Український інститут книги звернувся до мінфіну з проханням погасити майже 45-мільйонний борг перед видавцями

В установі стверджують, що невиконання фінансових зобов’язань ще більше ускладнить пошуки тих, кого цікавить видання українських книжок за кордоном.

Український інститут книги (УІК) висловив занепокоєння через неможливість держави профінансувати витрати видавців за програмами інституту. З цим УІК звернувся до міністра фінансів та голови Державної казначейської служби України.

«Державна установа “Український інститут книги” висловлює своє занепокоєння щодо ситуації, яка склалася з оплатою проєктів, виконаних українськими та іноземними учасниками за програмами Інституту, реалізованими у 2023 році», — йдеться у зверненні УІК, яке опубліковано на сайті установи.

Загальна сума заборгованості інституту становить 44 млн 935 тис 482 грн, зокрема, за такими програмами:

мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції за встановленими тематичними пріоритетами (131 договір, заборгованість на суму 33 млн 131 тис 915 грн.);
мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів на організацію та проведення заходів із просування читання (п’ять договорів, заборгованість на суму 1 млн 790 тис. 415 грн.);
програма підтримки перекладів 2023 (55 договорів, заборгованість на суму 10 млн 13 тис. 150 грн).

В інституті повідомили, що в межах програми підтримки перекладів Translate Ukraine кошти не отримали іноземні видавці, які вклали в кожен проєкт власні кошти. Як стверджують в установі, це ставить під сумнів подальшу співпрацю Українського інституту книги з ними.

«Після розголосу нам буде іще складніше знайти тих, кого цікавить видання українських книжок за кордоном в наступних роках. До того ж, переклади з української все ще не мають достатнього попиту в різних країнах, а відсутність оплати вже зреалізованих проєктів лише ускладнить позицію української книги в світі», — кажуть в УІК.

Попри повномасштабне вторгнення, зауважують в Інституті, українські й іноземні учасники відгукнулися й підтримали проєкти, покликані розвивати українську культуру й книговидання, зокрема. «Нам дуже прикро, що держава не може відшкодувати витрати, таким чином ще дужче погіршуючи ситуацію, в якій опинилася українська книговидавнича сфера», — наголошують в Українському інституті книги і висловлюють надію на швидке та результативне рішення проблеми.

Раніше «Детектор медіа» писав про те, що у 2023 році українці знову повертаються до читання. Чоловіки протягом року прочитали у середньому до 25 книжок (торік ця цифра становила 20), жінки — 18 (торік 12). Такі результати «другої хвилі» дослідження українського книжкового ринку, яке провело видавництво «Книголав».

Також ми повідомляли про те, що письменники та видавці закликали владу виконати закони про підтримку української книги.

Читайте також:

Олександра Коваль: «Чи повинна культура закопатися в землю під час війни та чекати, поки її відкопають після перемоги?»
Брак паперу, знищені друкарні та «ренесанс» української книжки. Як війна вплинула на видавців
Книжки незламності. Двадцять видань, присвячених війні в Україні

Колаж: Український інститут книги

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.