Куди літають українські "пташки": як живе авіагалузь під час війни

ZAXID.NET розповів, як живуть авіакомпанії, які найчастіше літали в Україні до великої війни, та чи готові вони повертатись у країну під час війни.

Зі Львова в Київ – за годину

До початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії активно налагоджували лоукост-перевезення, намагаючись розвіяти стереотип, що літати літаками – це дорого. Так, до прикладу, створена у 2018 році SkyUp виходила на лідерські позиції за кількістю внутрішніх рейсів, поступово випереджаючи найбільшу авіакомпанію країни МАУ. Крім цього, внутрішні рейси активно нарощували міжнародні лоукостери – лідери ринку Ryanair та Wizz Air. Зараз може вже це звучати дивно, але до 24 лютого 2022 року всього за годину і приблизно тисячу гривень щодня можна було полетіти з Києва до Львова, що майже рівноцінно ціні квитка на поїзд Київ – Львів в Інтерсіті чи купе, кілька разів на тиждень зі Львова – у Запоріжжя, Херсон, Харків чи Одесу.

Незадовго до великої війни в Україні створили одразу дві нові авіакомпанії, які відкривали внутрішні рейси та пропонували відносно дешеві рейси за кордон за новими напрямками. Наприкінці 2021 року почала літати нова українська авіакомпанія Bees Airline, що виконувала регулярні рейси зі Львова у Київ, Прагу та Барселону, з Одеси до Києва, Праги, Єревана, Тбілісі і Гянджі, а з Києва – в Анталію, Барселону, Шарджу, Аліканте, Батумі, Єреван і Тбілісі.

У січні 2022 року на ринок вийшла Air Ocean, що виконувала суто внутрішні рейси. Це була перша авіакомпанія, що використовувала два літаки української розробки АН-148, виготовлені на заводі у російському Воронєжі та експлуатувались в РФ авіакомпанією "Ангара".

Також за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення президент Володимир Зеленський анонсував створення "Українських національних авіаліній", літаки для якої планували отримати в лізинг у однієї з найбільших авіабудівних компаній Airbus. Тоді ж анонсувалось створення в Україні масштабного авіахабу.

Втім уже на початку лютого через напружену ситуацію та дані іноземної розвідки про те, що Росія накопичує свої війська на українському кордоні, європейські перевізники першими почали скасовувати рейси в Україні. Спочатку йшлося про відміну рейсів у містах, що розташовані в безпосередній близькості до кордону з РФ та окупованих українських регіонів – Харків та Херсон, втім згодом це поширилось на всю Україну. Іноземні лізингодавці вимагали від українських авіакомпаній вивезти судна за кордон, тож внутрішні рейси також почали скасовувати.

У ніч на 24 лютого 2022 року "Украерорух" закрив небо над Україною для цивільних літаків. Останні рейси прилетіли в українські аеропорти близько 4:00 ранку, решта здійснили позаплапнові посадки в сусідніх країнах, після чого пасажирів евакуювали в Україну автобусами. Самі аеропорти закрили, а злітно-посадкові смуги заблокували через загрозу висадки російського десанту. Висадити війська РФ так і не вдалось, втім через обстріли в Україні пошкоджені щонайменше 19 цивільних летовищ. Згодом упроджовж ще кількох місяців авіакомпанії непублічно евакуювали свої судна в Європу.

Де літають українські літаки?

"Міжнародні авіалінії України" (МАУ) війни були найбільшою авіакомпанією країни, флот якої налічував 25 літаків. Частину літаків передали в оренду за кордон або перереєстрували за іншими авіакомпаніями. Наприклад, Boeing 737-800 з українською реєстрацією та лівреєю виконує рейси в Кишиневі. Зараз він зареєстрований за українською компанією "Роза Вітрів" (Windrose), що, своєю чергою, здає судно в "мокрий лізинг", тобто в оренду разом із екіпажем, молдавському авіаперевізнику. Всього "Роза Вітрів" придбала в МАУ три літаки, які активно виконують рейси іноземних компаній. Співпраця МАУ та "Рози Вітрів" спричинена тим, що акціонером МАУ був олігарх Ігор Коломойський, якого українські ЗМІ пов’язували і з Windrose.

Наприкінці жовтня 2023 року МАУ оголосили про банкрутство, а майно компанії виставили на продаж. Першими продали торгові марки з назвою та логотипом МАУ та дочірньої компанії "Маутехнік", яка ремонтувала літаки. Зараз на майданчику публічних продажів СЕТАМ продаються запчастини для літаків та інструменти для технічного обслуговування авіалайнерів. На аукціоні можна купити крісла для літаків, установку для миття повітряних суден, авіазапчастини та водило для транспортування повітряних суден. У листопаді Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство авіакомпанії МАУ, що передбачає інвентаризацію всього майна та тимчасову заборону на будь-які дії з ним, включно з продажем.

Натомість для іншої приватної компанії-гіганта на довоєнному авіаринку SkyUp війна не стала такою критичною. До 24 лютого SkyUp встигла вивезти з України 10 із 11 своїх літаків й зараз активно користується "мокрим лізингом".

