Ломка світової геополітики: половина планети йде на вибори

Наступний рік буде дуже багатим на вибори у всьому світі. Видання The Economist зазначає, що наступного року відбудеться понад 70 виборів у країнах, де проживає більше ніж 4 мільярди осіб – понад половина населення світу.

«Проте, незважаючи на те що кількість виборців зараз більша, ніж будь-коли, демократії у світі не стане більше: багато із цих виборів не будуть ні вільними, ні справедливими», - йдеться у публікації.

Проте результати цих виборів можуть вплинути як на всю геополітику, так і на війну в Україні. Досить сказати, що зі своїми лідерами визначаться у США та Росії.

"Вибори в Росії, Україні, Тайвані та США матимуть вирішальне значення для формування результатів війни у ​​2023 році. Результати цих голосувань можуть визначити форму наступного міжнародного порядку", - пише Financial Times.

KP.UA з'ясовувала "виборчу географію" на наступний рік.

Вибори в США: загроза перемоги Трампа

У листопаді 2024 року відбудуться вибори президента США. Головними конкурентами вважаються чинний президент-демократ Джо Байден та кандидат від республіканців експрезидент Дональд Трамп. За рейтинговими показниками Трамп випереджає Байдена. І у разі його перемоги варто очікувати змін у геополітиці. Він може знову загострити відносини з Китаєм, які тільки-но почав налагоджувати Джо Байден, і вплинути на війну в Україні не найкращим для Києва чином. Він може зменшити фінансову та військову допомогу Україні та тиснутиме на Київ піти на поступки Росії.

"Президентські вибори в США і, значно меншою мірою, вибори до Європейського парламенту також чинитимуть прямий вплив на ведення війни. Вибори президента США можуть стати більш вирішальними для результатів війни, ніж будь-яка військова операція на землі. Українці не зможуть протистояти путінській машині вбивств", якщо американці та європейці вирішать урізати свою значну військову та фінансову підтримку”, – пише FT.

Вибори до Європарламенту: праві нарощують показники

На початку червня 2024 року відбудуться вибори до Європейського парламенту – законодавчого та представницького органу Європейського союзу (ЄС), який безпосередньо обирається громадянами держав - членів Євросоюзу. Як повідомляє Politico, опитування показують, що праве крило матиме успіхи на виборах до Європарламенту у 2024 році, але коаліція правоцентристів, лівоцентристів та центристів збереже більшість.

Аналіз опитувань у країнах ЄС, проведений виданням, показав, якби вибори в ЄС відбулися сьогодні, правоцентристська Європейська народна партія (EPP) зберегла б своє місце у найбільшій групі у парламенту (прогнозують втрату 12 місць, але чисельність групи все одно досягатиме 165). Лівоцентристські соціалісти та демократи (S&D) прогнозовано залишилися б другою за величиною групою зі 145 місцями (на 2 більше, ніж зараз).

Права політична група "Європейські консерватори та реформісти" (ECR) стане третьою за величиною групою у Європейському парламенті. Разом із центристською Renew вони отримали б по 89 місць. Порівняно з виборами 2019 року приріст помітний – на 23 місця. Значною мірою такий сплеск завдяки ультраправій партії "Брати Італії" прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні.

Вибори у Росії: імітація виборчого процесу

Ну тут все просто – вибори без вибору. Традиційна для Росії імітація виборчого процесу не призведе до зміни режиму Путіна у Кремлі під час волевиявлення. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков вважає, що наступний лідер країни-агресора буде "таким самим", як Володимир Путін, або "іншим, але таким самим". Вибори заплановані на 17 березня 2024 року.

"Потрібна велика фантазія, щоб уявити, як Володимир Путін програє вибори, організовані з однієї причини – що він їх виграє. Але, обтяжений невдалою "спецоперацією", він має всі підстави хвилюватися, що у разі військової поразки чи конфлікту, замороженого не на користь РФ, він зіткнеться з протидією не лише кількох лібералів, що залишилися в країні, а й з боку мобілізованих і агресивних правих націоналістів", – пише Financial Times

Вибори в Індії: найбільші у світі

1 млрд виборців проголосує на парламентських виборах в Індії у травні 2024 року. 26 партій, які перебувають в опозиції до чинного прем'єр-міністра Нарендрі Моді, вирішили об'єднатися і створити спільний список кандидатів, щоб не дати правлячій партії прем'єра "Бхаратія джаната парті" (БДП) виграти втретє.

Ініціаторами об'єднання стали лідер другої за значимістю партії країни "Індійського національного конгресу" Рахул Ганді та колишній лідер партії - його мати Соня Ганді, вони провели дводенну зустріч із лідерами інших партій у Мумбаї. Опозиціонери домовилися у 2024 році виставляти одного спільного кандидата проти опонентів із БДП у кожному виборчому окрузі та працювати "у дусі співробітництва, заснованому на взаємних поступках".

Наразі партія Моді – БДП - безпосередньо контролює 10 із 28 індійських штатів, а в коаліції з іншими партіями – ще чотири. Також партія займає понад 55% місць у нижній палаті парламенту країни, а сам Моді є найпопулярнішим на сьогодні індійським лідером.

Вибори на Тайвані: Китай насторожився

У січні 2024 року відбудуться вибори президента Тайваню. Тайванський фонд громадської думки повідомив 18 серпня, що майже 57% респондентів мають намір голосувати за кандидата від правлячої Демократичної прогресивної партії, нинішнього віце-президента Лай Цін-де. Голову Тайванської народної партії та колишнього мера Тайбея Ке Вень-чже підтримують 19,6% опитаних, а кандидата від націоналістичної партії "Гоміньдан" Хоу Ю-і – 12,4%.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), Комуністична партія Китаю використовує економічний та військовий тиск для втручання у президентські та законодавчі вибори на Тайвані. У КНР хочуть завадити перемозі кандидата від Демократичної прогресивної партії - Лай Цін-де, а також не дати демократам зберегти більшість у Законодавчих зборах.

