Олександр Кацуба: Якою має бути екологічна політика України під час війни

Шкода, яку завдає російська агресія українській природі та якості життя українців, не має аналогів у європейській історії після завершення Другої Світової війни. Під час і особливо після завершення війни з Росією Україні доведеться витратити величезні ресурси, щоб подолати наслідки екоциду, який влаштувала Росія.

Нам доведеться спільними зусиллями з нашими міжнародними партнерами подолати забруднення повітря, води, ґрунтів, завдану шкоду біорізноманіттю. На це підуть роки й мільярди доларів. Але це доведеться зробити, щоб уникнути трагічного зниження якості життя українців і європейців на багато поколінь вперед. Зусилля знадобляться від усіх: від держави, від бізнесу, від громадян, від міжнародної спільноти.

Перш за все, ми маємо правильно і комплексно оцінити усю шкоду, яку завдано українській екології. Аналіз екологічних наслідків війни виконується Програмою ООН з навколишнього природного середовища (UNEP). Також до процесу долучені експерти Уряду України, Єврокомісії, Групи Світового Банку, незалежні екологи з України, Чехії, Німеччини, Швеції. Відшкодування збитків має стати органічною частиною плану відбудови, яка має відповідати усім “зеленим” викликам. Крім того, екоцид має бути частиною судових позовів України до російської держави. Росія має заплатити. Наразі збитки екології перевищують 75 мільярдів доларів, при оцінці загальних матеріальних збитків від війни у 150 мільярдів доларів.

Що стосується міжнародної підтримки, ми вже маємо позитивні зрушення. Європейська політика зеленої трансформації, яка є частиною “Зеленої угоди” ЄС, передбачає витрати на рівні 1 трильйон євро. Ці гроші підуть на зміни в економіці й енергетиці для скорочення викидів і зниження рівня забруднення природи аж до 2050 року.

Європейська комісія — вищий виконавчий орган ЄС — хоче долучити до цієї програми й Україну. За цією програмою ми можемо отримати допомогу у фінансуванні модернізації енергетики, промисловості й транспорту, а також — частково — відновленні біологічних середовищ. Крім того, за рахунок міжнародної допомоги частково можуть бути реалізовані програми з розмінування української території. Бо через дії росіян мінами та снарядами забруднено понад 25% нашої землі.

Але й нам як країні, й суспільству доведеться змінити свої екологічні звички та практики. А також впроваджувати зважену та послідовну державну політику, спрямовану на зниження рівня забруднення природи, на зменшення викидів, на очищення вже забруднених ґрунтів, лісів, водойм.

На моє переконання, вже під час війни та в перші роки після її завершення ми маємо зосередитись на кількох найбільш доступних напрямках: енергозбереженні, модернізації комунального господарства, комплексній роботі з відходами, стимулюванні впровадження екологічних технологій.

Енергозбереження, а також програми модернізації водоканалів, систем опалення та водовідведення дозволять радикально скоротити витрати теплової енергії та електрики. Бо зменшення втрат може складати від 20 до 70% в залежності від галузі.

Україні потрібна системна програма енергозбереження, яка дозволяє залучати фінансування — кредитне, інвестиційне, грантове — в проєкти модернізації енергетичних систем бізнесу, комунальних підприємств, житлових будинків.

Комплексна робота з відходами — ще один ключовий напрям, яким ми маємо займатися прямо зараз. В Україні — мільярди тонн відходів, накопичених ще з часів радянської індустріалізації. Мільйони тонн сміття щороку генерують українські міста. Але в Україні досі відсутні серйозні інвестиції у сортування, перероблювання чи екологічне спалювання сміття. Це — в той саме час, коли такі країни як Швеція імпортують сміття з менш розвинених країн, щоб переробляти та спалювати відходи заради отримання вторинної сировини й енергії.

Сучасні технології дозволяють переробляти та спалювати сміття без екологічної шкоди. А звалища, сміттєві полігони й відвали промислових підприємств, які лежать на відкритому повітрі, — отруюють. Повітря, ґрунти, а також води. Країні потрібна інвестиційна програма, яка дозволить ліквідувати усі сміттєві полігони, які наразі за площею дорівнюють площі усіх міст України разом узятих. Крім того, війна теж створює величезні масиви відходів. Що треба робити зараз? Нульові податкові ставки, нульові мита на ввезення сучасного обладнання для перероблювання, пільгові умови для виділення землі — й інвестиції прийдуть навіть під час війни. Перероблювання сміття — це найкраща довгострокова інвестиція в екологічну безпеку українських міст і України в цілому.

Третій напрямок — впровадження екологічних технологій — є логічним розвитком перших двох напрямків. Тут мова, в першу чергу, йде про інвестиції приватного бізнесу. У нас жила і тихо померла ідея “інвестиційних нянь”. Бо повномасштабна війна й відсутні досі повноцінні реформи правоохоронної та судової системи стали на заваді. Зараз цей інститут планують перезавантажити й одним з напрямків підтримки інвесторів з боку держави мають бути інвестиції в екологічно безпечні підприємства, які відповідають за стандартами Зеленому курсу Європейського Союзу.

Поєднання усіх трьох компонентів дозволить вже під час війни почати поступово вирішувати накопичені екологічні виклики для країни, а також долати ті загрози, які створюють своєю варварською агресією росіяни.

Олександр Кацуба — український підприємець, експерт у сфері енергетики, власник компанії АЛЬФА ГАЗ.