Криза в Червоному морі: основні ризики та дилеми

Одним із регіональних наслідків війни Ізраїлю та ХАМАС у секторі Гази стала блокада єменськими хуситами Червоного моря, що призвела до серйозних обмежень свободи судноплавства між Індійським океаном та Середземномор'ям. Парамілітарне угруповання з північних регіонів Ємену, що знаходиться в ситуативному альянсі з Іраном, зуміло паралізувати рух одним з найважливіших логістичних вузлів у світі, і поставити під загрозу близько 15% світової торгівлі.

Якщо вас цікавить, хто такі хусити, і звідки вони з'явилися, рекомендую прочитати мою статтю 2019 року. > та її витоках. Але якщо коротко:

Хусити – це етнорелігійний рух, сформований на базі племен північного Ємену / південної Аравії, які сповідують зейдитський напрямок шиїтського ісламу. Ці племена жили на цій території сотнями років і завжди становили важливу частину місцевих еліт. У 1990-х роках на базі племені Аль-Хусі було сформовано рух, що мав на меті представляти інтереси місцевих племен. 2004 року вони підняли повстання проти центру, яке було придушене. У 2014 році вони знову збунтувалися і зуміли захопити північні регіони, включаючи столицю Сану.

Через постійні обстріли хуситами торгових кораблів, найбільші логістичні компанії оголосили про призупинення морських перевезень через Аденську затоку, протоку Баб аль-Мандаб і Червоне море, що знаходяться біля берегів Ємену. Ці морські артерії є основним вузлом зв'язку між Європою та Азією, на які припадає до 30% світових контейнерних перевезень, 10% світових поставок нафти та 8% поставок ЗПГ. Альтернативні маршрути більш затратні та довгі (на 2 тижні довше), що підвищує витрати світового бізнесу та порушує звичні ланцюжки поставок.

Наразі серйозної кризи світових масштабів через блокаду не передбачається. Але що довше вона затягується, то ймовірніше підвищення ціни ринках, зокрема нафту і газ. Крім того, блокада Червоного моря може зменшити потік вантажів через Суецький канал, що завдасть певної шкоди світовим перевезенням та ланцюжкам поставок в умовах, коли зі світовою економікою і так не все добре.

У міжнародно-політичному плані, дії хуситів – це прямий виклик Сполученим Штатам їхньої парасольки безпеки на Близькому Сході, який вони намагаються зберігати, незважаючи на бажання переорієнтуватися на стримування Китаю в Азіатсько- Тихоокеанський регіон. Вашингтон повинен знайти вирішення проблеми з хуситами, оскільки це виклик не лише безпеки міжнародних судів, а й загроза економічним інтересам цілого ряду партнерів.

При цьому США повинні враховувати інтереси регіональних гравців, тендітний військово-політичний баланс у Ємені, свої власні можливості та громадську думку, яка не дуже хоче втягування в чергові заокеанські війни. Регіональні арабські держави не горять бажанням вступати в американську коаліцію проти хуситів на тлі війни Ізраїлю в Газі, щоб не вважатися «колабораціоністами» і «зрадниками» в очах власного населення. Крім того, в Ємені вже рік діє режим припинення вогню, якого важко вдалося досягти зусиллями американських дипломатів (Байден обіцяв закінчити війну в Ємені на виборах 2020 року) і ООН. Це перемир'я всіх влаштовує, включаючи Саудівську Аравію та ОАЕ, основних зовнішніх гравців на єменській шахівниці. Таким чином, проіранські хусити/ Іран вдало обрали таймінг, а їхні дії можуть прямо вплинути на військово-політичний баланс у Ємені.

США встигли оголосити про початок військово-морської операції «Вартовий процвітання», яка передбачає захист торгових суден, що проходять через Червоне море, а також застосування військової сили проти хуситів, які намагаються захопити кораблі. Участь в операції підтвердили союзники США: Британія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Франція, Канада, Бахрейн та Сейшельські острови. Араби не приєдналися до коаліції, іце ставить США перед ще одним завданням – спробувати консолідувати партнерів у регіоні проти хуситів та Ірану, в умовах, коли вони не хочуть цього робити чи не можуть .

Однак на даний момент хусіти продовжують кошмарити кораблі поблизу берегів Ємену, або запускаючи по них ракети, або спрямовуючи на них безпілотники іранського виробництва (локалізовані в північному Ємені). Насправді, ситуативне партнерство з Іраном, яке виникло у хуситів на тлі саудівського вторгнення до Ємену у 2015 році, дозволило їм створити у себе серйозний арсенал ракет і дронів, у тому числі балістики, здатної літати на 2000 км.

Західні союзники зіштовхнулися тут із чимось схожим, із чим зіткнулася Україна у боротьбі проти іранських БПЛА «Shahed». Як пишуть у Politico, західні країни змушені збивати дешеві єменські дрони супер дорогим озброєнням. Наприклад, французька ракета класу «земля-повітря» Aster-15, що знаходиться на озброєння фрегата Languedoc, коштує понад 1 мільйон євро, тоді як вартість одного іранського/єменського дрону – близько $20 000. Відповідно , кампанія проти хуситів у Червоному морі ризикує бути надто дорогою. Отже, необхідно буде вживати більш рішучих заходів.

Загалом я бачу три базові варіанти для США в цій ситуації:

Умовити єменських хуситів припинити обстріли. Або погрожуючи застосуванням військової сили (що навряд чи спрацює), або підійшовши на конкретні поступки в політичному врегулюванні ситуації в Ємені (підтримувати їх «хотелки» в переговорах), або піти на поступки Ірану як зовнішньому покровителю хуситів. Найімовірніше для США: прискорити політичне врегулювання в Ємені, яке буде прийнятне для Ірану та хуситів, і запакувати в нього зобов'язання припинити обстріл судноплавних маршрутів.
Умовити Ізраїль зупинити війну в Газі. Це те, чого вимагають хусити, пояснюючи свої обстріли торгових судів. Іншими словами, США необхідно буде педалювати мирні переговори між Ізраїлем і ХАМАС, бо поки що війна в Газі далека від завершення, а Нетаньяху і чути не хоче про тривале перемир'я або завершення бойових дій. У якомусь сенсі США й самі хочуть завершення війни у Газі чи зниження її інтенсивності. Проте все упирається у відсутність повоєнного плану щодо Гази та небажання ізраїльтян вести переговори про припинення вогню або про мир з палестинцями.
Застосувати військову силу. США можуть завдати обмежених військових ударів по позиціях хуситів на півночі Ємену, які, втім, можуть суттєво не підірвати їх потенціал спровокувати дрони та кошмарити кораблі в Червоному морі. США також можуть зібрати коаліцію країн і спробувати розморозити конфлікт у Ємені, змушуючи хуситів сконцентруватися на внутрішньому конфлікті. Але для цього буде потрібна тісна співпраця з Саудівською Аравією та ОАЕ, які підтримують антихуситські сили на півдні країни. Поки що вони не палають бажанням відновлювати бойові дії.

Як проміжне рішення США можуть зберегти військово-морську присутність біля берегів Ємену, паралельно залучаючи до своєї коаліції більше держав, особливо Саудівську Аравію, Єгипет, ОАЕ, і сподіваючись, що така парасолька дозволить мінімізувати загрозу з боку хуситів. Проте затягування часу без рішучих та конкретних дій гратиме на користь хуситів та Ірану, які набиватимуть собі політичні бали як «головні захисники палестинців» та «борці зі США та Ізраїлем» у регіоні.