Гроші РФ для України. Як конфіскувати активиСюжет

Європа, де перебуває більшість активів РФ, побоюється можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.

На Заході активізувалися розмови щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України. Оцінюють їх у близько 300 мільярдів доларів. Адміністрація президента США Джо Байдена активізувала зусилля щодо конфіскації, намагаючись таким чином компенсувати неможливість виділення додаткових коштів у Конгресі, пише The New York Times. Що із цього може вийти?

Хоча США раніше категорично виступали проти конфіскації суверенних активів Центрального банку РФ, нині Білий дім у рамках G7 почав активніше обговорювати, чи може використати наявні повноваження для використання цих коштів або повинен звернутися до Конгресу.

За даними співрозмовників NYT, США тиснуть на Велику Британію, Францію, Німеччину, Італію, Канаду та Японію для того, щоб стратегія використання суверенних росактивів була готова до 24 лютого 2024 року – другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Сам Байден поки що остаточно не підтримав такий варіант, стверджує газета.

Джерела The New York Times вказують на низку питань, які G7 ще доведеться вирішити. Серед іншого, йдеться про те, чи будуть конфісковані активи направлені безпосередньо в Україну чи будуть використані на її користь іншим способом.

Інший проблемний момент – чи будуть використані ці кошти лише на відновлення України та її бюджетну підтримку, чи й безпосередньо на військові зусилля. Крім того, оскільки конфіскація суверенних активів такого масштабу буде безпрецедентною, Москва може вжити заходів у відповідь – включаючи позови та дзеркальну конфіскацію.

Як пише NYT, відповідні дискусії набули ще більшої актуальності після того, як Конгрес США так і не зміг схвалити додаткове фінансування для України до кінця цього року. І навіть якщо кошти врешті-решт схвалять, Білий дім потребує альтернативного джерела коштів для Києва, щоб не допустити подібних ситуацій.

Раніше сценарій конфіскації американські чиновники вважали важелем на РФ, щоб змусити її сісти за стіл переговорів з Україною і припинити бойові дії. Але Москва так і не показала, що зацікавлена у таких переговорах. У 2023 році США приватно поширили в рамках G7 дискусійний документ, в якому припускають, що арешт заморожених активів Москви був би законним як “контрзахода, що спонукає Росію припинити агресію”.

США, за підтримки Великобританії, Японії та Канади, запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб варіанти були готові до потенційної зустрічі лідерів G7 орієнтовно 24 лютого – за два роки після російського вторгнення, йдеться у матеріалі Financial Times.

Три робочі групи, запропоновані Вашингтоном, вивчатимуть юридичні питання, пов’язані з конфіскацією; методи застосування такої політики та пом’якшення ризиків; а також варіанти того, як краще направити підтримку Україні.

Німеччина, Франція, Італія та ЄС висловили певні застереження, а також необхідність ретельно оцінити законність конфіскації активів Москви, перш ніж приймати рішення. Декілька європейських міністрів також наголосили на необхідності збереження високого рівня таємності цієї роботи.

ЄС поки не вдається до арешту самих російських активів, натомість вивчає способи вилучення доходів, одержаних фінансовими установами, такими як Euroclear, де зберігаються суверенні активи на суму 191 млрд євро.

Європа, де перебуває більшість активів, налаштована набагато обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.

Італія, яка бере на себе головування в G7 у 2024 році, є однією з тих, хто стурбований потенційною відплатою своїм компаніям, які працюють у Росії, ніж Москва вже загрожувала. Росія також попередила, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.

ЄС, Великобританія та Франція також наголосили, що ці гроші не будуть легкодоступними та їх не вистачить для покриття потреб України у відновленні, і що арешт активів не повинен відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році.

За останні два роки G7 змогла кілька разів подолати розбіжності між своїми членами щодо економічних заходів проти Росії, у тому числі щодо початкового широкого пакету санкцій, а також щодо встановлення верхньої межі ціни на російську нафту.