість у ПіС стверджували, що в опозиції планують створення холдингу ЗМІ, куди зможуть перейти ті співробітники суспільних медіа, яким не знайшлося роботи за нової влади. Проте далі анонсів справа так і не пішла.

Натомість, тільки-но уряд Дональда Туска розпочав виконання своїх обов’язків, коаліція відразу взялася саме за суспільні ЗМІ.

Політики з нової коаліції схвалили постанову про відновлення правового порядку, неупередженості та надійності на Польському телебаченні, Польському радіо та у Польській агенції друку. Цей документ зобов’язує Держказначейство як орган власності суспільних ЗМІ навести в них лад.

Метою уряду Туска є насамперед видалення з TVP найважливіших діячів часів, коли ним керували висуванці "Об’єднаної правиці". Нова владна команда вважає, що вони є найголовнішою проблемою для державного мовника, несуть найбільшу шкоду компанії та її іміджу і що саме їхні голови вимагають виборці.

Як повідомляється, це група з 40-60 осіб, і усунення лише їх повинно відчутно покращити стан TVP. Адже їхня діяльність суперечила основним ідеям журналістики, журналістській етиці, а також польському національному інтересу, коли йдеться про надійну інформацію для громадськості.

Втім, це лише елемент комплексного процесу повернення суспільних ЗМІ з-під впливу політиків попередньої влади.

І все вказує на те, що правляча коаліція спершу займеться Національною радою з телерадіомовлення, оскільки саме вона здійснює владу над суспільними ЗМІ. Що, на думку нової коаліції, вже саме по собі неправильно і протизаконно.

Надія на президента

"Незаконні дії щодо TVP, Польського радіо та PAP показують, як влада, яка нібито дбає про верховенство права, порушує його на кожному кроці. І вони правлять лише тиждень", – коментує події експрем’єр Матеуш Моравецький.

Урядові спроби "розібратися" із суспільними ЗМІ зустріли спротив як з боку політиків ПіС, так і президента Анджея Дуди.

Свою позицію глава польської держави представив у листі до маршалка Сейму Шимона Головні. Він нагадав, що, відповідно до закону, суспільне радіо та телебачення виконують громадську місію, пропонуючи суспільству і його частинам різноманітні програми та інші послуги у сфері інформації, журналістики, культури, розваг, освіти й спорту.

Окрім того, Дуда підкреслив, що роль суспільних ЗМІ в демократичній країні дуже важлива, оскільки вони є частиною свободи висловлювати свої погляди, отримувати та поширювати інформацію. Й насамкінець підкреслив, що оголошені зміни мають поважати демократичні стандарти і здійснюватися згідно з правилами, викладеними в конституції.

"Під час складання присяги в президентському палаці Дональд Туск говорив про дотримання його урядом конституції. А в конституції немає положення про те, що закони можна змінювати постановами. Парламентська більшість має внести зміни щодо публічних ЗМІ в закон, інакше це буде незаконно", — уточнює претензії до роботи уряду керівник канцелярії президента Марчин Масталерек.

Втім, навіть така позиція президента Польщі було несхвально сприйнята керівництвом ПіС.

Так, ставлення Анджея Дуди до суперечки навколо TVP розкритикував Ярослав Качинський.

"Ми віримо, що одного разу, а може навіть певної години президент, який наразі не виявляє активності, змінить свою думку. Він міг би рішуче втрутитися, і вся справа була би закінченою", — сказав Качинський.

Тож задля демонстрації своєї рішучості представники ПіС намагаються максимально ускладнити новій правлячій команді взяття під контроль суспільних ЗМІ.

З цією метою депутати від партії подали до Конституційного трибуналу Польщі запит щодо оцінки конституційності закону про телерадіомовлення щодо ліквідації та розпуску медіакомпаній, а також звільнення та відсторонення загальними зборами членів правлінь цих компаній.

