Путін завжди нападає лише на слабших: звідки розмови про його потенційну атаку на Європу

Такою думкою із 24 Каналом поділився ексспівробітник КДБ Сергій Жирнов. Він вважає, що повідомлення про нову агресію Путіна спрямоване головним чином на саму Німеччину.

Що означають заяви німецьких ЗМІ та чиновників

Напад Кремля на Україну допоміг Берліну зрозуміти, що Сполучені Штати можуть вчасно й не стати на захист Європи, тож сподіватися в такій ситуації варто лише на себе. На щастя, Німеччина є провідною економікою Європи й може виготовити для себе стільки зброї, скільки буде потрібно.

Німеччина вже заявила, що протягом найближчих 10 років виділить 100 мільярдів євро для посилення своєї оборони. Але в Німеччині заборонено безрозмірно збільшувати державний борг, через що спроби Шольца протягнути збільшення витрат наштовхнулися на опір суспільства.

Саме тому медіа вирішили "налякати" німців таємною інформацією про можливий напад Путіна за 2 роки. І якщо вона виявиться успішною, в майбутньому фінансування оборони Німеччини викликатиме менше запитань у її громадян.

Путіну немає чим погрожувати

Двозначні репліки російського диктатора з приводу західних країн варто оцінювати як надування щік, спрямоване на збільшення його політичної ваги. Адже своїми невдачами в Україні він наочно продемонстрував, чого варта "2 армія світу".

"В реальності Путін ніколи не воює з країнами, сильнішими за Росію. Він завжди воював із тими, кого вважав неіснуючими або слабшими за себе: Грузія, Сирія, Чечня, Україна…" – нагадав колишній кегебіст.

Коли ж на Путіна пішов Пригожин із 8 тисячами добре озброєних "вагнерівців", російський диктатор ніби провалився крізь землю. Така реакція диктатора була зовсім не випадковою, адже політично Путін вже давно мертвий – з того часу, як вирішив замість розвитку Росії повернутися до радянських сталіністських "скрєпів".

Єдина надія Путіна полягає в тому, що йому, можливо, вдасться підкорити країни Балтії, населення й армії яких є відносно невеликими. Але такий сценарій є нереальним, про що Кремль сповістили й у НАТО, які провели цьогоріч навчання у Балтійському морі, й сама Німеччина, яка перебазувала до Литви одну зі своїх бригад.

Які повідомлення надсилає Росія світу

• 14 грудня на пресконференції Путін одночасно пообіцяв, що не нападатиме на НАТО, але створить для Фінляндії проблеми через її рішення приєднатися до Альянсу. Щоправда, останнє варто розцінювати як традиційну браваду диктатора, адже фінська армія добре підготована до можливих провокацій Кремля.
• Також у грудні Росія знову активізувала зусилля в просуванні наративу про свою зацікавленість у припиненні вогню. Втім, немає підстав вважати, що за цими публікаціями стоять щирі наміри Путіна поступитися окупованими територіями.
• Аналогічні дані наводили й опитування суспільних настроїв у Росії, які показали, що громадяни країни-агресорки нібито бажають припинити війну, але не у випадку, якщо для цього доведеться віддати загарбані території. Втім, існують переконливі свідчення, що у 2024 році Путін не збирається зупиняти ведення бойових дій, адже сподівається на зменшення допомоги Україні.