Символічні "милиці" та психологічні "гачки": психолог проаналізувала виступ Зеленського у новорічну ніч

Новорічне звернення президента до народу України набуває особливих сенсів і значення під час війни. Другий рік поспіль ця промова містить значно менше святкового настрою та шаблонних побажань. Тепер слова верховного головнокомандуючого більшою мірою спрямовані на підбиття підсумків протистояння ворогу, визнання втрат у минулому році і створення правильного настрою у суспільстві перед майбутніми викликами воєнного часу.

Що було на меті у спічрайтерів, сценаристів і режисерів, які працювали над відеозверненням президента 31 грудня, і які меседжі намагався надіслати Володимир Зеленський українцям у новорічну ніч, "Телеграф" запитав у віцепрезидентки Асоціації політичних психологів України, кандидатки психологічних наук Світлани Чуніхіної.

Пошук нових сценаріїв

Перше, що вирізняє виступи діючого голови держави від його попередників, – таймінг. Якщо "золотим стандартом" у цьому питанні вважається промова на 5-10 хвилин, то найкоротший виступ Володимира Зеленського (2020 року) тривав майже 15 хвилин. Три наступні – від 17 до 21 хвилини.

Локація для запису промови також змінюється з року в рік. Вперше Володимир Зеленський звертався до українців як президент 31 грудня 2020 року в оточенні дітей, 2021-го — наодинці в інтер'єрах, ймовірно, будівлі на Банковій. Наприкінці першого року війни глава держави записував звернення на тій же Банковій, але вже просто неба. 2023-го для новорічної промови Зеленський повернувся у свій кабінет.

При цьому, під час новорічного звернення президент (і оператори, які його знімали) приділив увагу змінам в інтер'єрі свого робочого місця. Зокрема, тепер за спиною гаранта висить не пейзаж з краєвидами української землі, а шеврони українських воїнів, а праворуч від робочого столу президент повісив картину із зображенням палаючого Кремля.

Дефіцит впевненості і запит на войовничість

За словами Світлани Чуніхіної, кожна з вищезазначених деталей має окремий сенс.

"Торішню святкову промову Володимир Зеленський записував на мінімалістичному тлі. Із політично важливих символів у кадрі був лише державний прапор і темні вікна у будівлі на Банковій – прикмета блекаутів минулої зими. На той момент президент України сам по собі був символом і знаком, який достатньою мірою розкривав усю повноту переплетених у лідерській промові сенсів на додачу до того, що може бути сказано словами.

Цього року Володимир Зеленський з’явився на символічно перевантаженому тлі – там були і шеврони воїнів ЗСУ, і картина з палаючим Кремлем, і багате оздоблення робочого кабінету, і новорічна ялинка, і папки з паперами, і різноманітні офісні принади. Щоб посилити емоційний вплив новорічної промови, президенту цього року знадобилися потужні символічні "милиці". Це може вказувати на те, що зараз він почувається у своїй ролі не так впевнено, як рік тому", – каже експертка в коментарі "Телеграфу"

Крім того, якщо настроєм попереднього новорічного вітання президента України було "ми вистояли, бо кожен на своєму місці зробив все належне для того, щоб опиратися агресії, і тому ми маємо всі підстави дивитися у майбутнє з оптимізмом", то настрій цьогорічного вітання Володимира Зеленського принципово інший, каже психолог.

У 2024 рік Україна входить з необхідністю вирішити важке завдання нової масової мобілізації для продовження війни, варіантів прийнятного і швидкого завершення якої поки не проглядається. Саме цій темі, хоч і завуальовано (Зеленський жодного разу не вимовив слова "мобілізація"), було присвячено нинішню президентську промову.

"Можна сказати, що це був мотиваційний спіч, в якому президент задіяв два ключові психологічні "гачки". По-перше, він багато часу і уваги приділяв ідеї "Україна – сильна". Хоча якравих доказів української сили у вигляді успіхів контрнаступальної кампанії, на які всі відверто сподівалися у 2023 році, небагато, Зеленський мав рацію, побудувавши свою промову навколо концепту сили.

Він свідомо відмовляється від просування жертовного наративу – Україна дійсно є жертвою неспровокованої агресії – який був домінуючим у нього на перших етапах війни. Натомість він обирає наратив "Україна сильніша за зло, темряву, втому, зневіру". Таку зміну наративів можна вважати психологічно обґрунтованою, бо масова мобілізація в суспільстві, яке перебуває у слабкій або вразливій позиції, є великим ризиком з точки зору суспільної опірності", – зазначає Світлана Чуніхіна.

Слабка підготовка до майбутніх викликів

Крім того, натякаючи на мобілізацію, Зеленський звертається не стільки до почуття єдності і солідарності усіх, скільки до сумнівів і почуттів кожної окремої людини, що те теж психологічно правильно, каже експертка.

Як показують опитування, проблема, яку необхідно буде вирішити під час мобілізації, коріниться не у відсутності загальносуспільного консенсусу щодо необхідності продовжувати опір російській агресії в ім’я України – такий консенсус є, і він міцний – а в необхідності ухвалення складних рішень на індивідуальному рівні.

"У цьому рішенні кожен стикається з власними страхами і сумнівами. І саме до них апелював президент, говорячи про те, що мобілізація – це виклик, щоб кожна людина знайшла своє місце у спільному спротиві. Однак при всій психологічній виваженості позиції Зеленського, явленій у новорічній промові, цього замало", – каже Світлана Чуніхіна.

За словами психологині, зараз суспільству потрібні не святкові мотивуючі промови, а чесна розмова щодо того, як йде війна і що ми маємо робити для її завершення, окрім того, щоб привести на передову додаткові півмільйони цивільних громадян. Українці хочуть знати про ризики і шанси, а також побачити стратегію з мінімізації перших і максимізації останніх.