Європа посилює правила для мігрантів. Чи торкнуться вони українців?

Війна в Україні, Сирії, Ізраїлі збільшила потік мігрантів до Європи. Тому зараз у Євросоюзі посилюють вимоги до прийому закордонних біженців. Через шість місяців, коли відбудуться вибори до Європейського парламенту, ключовим питанням на них буде саме імміграція.

У Франції 10% населення – іммігранти

Так, французький парламент уже схвалив урядовий законопроєкт, який посилює правила імміграції. Причому обома палатами - Сенатом та Національними зборами. Експерти називають його найжорсткішим за останні 40 років.

Законопроєкт передбачає спрощення депортації нелегальних мігрантів та запровадження міграційних квот. Жорсткі умови отримання деяких соціальних допомог - тепер безробітні мігранти з країн за межами Євросоюзу зможуть розраховувати на них не раніше ніж через 5 років перебування у Франції.

Вводиться обов'язковий іспит з французької для членів сімей, які приїжджають до країни з метою возз'єднання сім'ї. Зараз іммігранти можуть жити у Франції роками і не знати французької.

Крім того, особи з подвійним громадянством, які вчинили злочини проти співробітників правоохоронних органів Франції, можуть втратити французький паспорт. "Жорсткі заходи сьогодні необхідні", - заявив міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен після завершення голосування.

Неурядові та правозахисні організації назвали імміграційний закон "найрегресивнішим за останні 40 років", що обмежує права навіть тих іноземців, які давно живуть у Франції.

Іммігранти часто некеровані

З іншого боку, іммігранти у Франції не асимілюються з місцевим населенням і часто йдуть проти законів та правил країни. Франція стикається з цією проблемою у вигляді формування окремих "міст" іммігрантів поблизу Парижа, де громади з Африки, Туреччини та арабського світу розташували свої об'єднання. Хоча більшість із них є безпечними, існують райони, які рекомендується обходити стороною через можливі ризики.

І часто ці об'єднання стають самодостатніми і намагаються нав'язати свої правила корінним мешканцям. Один із прикладів – передмістя Парижа – Кліші, де мусульманська громада самовладно вирішила проводити свої молитви на центральній площі. Щоп'ятниці сотні вірян перекривали рух транспорту, вимагаючи спеціального місця для своїх обрядів. Місцева адміністрація пропонувала альтернативи, але вимоги залишалися неврахованими. Зміна бібліотеки на молитовний будинок спровокувала конфлікт з владою, але такі випадки підкреслюють, що неповага до місцевих норм і традицій може вибухнути конфліктом.

Тому опитування населення, проведене агентством Elabe на замовлення медійної компанії BFM TV, показало, що 70% французів підтримують новий закон. Число іммігрантів, які живуть у Франції, 2022 року становило 10% від усього 68-мільйонного населення Франції.

Євросоюз жорсткіше ставиться до мігрантів

Не лише окремі країни, а й Євросоюз загалом посилює міграційне законодавство. Як повідомляє "Радіо Свобода", Євросоюз також погодив нові правила прийому мігрантів. Вони дозволять більш рівномірно розподіляти прохачів притулку у країнах Європи і, можливо, знизити кількість тих, чиї заяви буде прийнято.

Згідно з новим пактом про міграцію та притулок, країни ЄС обзаведуться єдиною базою даних про мігрантів, до якої будуть заносити всіх новоприбулих. База Eurodac, що включає біометричні та інші особисті дані, використовуватиметься, щоб відсіяти тих, кому Європа раніше вже відмовляла у притулку.

Нова процедура пропонує два можливі способи розгляду справ мігрантів: до звичайного способу розгляду прохань про притулок додається прискорений, не більше 12 тижнів, коли мігранти будуть розселятися не в країнах за їхнім бажанням, а в пунктах прийому на кордонах. Так ЄС сподівається відсіювати тих, хто може загрожувати національній безпеці, і тих, хто приїжджає з країн, визнаних безпечними для більшості їхніх мешканців, наприклад Індії, Пакистану та Марокко.

У рамках пакту запроваджується поняття "обов'язкової солідарності". Воно означає обов'язок європейських країн або приймати певну кількість мігрантів, або сплачувати внески за кожного, кого вони прийняти відмовляються, та фінансувати загальноєвропейський процес обробки їхніх заявок. Угода також передбачає можливість посилення процедур прийому у разі масового напливу біженців.

«Чорний день Європи»

Правозахисні організації висловлюють стурбованість, що це призведе до ще більшого погіршення становища мігрантів. На думку Amnesty International, запобігання процедурі надання притулку в Європі "збільшить страждання мігрантів та біженців на кожному кроці їхнього шляху".

Європейська рада у справах біженців (ECRE), до якої входять 117 неурядових організацій, назвала день прийняття пакту "чорним днем ​​для Європи", а сам документ – "візантійським за заплутаністю та орбанівським за жорстокістю". За твердженням ECRE, пакт відмовляє мігрантам у праві на захист та дозволяє нелюдське поводження з ними.

Табори біженців - переповнені

Кількість прохань про притулок, поданих у 27 країнах Євросоюзу, Швейцарії та Норвегії у 2023 році, мабуть, перевищить один мільйон, повідомили у Європейському агентстві у справах біженців (EUAA).

Найбільший приріст кількості клопотань про притулок зафіксовано у Латвії (+168%) та Естонії (+119%) через масовий наплив нелегальних мігрантів на тлі війни Росії проти України. На третьому місці - Німеччина. Тут відмічено приріст у річному обчисленні на рівні 74%. За даними EUAA, у Німеччині майже кожне третє прохання надходить від громадян Сирії (27%). На другому місці перебувають претенденти з Афганістану (17%), а на третьому – з Туреччини (16%).

За даними агентства ООН у справах біженців, лише Середземним морем у 2023 році до Європи прибули понад 153 тисячі шукачів притулку – в основному з країн Африки та Близького Сходу.

На італійському острові Лампедуза, що за 145 км на північ від Тунісу, оголошено НП. Ситуація там критична. Туди прибули понад 10 тисяч мігрантів із Африки на 199 човнах. Число біженців на Лампедузі перевищило кількість місцевих жителів. У таборі для біженців та мігрантів давно немає місць.

І це не єдина гаряча точка у Середземному морі. Із величезними проблемами стикається і Греція. На острові Лесбос табір для мігрантів також переповнений. І ті, хто потрапив до нього, як і на Лампедузі, сподіваються, що їм вдасться отримати притулок в інших країнах ЄС, насамперед у Німеччині.

Думка експерта

Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:

- Питання мігрантів зараз дуже болісне для Європи. Це питання у найближчі кілька років буде визначальним у внутрішній політиці, оскільки політика «мультикультуризму» (спрямована на збереження та розвиток в окремо взятій країні культурних відмінностей її мешканців. – Ред.) провалилася в Європі. Мігранти з Африки та Сходу так і не інтегрувалися до європейських суспільств. Тому європейці будуть змушені думати, що з цим робити далі. Найімовірніше, варто очікувати подальшого посилення політик щодо мігрантів.

На щастя, це не стосується українців. Наші співвітчизники максимально асимілюються до європейського суспільства. Їх люблять на Заході. Вони працюють і за своїми ментальними характеристиками відповідають вимогам європейських країн. Більше того, в них навіть є зацікавленість як у кваліфікованій робочій силі.