Союзники України можуть конфіскувати активи РФ на $300 мільярдів до другої річниці вторгнення

США пропонує робочим групам G7 розглянути шляхи конфіскації $300 мільярдів заморожених активів Російської Федерації. Союзники України поспішають узгодити відповідний план до другої річниці повномасштабного вторгнення.

Як пише Financial Times, це питання викликає гарячі дискусії у європейських столицях, а прискорення роботи свідчить про її зростаючу важливість для Заходу.

За словами співрозмовників видання, цю тему навіть обговорювали цього місяця міністри фінансів G7 та їх заступники. Зокрема їх цікавило, як розробити таку політику та оцінити пов'язані з нею ризики.

Варіанти конфіскації активів: що пропонують союзники

Як зазначається, США за підтримки Британії, Канади та Японії пропонують підготувати різні варіанти конфіскації активів до потенційної зустрічі лідерів G7, яка орієнтовно відбудеться 24 лютого. Три робочі групи, запропоновані Штатами, вивчатимуть:

• юридичні питання, пов'язані з конфіскацією;
• методи застосування такої політики та пом'якшення ризиків;
• варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.

Німеччина, Франція, Італія та ЄС займають більш обережну позицію. Вони наголошують на необхідності ретельно оцінити законність конфіскації активів РФ до прийняття рішення. Деякі європейські міністри наполягають на збереженні високого рівня секретності цієї роботи.

Як додається, до варіантів, які розглядають західні столиці, входять як пряма конфіскація з витрачанням активів російського центрального банку, так і отримання доходів від заморожених активів або використання їх як застави для отримання кредитів.

Наразі ЄС не арештовує російські активи, а вивчає способи вилучення прибутків, отриманих фінансовими установами, такими як Euroclear, де зберігаються суверенні активи на суму 191 млрд євро.

Конфіскація заморожених активів: чого боїться Захід

Вашингтон публічно поки не підтримував арешт активів РФ, хоча й розповсюдив в приватному порядку в рамках G7 дискусійний документ стосовно цього. В ньому пояснювалось, що арешт заморожених активів Москви може бути законним як "контрзахід, що спонукає Росію припинити агресію".

Але Європа, де знаходиться більшість активів, побоюється можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії. Зокрема, Італія, яка головуватиме у G7 у 2024 році, занепокоєна потенційною відплатою своїм компаніям, що працюють в Росії, чим Москва вже погрожувала. Кремль також стверджував, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.

ЄС, Британія та Франція зауважали, що ці гроші не будуть легкодоступними і їх буде недостатньо для покриття потреб України у відновленні. Також, на їхню думку, арешт активів не повинен відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році.

Арешт активів РФ

Як відомо, Захід заморозив понад 300 мільярдів доларів міжнародних резервів Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну.

Минулого тижня ЗМІ писали, що Адміністрація Джо Байдена почала термінові переговори з союзниками, щоб направити заморожені російські активи на допомогу Україні.

Днями Bloomberg писав, що у Конгресі проходить законопроект про рефінансування для українців, який передбачає надання повноважень президенту США конфіскувати мільярди доларів російського центрального банку для передачі Україні. Однак його реалізація може порушити міжнародне законодавство.

В Україні ж переконують, що конфіскація і передача Києву заморожених активів Російської Федерації зніме тягар з Європейського Союзу.