Що як Земля раптово перестане обертатися? Ось пояснення від геонауковців

Максимальна швидкість обертання Землі на екваторі складає приблизно 464 м/с, і раптова зупинка призведе до того, що ви злетите з місця зі швидкістю кілька тисяч кілометрів на годину.

Джозеф Леві, доцент кафедри наук про Землю та навколишнє середовище в Колгейтському університеті, пояснює, що згідно з першим законом інерції Ньютона, ви летітимете на схід зі швидкістю майже 1700 км/год, і незалежно від того, де приземлитись (земля чи океан) сила удару, майже напевно, не залишить вам шансів для життя.

«Вода теж відчує це раптове прискорення», — каже Леві (тож перед зіткненням ви, швидше за все, почуєте хлюпотіння океану навколо).

Дерева, попри своє коріння, також навряд втримаються на місці, як і будівлі. Інерція, яка штовхатиме усе це на схід після раптової зупинки Землі, буде сильнішою за розчин, який утримує цеглини, тож усі вони мають розлетітися.

Інша справа, якби ви у цей час перебували в Антарктиді, оскільки на полюсах швидкість обертання сягає 0 км/год. Зупинка планети могла б обійтися вам всього у кілька синців, якби ви стояли приблизно за 10 кілометрів від полюсів.

Водночас Леві каже, що на раптову зупинку Землі навряд слід очікувати:

«У природних системах насправді нічого не зупиняється миттєво».

А що, як мова йтиме про поступове уповільнення — протягом кількох днів чи тижнів? Це, ймовірно, втримало б вас від кружляння у небі, але все одно принесло б багато проблем.

Вакансії

Журналіст, автор історій про IT, бізнес та людей в MC.today MC.today

Trainee/Junior Automation QA Inforce, Львів

Regional Manager for the Philippines Aff1

Data Engineer UKAD, Інший

«Протягом року половина планети перебувала б у ночі, тоді як інша — була б повністю освітлена. З послідовним чергуванням», — каже Леві.

Тобто тривалість дня замість 12 годин складала б 6 місяців. Сонце, що палило б безперервно, підсмажило б усі навколишні культури, а значна частина води під його постійним впливом просто-напросто б випарувалась. Ніч тривалістю у пів року також не віщує нічого хорошого — відсутність світла та тепла, також швидше за все, знищить багато рослин, а вода сховається під величезним крижаним покровом.

Можливо, вам також доведеться мати справу з несподіваною погодою. На нинішній Землі, яка, на щастя, все ще обертається, більша частина сонячного випромінювання потрапляє на екватор планети.

«Тепле повітря підіймається над екватором і опускається над полюсами після охолодження», — сказав Леві (океанічні течії дотримуються подібного циклу «‎вгору-вниз»).

Але коли лише половина Землі отримує інтенсивне сонячне світло протягом кількох місяців, планета отримує другий, бічний температурний градієнт, що робить прогнозування погоди удвічі складнішим.

«Вітри будуть бігати через термінатор [лінія, що відокремлює освітлену (денну) і неосвітлену (темну) частини небесного тіла], повертаючи холодне повітря з нічного боку, де воно нагріватиметься та підійматиметься на денному боці», — додав Леві.

Впливати на зменшення швидкості обертання Землі може наш супутник. Мова йде про процес так званого «‎припливного гальмування» — гравітація Місяця створює нескінченно малий опір обертанню нашої планети, тому кожне століття обертання Землі сповільнюється додатково на 2,3 мілісекунди, згідно з NASA.

Але навряд чи Місяць коли-небудь повністю зупинить Землю.

«Земля набагато більша за Місяць і, як наслідок, має набагато більший кутовий момент», — сказав Леві.

Водночас як один зі способів уповільнення Землі Леві називає використання її як гігантського джерела енергії. Наприклад, теоретично ми могли б використовувати планету як систему маховика, накопичуючи кінетичну енергію від її обертання для задоволення наших енергетичних потреб.

«Якщо ви використовуєте обертовий імпульс планети, щоб задовольнити всі потреби людини в енергії, все одно знадобиться приблизно 1 мільйон років, щоб уповільнити планету до зупинки», — сказав Леві.