Новий закон про мобілізацію: хто матиме право на звільнення з військової служби

Кабмін 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про посилення мобілізації, який зокрема регулює питання звільнення з військової служби. Судово-юридична газета детально розповідає, на яких підставах зможуть звільнятися військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом, та які проходять кадрову службу.

Отже, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час воєнного стану можуть бути звільнені з військової служби на таких підставах:

• за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• за станом здоров’я:
• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності І чи ІІ групи (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
• через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв'язку із проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України, Службі безпеки України – у разі неможливості їх використання на службі;
• у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу та/або проти них не порушено кримінальне провадження, передбачене законами України);
• у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
• у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом ВР АРК;
• у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

Такі самі підстави передбачені для військовослужбовців, які проходять кадрову військову службу, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану. Військовослужбовці кадрового складу розвідувальних органів України також можуть бути звільнені з військової служби на підставах ,передбачених ч. 2 статті 36 Закону "Про розвідку".

Водночас у разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до указу президента України затримані на службі на строк до 6 місяців.

При цьому також конкретизується, що означають сімейні обставини, що дають підстави для звільнення

Так, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану на таких підставах:

• військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею 6 років;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• якщо на утриманні у військовослужбовця троє і більше дітей віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати таке утримання;
• у разі утримання військовослужбовцем дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи віком до 18 років;
• у разі утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
• у разі виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю І чи ІІ групи, визнаною судом недієздатною;
• у разі необхідності здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови, що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеню споріднення та така особа з інвалідністю обрала військовослужбовця для здійснення за ними догляду; 
• у разі необхідності здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів АТО, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Новий законопроект про мобілізацію - що відомо

25 грудня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроект Про вдосконалення мобілізації та військового обліку. Документ передбачає ряд змін-від зниження мобілізаційного віку до відповідальності за неявку до військкомату.

Раніше народний депутат Мар’яна Безугла заявляла, що повна демобілізація військовослужбовців, які вже відслужили певний строк, є неможливою, доки триває війна. Але забезпечити справедливу ротацію підрозділів цілком можливо.