3 група інвалідності: які хвороби дають право на встановлення

, зазвичай мають помірні функціональні порушення й обмеження, тому .

встановлюється тим, у кого є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Зазвичай людина отримує такий статус через захворювання, обумовлені вродженими дефектами чи травмами.

Які захворювання дають право на отримання III групи інвалідності – дізнавалися Факти ICTV.

3 група інвалідності: перелік захворювань

Перелік захворювань, які дають право на отримання III групи інвалідності, доволі широкий і зазначений у відповідних  та 

Третя група інвалідності встановлюється при:

• відсутності однієї легені;
• відсутності чи субатрофії одного ока;
• стійкому повному птозі на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування;
• практичній сліпоті на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град, від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми;
• одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії;
• двобічній глухоті;
• гіпофізарному нанізмі, остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менш як 150 см;
• стійкій трахеостомі при неможливості пластичного закриття;
• стенозі гортані II-III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією;
• стійкій афонії органічну генезу;
• дефекті щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
• карликовості зі зростом нижче 130 см у чоловіків та 120 см у жінок;
• паралічі кисті за неефективності фізичної реабілітації;
• паралічі верхньої кінцівки або паралічі нижньої кінцівки;
• вираженому парезі верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча — понад 4 см, передпліччя — понад 3 см, стегна — понад 8 см, гомілки — більш як 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи;
• чужорідному тілі в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом;
• значному дефекті кісток черепа (3×1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо є пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом);
• відсутності кисті та вищому рівні ампутації верхньої кінцівки;
• хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
• відсутності всіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого;
• відсутності трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілозі чи вираженій контрактурі тих самих пальців у функціонально невигідному положенні;
• відсутності першого, другого пальців з відповідними п’ястковими кістками;
• відсутності перших пальців обох кистей;
• відсутності трьох пальців кисті з відповідними п’ястковими кістками;
• куксі стегна чи гомілки;
• куксі стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні;
• двобічній куксі стопи з резекцією голівок плюснових кісток за Шарпом;
• різко вираженій контрактурі чи анкілозі 2-х гомілковоступневих суглобів; різко вираженій контрактурі чи анкілозі гомілковоступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні;
• різко вираженій контрактурі чи анкілозі кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укороченні кінцівки понад 7 см після резекції суглоба;
• уродженому чи набутому вивиху кульшових суглобів, чи одного кульшового суглоба зі значним порушенням функції;
•  деформації грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше;
• неконсолідованому переломі стегна чи обох кісток гомілки;
• нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
• укороченні нижньої кінцівки на 7 см і більше;
• ендопротезі колінного чи кульшового суглоба;
• остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менш як 150 см;
• кіфосколіозі III ступеня з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіозі IV ст.;
• екстирпації шлунка, тотальній колопроктектомії, панкреатоектомії з наявністю цукрового діабету;
• тотальній тиреоідектомії з приводу раку;
• штучному клапані серця;
• штучному водії ритму серцевої діяльності;
• чужорідному тілі в серцевому м’язі чи у перикарді;
• відсутності однієї нирки з патологією другої;
• однобічній мастектомії внаслідок злоякісного новоутворення;
• рубців та дефектів, які спотворюють обличчя і не піддаються хірургічно-косметологічній корекції;
• помірній сенсорній афазії за неефективності логопедичної реабілітації;
• паркінсонівському синдромі внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами;
• куксі верхньої кінцівки на рівні променево-зап’ясткового суглоба та вище;
• хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
• вродженому чи набутому вивиху одного кульшового суглоба зі значним порушенням функції;
• хибному суглобі стегна чи обох кісток гомілки або великій гомілковій кістці за неефективності реабілітаційних заходів після п’яти років спостереження;
• нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
• анкілозі або різко вираженій контрактурі плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні; розбовтаності плечового або ліктьового суглоба у поєднанні з несправжнім суглобом однієї з кісток передпліччя за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів;
• контрактурі передпліччя в положенні повної пронації;
• ішемічній контрактурі Фолькмана з вираженим порушенням основних функціональних захватів кисті;
• деформуючому артрозі кульшового суглоба.

Нагадуємо, до критеріїв належать обмеження:

• самообслуговування (необхідність у використанні допоміжних засобів);
• самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
• навчання (за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомогою інших осіб);
• роботи (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
• орієнтації, спілкування;
• контрольованої поведінки (частковий контроль).