У травні 2023 року лоукостер відкрив повноцінну авіакомпанію в Євросоюзі, аби користуватися перевагами "відкритого неба". Зокрема, SkyUp зареєструвала дочірнє підприємство SkyUp MT на Мальті й отримала необхідні сертифікати для польотів. Також SkyUp Airlines отримала сертифікат іноземного авіаперевізника FAR129, що дозволяє працювати на ринку США та виконувати чартерні рейси в Канаді. Зараз літаки SkyUp літають у Єгипті, Латвії, Литві, Естонії, Польщі, Румунії і Молдові.

"SkyUp Airlines змогла залишитись у небі й продовжує працювати. Ми зберегли команду українських фахівців та український авіаційний бренд, що дозволить галузі швидше відновлюватись після перемоги України. Проте наразі ми виконуємо рейси на замовлення інших авіакомпаній на умовах ACMI-контрактів, що значно обмежує наші можливості та ресурси", – повідомляють на сайті SkyUp.

Крім цього, компанія поступово повертає пасажирам гроші за невиконані через війну рейси, а також працевлаштувала частину екіпажу.

Чимало стюардес, яких компанія перевела на роботу за кордон, ведуть активні блоги в соцмережах, де розповідають про свою роботу. Одна з них – Зіна, в одному з відео у TikTok про зміну роботи українських бортпровідників через війну розповіла, що тепер вони перебувають за кордоном від 30 до 45 днів, після чого повертаються в Україну. Ротація триває приблизно від двох тижнів до місяця.

У лізинг свої літаки віддала й авіакомпанія Bees. Комерційний директор Олександр Джиджора в коментарі РБК розповідав, що до війни в компанії працювало понад 200 людей. Зараз залишилось близько половини, які працевлаштовані за кордоном і надають консультантські послуги.

У травні 2023 року українська авіакомпанія Skyline Express, відома раніше як Azur Air Ukraine, відновила польоти після річної перерви. Авіаперевізник почав виконувати рейси з Європи на курортні напрямки. За інформацією профільного сайту Avianews, у травні онлайн-радар Flightradar24 зафіксував польоти цього авіалайнера між Катовіце, Варшавою та болгарським морським курортом Бургас.

Чи можливо відновити польоти під час війни?

Офіс президента неодноразово натякав на плани відновити польоти в Україні за наявності потужної системи ППО. Так, наприклад, до загострення війни між Палестиною та Ізраїлем працював аеропорт у Тель-Авіві. Повідомлялося, що першим має запрацювати Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького.

"Першим для відновлення рейсів розглядаємо Львівський аеропорт. Розконсервація займе не більше двох тижнів, проте початок роботи аеропорту можливий лише за гарантованої безпеки польотів. Сподіваюся, що аеропорт відновить роботу, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, насамперед від міжнародних партнерів, від ООН", – сказав на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у 2022 році міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Втім після масштабних обстрілів інфраструктури восени 2022 року стало зрозуміло, що про такі плани говорити щонайменше зарано. Представники авіакомпаній у коментарях Forbes зазначали, що головна проблема – у безпеці, на яку потрібні міжнародні гарантії. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що аеропорт "Бориспіль" можуть відкрити лише тоді, коли українське небо буде повністю закрито від російських дронів та ракет.

У грудні 2023 через евакуацію четвертого літака з "Борисполя" в публічному просторі знову заговорили про можливість відновлення польотів.

"Даний технічний перегін повітряного судна в Борисполі не лише сприяє тестуванню політики відновлення, але також є стратегічним кроком для українських авіакомпаній, допомагаючи їм знижувати витрати та покращувати шанси виживання в ускладненому авіаційному середовищі. Ця стратегічна ініціатива відкриває шлях до відновлення регулярних операцій, як тільки відповідна оцінка ризиків цього дозволить", – припустили у прес-службі аеропорту.

Гендиректор SkyUp Дмитро Сєроухов у інтерв’ю Interfax розповідав, що як тільки Україна дозволить авіакомпаніям відновити польоти, вони стануть першими. Інші українські авіакомпанії останнім часом публічно плани на відновлення польотів не коментували.

Влітку до України приїжджав виконавчий директор Ryanair Майкла О'Лірі. За підсумками його візиту компанія опублікувала повідомлення, що має зобов'язання відновити польоти до та з України за низькими тарифами впродовж восьми тижнів після відкриття повітряного простору України і плани розмістити в Києві, Львові та Одесі до 30 нових Boeing 737 MAX вартістю понад 3 млрд доларів США.

"Ryanair була другою за величиною авіакомпанією України до незаконного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Щойно небо над Україною буде знову відкрито для комерційної авіації, Ryanair повернеться в Україну, з'єднавши основні аеропорти України з більш ніж 20 столицями ЄС", – зазначив Майкл О'Лірі.

У компанії додали, що після бойових дій, щойно Європейське агентство безпеки авіації (EASA) оголосить про безпеку польотів з та до України, авіакомпанія готова здійснювати до 600 рейсів на тиждень та розвивати внутрішні рейси. Водночас компанія працевлаштувала за кордоном сотні українських пілотів та працівників екіпажу.

Зі слів посадовців авіакомпаній стає чітко зрозуміло, що до завершення бойових дій про відновлення авіасполучення з України йтися не може. Зараз же українці літають із найближчих аеропортів прикордонних країн – Польщі, Молдови, Румунії, Угорщини. Під ці потреби деякі аеропорти навіть оптимізували логістику.