"Страх перед виборами на Тайвані може вплинути на стратегію "об'єднання" Пекіна. Досі невідомо, який урок виніс президент Сі Цзіньпін з російського вторгнення. Він вважає, що Путін був не правий, розпочавши війну, чи що почав її занадто пізно? Необхідність тримати американців якнайдалі може також переконати китайський уряд, і без того принижений нездатністю впоратися з пандемією COVID-19, збільшити підтримку Москви в надії зберегти США в пастці європейського конфлікту", – пише Financial Times. Згідно з останнім щорічним звітом Пентагону про китайську армію, Китай нарощує сили для нападу на Тайвань, який може відбутися найближчими роками. Також на Тайвані у 2024 році відбудуться і парламентські вибори.

Вибори в Грузії: пройдуть лише дві партії, а кандидат у президенти – невідомий

У 2024 році відбудуться парламентські та президентські вибори в Грузії. Правляча партія "Грузинська мрія" залишається на першому місці в рейтингах грузинських політсил, проте майже 70% респондентів хотіли б бачити у парламентській більшості нову партію. Такі результати опитування компанії Edison Research на замовлення опозиційного телеканалу Формула.

На запитання про те, за кого голосували б респонденти, якби вибори проходили цього ж дня, 37% відповіли, що підтримали б "Грузинську мрію". На другому місці – "Національний рух" з 21%, на третьому – партія "За Грузію" (9%), на четвертому – партія "Лело" (5%). Голова «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе вважає, що до парламенту пройдуть лише дві сили – його партія та колективний «Національний рух».

Відповідно до виборчого законодавства Грузії, наступного року пройдуть і президентські вибори. Це будуть дев'яті президентські вибори після оголошення незалежності Грузії 1991 року. Президент обирається на 6-річний термін. Згідно з Конституцією, ухваленою у 2017 році, яка скорочує повноваження президента, попередні вибори стали останніми прямими президентськими виборами. І вже зараз голосуватимуть 300 членів Колегії виборщиків, яка складається наполовину з депутатів парламенту та стільки ж делегатів регіонів. Оскільки Грузія стала парламентською республікою, то президент виконує функції "весільного генерала". Тому кандидатів на цю посаду поки що не чути. Чинний президент Саломі Зурабішвілі точно не пройде, оскільки вона увійшла у конфлікт із правлячою партією «Грузинська мрія», коли без санкції уряду самовільно відвідала країни Євросоюзу.

Вибори у Молдові: Санду піде на другий термін

Відбудуться вибори і у Молдові. Президент Майя Санду поки що не говорить про свій намір боротися за крісло глави республіки. Але колишній голова фракції «Партія національної єдності» Октавіан Цику вже заявив про участь у президентських перегонах. Він має намір об'єднати країну з Румунією, проте цю ідею не поділяють 60% молдаван. На минулих виборах його партія набрала лише 2% голосів. Санду ж проводить поступову євроінтеграцію із збереженням суверенітету. Поки що влада Молдови виконала лише три з дев'яти рекомендацій Єврокомісії для вступу до ЄС. Серед іншого республіка проводить спільні навчання з НАТО, а в березні парламент країни перейменував молдавську мову на румунську.

Тим не менш Майя Санду знову претендуватиме на місце глави республіки. У неї зараз перший термін, найімовірніше, вона братиме участь у виборах. І з великою ймовірністю восени наступного року вона виграє. Адже проросійські партії Шора і соціалісти Додона не мають кандидатури, яка могла б отримати більшість голосів.

Вибори у Білорусі: всіх уже пересаджали

У лютому 2024 року парламентські вибори відбудуться у Білорусі. Обиратимуться депутати Палати представників та місцевих рад. Згодом відбудуться вибори членів Ради Республіки, делегатів Всебілоруських народних зборів від суб'єктів громадянського суспільства та депутатів місцевих рад.

Після трьох років жорстоких репресій, а також масової еміграції та арештів активу опозиції, складно чекати не те що інтриги, а навіть хоч якоїсь мобілізації незадоволених. З 15 партій у країні залишилося всього чотири партії. Це умовно центристська партія влади «Біла Русь», дві умовно ліві – Комуністична партія Білорусі та Республіканська партія праці та справедливості. А також умовно права Ліберально-демократична партія.

Білоруська опозиція ігноруватиме цю кампанію, як, найімовірніше, і президентські вибори 2025 року, якщо раптом щось радикально не зміниться.

Вибори у Фінляндії: дипломат може стати президентом

У січні 2024 року також відбудуться президентські вибори у Фінляндії. Колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто зараз є найпопулярнішим кандидатом на пост президента країни.

Як повідомляє "Європейська правда" з посиланням на фінського телерадіомовника Yle, це випливає з опитування Uutissuomalaisen. Майже чверть опитаних (26%) готові віддати свій голос за Хаавісто на майбутніх виборах.

Другим за популярністю кандидатом є колишній прем'єр-міністр Олександр Стуб з 18% підтримки. Замикає трійку директор Інституту міжнародних відносин Міка Аалтола, який заявив про президентські амбіції у серпні. Президентські вибори у Фінляндії відбудуться 28 січня 2024 року, і з можливим другим туром 11 лютого.

А де ще?

Також парламентські та президентські вибори наступного року відбудуться у Португалії, Південній Кореї, Литві, Панамі, Домініканській Республіці, Сенегалі, Сальвадорі та ще в десятці інших країн.