У Китаї призначили нового главу Міноборони після зникнення з публіки колишнього міністра

У п'ятницю, 29 грудня, Китай призначив колишнього командувача ВМС Дун Цзюня новим главою Міноборони замість попереднього міністра Лі Шанфу, який зник з поля зору громадськості чотири місяці тому. Про це повідомляє Reuters.

Призначення відбулося в той час, коли лідер Пекіна Сі Цзіньпін почав “реорганізацію” збройних сил, посилюючи контроль над армією країни.

Роль міністра оборони Китаю полягає в тому, щоб бути публічним обличчям Народно-визвольної армії у взаємодії зі ЗМІ та збройними силами інших країн.

Важливим елементом його роботи є взаємодія з військовими Сполучених Штатів, щоб знизити ризик спалаху конфлікту навколо Тайваню і Південно-Китайського моря.

Перш ніж стати командувачем ВМС Народно-визвольної армії й отримати звання генерала у 2021 році, Дун був віце-командувачем Східного морського флоту, основи нинішнього Командування Східного театру воєнних дій - головної сили, відповідальної за боротьбу за Тайвань. Він також був віце-командувачем Південного командування, яке діє в спірних водах Південно-Китайського моря.

"Дун повинен бути знайомий з управлінням близькими зіткненнями між китайськими і американськими військовими. Це стане в нагоді, коли йому доведеться врегульовувати кризи між обома арміями", - сказав аналітик Школи міжнародних досліджень Раджаратнам у Сінгапурі Лі Мінцзян.

На думку політолога Вень-Ті Сунга, призначення Дуна може бути ознакою того, що серед військових чиновників країни тривають “чистки”. 

Дун замінить Лі Шанфу, який очолював департамент, відповідальний за закупівлю обладнання і дослідження, до того, як отримав посаду міністра оборони в березні. Лі не з'являвся на публіці з 25 серпня.

Лі став другим міністром, якого відправили у відставку цього року, після того, як Цинь Гана - колишнього главу МЗС замінив на посаді його попередник Ван І в липні. Цинь Ган перед звільненням також зникнув з поля зору громадськості.

Агентство Reuters з посиланням на джерела повідомляло, що Лі перебував під слідством у справі про корупцію, пов'язану із закупівлею та розробкою обладнання. Пекін не пояснював зникнення Лі, але в жовтні звільнив його з посади міністра оборони і державного радника.

За час свого короткого перебування на посаді міністра Лі не зустрічався зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном. У Міноборони Пекіна тоді наголошували, що Вашингтон повинен спочатку зняти санкції, запроваджені проти Лі у 2018 році через його роль у придбанні російських літаків та обладнання.

Дун, як відомо, не перебуває під санкціями США.

Під час зустрічі президента Джо Байдена і Сі в Сан-Франциско минулого місяця обидва лідери домовилися відновити військові контакти на вищому рівні, які були призупинені після візиту колишнього спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні 2022 року.

Раніше повідомлялося, що Китай виключив трьох високопоставлених керівників військових державних підприємств з вищого політичного консультативного органу. Багато іноземних аналітиків інтерпретують такі явища як чергову ознаку консолідації політичної влади Сі та централізації контролю над збройними силами, що є характерними рисами його керівництва протягом останнього десятиліття.

Знищення корупції в системі військових закупівель має вирішальне значення не тільки для Сі, але й для боєготовності армії Китаю на тлі напруженості у відносинах із США. 

За десять років Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає "виплекати сад світової Сі-вілізації". Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського "Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?".