Пам’яті капітана стрілецького батальйону Бориса Айзенберга

До повномасштабної війни одесит Борис Айзенберг займався озелененням вулиць та ландшафтним дизайном. Його родина тримала власний дендрарій із понад 300 видів декоративних рослин: чоловік привозив їх звідусіль.

З дитинства Борис мав неабиякий хист до малювання, хоч і не отримав художньої освіти.

«Боря найталановитіший, і він художник. Втім, він не вчився на художника, він самородок в цьому плані. Перші його малюнки побачила моя дружина, коли Боря навчався у 10 класі, вона відкрила його зошит і побачила там малюсінькі малюнки. Ми побачили, що він не просто малює, а дуже цікаво малює. Він з моєї подачі збирався вступити на будівельний, але потім сам забрав документи і подав їх на архітектурний. Виявилось, що він талановитий художник і архітектор, будівельник, ландшафтник. Він поєднав ці напрями у своїй діяльності», - розповідає батько загиблого військового.

Сакури з розплідника Айзенберга прикрашають простір біля Київської опери, золотисті ясені й клени з його дендрарію ростуть на подвір'ї Одеського художнього музею.

«Ви коли проходите Києвом біля Опери і Одесою біля Художнього, згадуйте про Бориса і всіх, хто нас захищає. Сакури, які ростуть біля Опери в Києві, приїхали з-під Одеси. З дендрарію з Фонтанки, який належав командиру роти нашої 28-ї бригади Борису Айзенбергу», - пише одеська активістка Олена Балаба.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Борис пішов на фронт добровольцем. Капітан четвертого стрілецького батальйону 28-ї окремої мехбригади імені лицарів Зимового походу бився за Україну на Миколаївщині, Херсонщині, під Бахмутом в районі Курдюмівки. Попри всі жахіття, які доводилося щодня бачити захиснику, він не втрачав віри у Перемогу та надихався красою природи. Борис малював квіти, цими малюнками він прикрашав кришки ящиків боєкомплектів.

«Одним дано будувати. Другим - руйнувати... Останнє значно простіше... Але ми все одно переможемо, бо з нами Бог, і світло завжди приходить після темряви», - писав Борис на своїй сторінці у Фейсбуці.

Так народилася ціла серія картин, які світ побачив вже після загибелі військового. До війни він активно працював над проєктом саду на задньому дворі Одеського художнього музею, тож виставку робіт митця «Квіти за відвалами» відкрили саме тут.

За задумом автора, головною метою виставки було розповісти про прекрасне побачене на фронті; рослинний світ та природу, продемонструвати, що навіть у самому пеклі можна знайти красу.

«Йде наступ...Квіте цибуля переможна Alium viktorialis», - писав Борис.

Військовий загинув 13 липня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Біла Гора на Донеччині. Герой врятував важкопораненого бійця зі своєї роти, встиг накласти йому турнікет, але потрапив під ворожий обстріл та загинув на місці.

«Ми всі розуміли, що ви десь на самому нулі, у самому пеклі... Але ніколи й думки не було, що таку людину може щось зачепити чи упіймати. Ви ніби сонячне проміння, ретранслятор краси й чуйності серед бурі лиха й ненависті. Все життя сповідували любов до живої краси рослин, й в найважчі часи стали її рупором із самих гарячих точок», - пише колега Бориса, ландшафтна дизайнерка Дарія Жарикова.

22 листопада в пам’ять про загиблогона війні художника-архітектора біля Одеського худмузею висадили два п’ятнадцятирічні саджанці кедра ліванського та один ясен кулястої форми.

«Митець дуже любив природу та до війни займався вирощуванням рослин. Батько художника зараз продовжує справу сина. До музею він привіз два ліванські кедри з виробничого розплідника Бориса «Садпроект», які висадили біля нашого постраждалого паркану», - повідомили в Одеському художньому музеї.

Також в Одесі планують висадити Алею на честь загиблого захисника. Місце для цього ще не обрали.

Всі, хто знав військового, впевнені, що він заслуговує на найвищу державну нагороду. Петиція про присвоєння «Героя України» (посмертно) капітану Збройних Сил України Айзенбергу Борису Борисовичу вже набрала необхідну кількість голосів і перебуває на розгляді Президента.

Слава і честь Захиснику!

Фото: Фейсбук-сторінка Борис Айзенберг