Висловилася щодо цього також політрада ПіС. І навіть ухвалила відповідну резолюцію.

"Політична рада ПіС рішуче протестує проти знищення суспільних ЗМІ, роль яких у забезпеченні права поляків на інформацію і широку плюралістичну дискусію є вирішальною в нашій країні, а її значення для польської культури та ідентичності неможливо переоцінити", — йдеться у документі.

"Відновлення правового порядку і звичайної порядності"

Історія набирає обертів. 19 грудня міністр культури та національної спадщини Польщі Бартоломей Сенкевич звільнив чинних президентів громадських ЗМІ та членів їхніх наглядових рад (останнє виглядає дещо сумнівним з точки зору букви закону, адже повноваження більшості з них мали тривати ще декілька років).

Натомість міністр культури призначив нові наглядові ради, які оперативно призначили нове керівництво TVP, Польського радіо та Польського агентства преси. 

Зміни керівництва призвели до тимчасової перерви у мовленні телеканалу TVP Info.

Міністерство культури та національної спадщини Польщі пояснило свій крок постановою Сейму від 19 грудня про відновлення правового порядку та неупередженості і надійності суспільних ЗМІ та Польської агенції друку. А також додало, що забезпечення Конституційного трибуналу "є юридично неефективним і жодним чином не зобов’язує ані міністра культури та національної спадщини, ані нове керівництво чи наглядові ради компаній".

У зв’язку з цим президент Дуда надіслав листа прем’єру Туску. У ньому він закликав главу уряду та Раду міністрів "поважати польський правопорядок". На що Туск дуже швидко відреагував.

"Сьогоднішні дії спрямовані — відповідно до вашого наміру — на відновлення правового порядку і звичайної порядності у суспільному житті", — наголосив очільник уряду.

У відповідь ПіС перейшов до активної боротьби.

Так, у Варшаві під штаб-квартирою TVP розпочалися мітинги з вимогою зупинити захоплення суспільних ЗМІ новою владою. Депутати ПіС, включаючи Ярослава Качинського, ночували в офісі телеканалу. 

Аналогічні протести ПіС анонсує і в інших містах Польщі.

Тим не менш, 20 грудня на TVP з’явився спеціальний анонс новопризначеного редактора Марека Чижа. Він анонсував зміни в суспільних ЗМІ, зазначивши, що з четверга глядачі отримають "не пропагандистський суп, а чисту воду".

"Жоден польський громадянин, який фінансує діяльність суспільного телебачення, не зобов’язаний слухати чиюсь пропаганду. Кожен польський громадянин, який фінансує суспільні медіа, має право вимагати від них надійної, професійної та чесної інформації", — заявив Чиж.

Він звинуватив своїх попередників у тому, що вісім років у студії TVP "малювали картину лише ретельно підібраними фарбами".

"Запевняю вас, що цьому наближається кінець", — сказав журналіст.

* * * * *

Конфлікт навколо суспільних ЗМІ ще далекий від вирішення.

ПіС, яка за вісім років правління встигла "побити горщики" з євроінституціями, буде складно апелювати до органів ЄС. Натомість у нової опозиції зберігається контроль за судовою системою, в першу чергу – над Конституційним трибуналом.

А це своєю чергою означає, що подібні конфлікти вже незабаром з’являться і в інших сферах.

Зокрема, вже розпочалася робота над анулюванням суперечливої судової реформи судочинства — Сейм Польщі схвалив резолюцію, де закликає до змін законодавства щодо Національної ради судочинства. Одночасно стартувала робота парламентської слідчої комісії щодо порушень під час президентських виборів 2020 року. 

Зрештою, нинішня влада робить саме те, що й обіцяла своїм виборцям.

Залишається тільки сподіватися, що заручником цих конфліктів не стане Україна. Адже нова польська влада поки не взялася за вирішення тих проблем, які за останній рік виникли між Києвом та Варшавою.

Автори: 

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"