Український бодібілдер з ДЦП — чемпіон в Європі. Як це йому вдалося

Американський кіноактор і продюсер Арнольд Шварценеггер у своїй книзі "Нова енциклопедія бодібілдингу", який є живою легендою цього спорту, дає новачкам, які вперше виходять під світло софітів на сцену, такі поради: "Однією з найважливіших якостей при позуванні є впевненість у собі. Ви повинні виглядати впевнено, випромінювати спокій і компетентність". Власне, психологічне відчуття впевненості і є тією особливістю, яка різнить чемпіонів від посередніх спортсменів.

Саме таку суперсилу має криворізький бодібілдер Іван Федорченко. Він має діагноз ДЦП, однак не закрився у собі, як багато хто у схожих обставинах, а навпаки — вирішив продемонструвати себе публіці. Спортсмен вже виборов два золота — на чемпіонаті України і в Португалії — і зупинятися не збирається. Свою історію чоловік розповів "Телеграфу".

На шляху до золота

31-річний Іван захопився спортом ще змалечку.

— Спортом я почав займатися з 9 років. Це була легка атлетика, плавання, шахи. Таким чином я потроху розвивався. Спорт завжди був в моєму житті і спорт моє хобі, — розказує Іван.

Однак у змагальному бодібілдингу чоловік — лічені місяці. Чому обрав саме цей доволі специфічний спорт?

— Займаючись спортом, я дивився відеоролики і побачив, як люди виступають, показують результати. Тому і я вирішив спробувати себе в цьому напрямі. З іншого боку, мені хотілося спробувати щось нове і дізнатися про свої можливості, — пояснює свій вибір Федорченко.

Тренером Івана став професійний спортсмен Денис Орлецький.

— Іван до мене прийшов десь за два місяці до чемпіонату України. Спільні знайомі нас звели і попросили допомогти, мовляв, людина хоче виступати, але не знає з чого почати, досвіду не має. В цю секунду, у яку я приймав рішення взяти чи не взяти тренувати Івана, час для мене немов завмер. Але ми з Іваном прийняли разом цей виклик, — каже Орлецький.

Іван з Денисом поставили амбітну мету і почали готуватися до відкритого чемпіонату України з бодібілдингу WABBA 2023.

— Для мене це був професійний виклик: чи зможу я вивести Івана на рівень не просто міста чи області, а саме на міжнародний рівень, щоб показати і свою роботу як тренера, і щоб спортсмен зміг продемонструвати гідний результат, — розказує Орлецький.

Півтори години тренувань шість разів на тиждень — саме в такому ритмі почав жити Іван.

Та особливості бодібілдингу в тому, що окрім суворого режиму тренувань і дієт, яких дотримуються майже всі спортсмени, бодібілдеру важливо не лише створити гарну форму як у античної скульптури, але і вміти її представити публіці.

— Навіть якщо людина хоче вийти на сцену, їй потрібно побороти свій страх. Крім того, потрібно зробити форму і навчитися цю форму презентувати, адже бодібілдинг, деякою мірою, все ж конкурс краси і треба вміти себе показати, — пояснює тренер.

А вдало "розрекламувати" себе на сцені, не маючи реальної впевненості, за словами тренера Івана — неможливо, тож спершу спортсмена довелося підготувати психологічно.

— Спочатку Іван почувався дуже невпевнено. Це й не дивно: будь-який спортсмен, має він проблеми зі здоров’ям чи ні, на початку шляху завжди трохи розгублений. Іван засипав мене запитаннями: чи є у нього шанси, чи зможе він виступати, що йому для цього потрібно. Але я дав йому зрозуміти, що все у його власних руках. Я сказав: "Іване, байдуже хто ти, байдуже які у тебе є проблеми, ти вже переможець". Це й мене підштовхнуло: людина взяла волю в кулак і вирішила довести собі й оточуючим, що все можливо, — каже Орлецький.

Робота над собою не для себе

Серйозною перепоною у підготовці до чемпіонату став діагноз Івана. Через складнощі з координацією рухів, навчитися позувати було нелегко, адже спортсмену потрібно почергово скорочувати строго визначені групи м’язів, а цього професіонали навчаються роками.

— Наприклад, важко давалася спина. Я не міг вивести і показати найширший м'яз. Та з часом ми з тренером "спіймали" цей м'яз, — пригадує Федорченко.

Однак тренер не робив для підопічного особливих винятків.

— На одному з тренувань із позування Іван став розказувати казочки, мовляв, у нього спина не так розвинена, то йому взагалі тяжко позувати, бо він не відчуває м’язів. Тобто почав посилатися на свої хвороби. Але я бачив його потенціал і вже дуже скоро ми "спіймали" спину. Тут в першу чергу важлива робота мозку, а мозок ще не міг контролювати м’язи як треба. Тепер Іван вже може з заплющеними очима виходити і демонструвати м’язи, — каже Денис Орлецький.

У підсумку тренування обернулися Івану подвійним золотим тріумфом. В жовтні Федорченко здобув першість на чемпіонаті України з бодібілдингу у категорії "Людина з інвалідністю". Кошти на поїздку до Львова чоловікові зібрали небайдужі криворіжці.

— Перший раз на сцену я виходив на адреналіні. Та я не боявся і чітко розумів куди йду: це велика сцена, це глядачі, яким цікаво подивитися на мене. А нам з тренером було цікаво показати їм, яких результатів можна досягти", — розповідає спортсмен.

А на початку грудня Іван здобув чергову перемогу вже на міжнародному турнірі у Португалії Hercules Olympia.

— Словами це важко передати. Це просто радість. Я працюю над собою не для себе, а щоб мотивувати інших людей брати приклад і займатися спортом. У мене є мрія — у подальшому допомагати тим, хто хоче виступати, але боїться. Я хочу ділитися своїм досвідом з іншими людьми, — каже Федорченко.

Тренер чоловіка запевняє, що Іван прогресує дуже гарно і має всі шанси стати топ-спортсменом у своїй категорії.

— Коли Іван тренується, люди в залі навіть не розуміють, що цей спортсмен має якісь відмінності, адже він тренується на рівні з усіма. Наша мета — підкорити всі професійні вершини: українські турніри та міжнародні. На черзі чемпіонат Європи, — резюмував Денис Орлецький.

Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.