Відмовив Росії. Боксер з українським корінням підкорив Голлівуд і стрибав з літака, що горів

Оскароносний голлівудський актор з українським корінням Джек Паланс міг би зробити і успішну спортивну кар'єру, оскільки починав як боксер, який часто закінчував свої поєдинки нокаутом. Однак у його життя втрутилася війна, а потім з'явилося кіно, яке зробило його знаменитим.

Свого часу РФ намагалася привласнити собі Паланса, як робила це з багатьма українцями. Але Володимир, як назвали майбутню зірку при народженні, завжди пам'ятав, що його батько Іван Палагнюк родом із Тернопільської області, а мати Ганна Грам'як – зі Львівської. І сам він українець, а не росіянин.

З ШАХТИ В БОКС. Улюбленими спогадами Джека з дитинства були моменти, коли батько у вільний час саджав дітей біля себе та починав читати їм українські газети чи розповідати кумедні історії. Проте важка робота на вугільній шахті похитнула здоров'я Палагнюка-старшого, і він помер рано від раку легень.

Володимир, який народився 1918 року у Пенсільванії, також деякий час працював на шахті, оскільки можливостей для дітей мігрантів без хорошої освіти було небагато. Однак щасливою перепусткою в інше життя для Паланса став спорт.

Маючи 193 см на зріст і атлетичну статуру, хлопець допоміг своїй команді виграти внутрішній футбольний чемпіонат та отримав стипендію в університеті Північної Кароліни, але пішов через два роки, розчарувавшись у комерціалізації цього виду спорту.

Потім Володимир переключився на бокс і наприкінці 30-х почав професійну кар'єру під псевдонімом Джек Браццо у важкій ваговій категорії. Спочатку кар'єра Паланса йшла дуже жваво. Збереглися відомості, що він навіть бив рекорди того часу, здобувши 15 перемог поспіль, 12 з яких були нокаутом до кінця 4-го раунду.

Він спарингував з колишнім чемпіоном у напівважкій вазі Біллі Конном. А ось свій єдиний офіційно зареєстрований бій Палагнюк програв за очками одному з найкращих бійців важкої ваги того часу та претенденту на чемпіонський титул Джо Баксі.

Але поєдинок на Пірсі-6 вийшов дуже жорстким. Досвідченому Баксі довелося несолодко, але дісталося й українцеві: "Тоді я подумав: "Ти, мабуть, божевільний, якщо тобі розбили голову за 200 доларів". Театр здався мені набагато привабливішим".

Однак бокс наклав відбиток на зовнішність Володимира, зробивши її дуже суворою. "У профіль ви бачите ніс колишнього боксера, розчавлений, як волоський горіх, у перенісся і розширюється біля основи", – писали про Палагнюка у ЗМІ.

Також під час одного з поєдинків Джек отримав удар у горло, що призвело до довічної хрипоті голосу, який став однією з його візитівок.

ВІЙСЬКОВИЙ ПІЛОТ. Після початку Другої світової війни на боксерській кар'єрі Палагнюка довелося поставити хрест. Хлопець вступив до Військово-повітряних сил США, де під час навчального польоту на бомбардувальнику "B-24" над Південною Аризоною його літак спалахнув. Володимир встиг катапультуватись, проте отримав опіки обличчя.

Але стрибок із палаючого літака не зупинив Палагнюка. Після лікування та кількох пластичних операцій Володимир повернувся до служби, брав участь у військових діях, отримував нагороди та був з честю звільнений із ВПС США у вересні 1945 року.

А потім, скориставшись пільгами для ветеранів війни, Володимир вступив до Стенфордського університету на факультет журналістки, але також відвідував акторську майстерність. Під час навчання він був змушений заробляти на життя одразу в кількох місцях одночасно – працював у ресторанах, був охоронцем та фотомоделлю.

"ТРАМВАЙ БАЖАННЯ". Після закінчення університету 1947 року Палагнюк деякий час навіть працював репортером у газеті The San Francisco Chronicle, а також на радіо. Але все змінилося, коли він отримав свою першу роль на Бродвеї поруч із зірковим Марлоном Брандо у виставі за п'єсою Вільямса "Трамвай "Бажання". Згодом Джек грав одну з відомих ролей – Стенлі Ковальського.

Ставши актором, Володимир змінив своє важке для американців ім'я на більш звучне для США. Так з'явився Уолтер Джек Паланс, чия сувора зовнішність виявилася дуже доречною в Голлівуді, який саме шукав акторів зі схожим типажем.

Дебютом Джека на екрані була роль злочинця у стрічці 1950 року "Паніка на вулицях". А в 1952-му і 1953-му він був номінований на премію "Оскар" за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмах "Раптовий страх" та "Шейн". Проте обидва рази нагорода випливла з рук Паланса.

Кар'єра колишнього боксера в Голлівуді йшла вгору, але більшість його ролей були негативними – суворі та жорстокі злочинці. При тому, що в приватному житті Джек був м'якою і доброю людиною, захоплювався мистецтвом та поезією. Через це Джек деякий час жив і працював у Європі, де для нього знайшлися більш позитивні та людяні персонажі, незвичні для американської аудиторії.

"ОСКАР" ВОЛОДИМИРУ. Паланс шкодував, що більшість ролей, зіграних ним у Голлівуді, були "лиходійськими", через що називав багато фільмів "сміттям". Джеку завжди подобалася комедія, і саме за комедійну роль у "Міських піжонах" він нарешті отримав Оскар у 1992 році.

Отримуючи нагороду від кіноакадемії у віці 73 років, Паланс нагадав, що насправді його звуть Володимир, і прямо на сцені показав свою відмінну фізичну форму, віджимаючись на одній руці.

Глядачі також могли запам'ятати Паланса з ролей у касових комедіях "Танго і Кеш" зі Сталлоне та Расселом, а також "Фараони та Робберсони". Іноді з батьком знімався його син Коді, але він помер у віці 43 років від раку шкіри. Крім сина у Палагнюка було дві дочки, якими він також дуже пишався. Брук навіть зіграла з ним в одному фільмі.

Останню роль Джек Паланс відіграв за два роки до смерті. А 10 листопада 2006-го відомий голлівудський актор українського походження пішов із життя у 87 у своєму будинку у Монтесіто, Каліфорнія.

"УКРАЇНЕЦЬ, А НЕ РОСІЯНИН". Паланс дуже пишався своїм корінням, добре знав українську мову, історію та культуру своїх предків, підтримував зв'язок з емігрантським рухом у США, а також керував благодійним фондом "Тризуб", який підтримував українську культуру у світі. Любив співати рідні пісні і навіть виступав на відкритті пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні.

В Україні актор уперше побував у 1996 році і зізнавався, що мріяв зіграти у кіно роль гетьмана Івана Мазепи та Тараса Бульбу. Однак йому так і не вдалося.

А в 2004 році Паланса спробували зробити "народним артистом РФ". Тоді кульмінацією тижня "Російських ночей" у Лос-Анджелесі, що пройшла під патронатом президента Росії Путіна, стала церемонія нагородження у Pacific Design Center на заході Голлівуду. Звання народних артистів РФ мали отримати лауреати "Оскара" Дастін Хофман і Паланс, які мають українське коріння.

Після того, як його представили, Паланс сказав: "Я почуваюся так, ніби я помилково увійшов не до тієї кімнати. У мене немає нічого спільного з Росією чи російським кінематографом. Мої батьки народилися в Україні: я українець. Я не росіянин. Тому перепрошую, але мені тут не місце. Буде краще, якщо ми підемо". Після чого актор та його супутники піднялися та залишили залу.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!