В законодавстві залишилась норма, яка дозволить закривати об’єднані великі корупційні справи – голова ВАКС

У прийнятому Верховною Радою законопроєкті про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишилась чинною норма, яка дозволяє закрити кримінальне провадження через закінчення терміну досудового розслідування, через відомі  «поправки Лозового», заявила в інтерв’ю редакторці відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій «ВАКС не створений для того, щоб рятувати справи сторони обвинувачення. Відповідальність – на законодавцеві» голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко.

Описуючи позитивні моменти проголосованого законопроєкту, вона зазначила, що скориговано три моменти:

• з обчислення строків досудового розслідування виключено терміни до повідомлення про підозру. Тобто строки тепер обчислюватимуться тільки після повідомлення про підозру. «У такий спосіб ми повертаємося на початкові позиції, які були в КПК до поправок», - вказала голова ВАКС.
• виключена можливість закриття кримінального провадження слідчим суддею за заявою осіб, права й інтереси яких порушуються. Суддя зауважила, що така практика була не частою, але вона була можливою, тож і цей ризик усунуто.
• чітко сформульовано, що кримінальне провадження закриває суд, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення про здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя і здоров'я особи.

«Але залишилася норма на підставі якої суд може закрити кримінальне провадження. І проблемні питання у «старих» кримінальних провадженнях, про які ми говоримо, на мій погляд, цим законом не вирішуються. І я не знаю, наскільки суди зможуть з ними впоратися», - сказала суддя.

Михайленко зазначила, що це проблема не лише Антикорупційного суду, а для судової системи загалом. Тобто за провадженнями, зареєстрованими після 15.03.2018 року, строки досудового розслідування повинен продовжувати слідчий суддя, а не прокурор а от  для об'єднаних справ залишилась лазівка невизначеності.

«За об'єднаними у визначений період провадженнями висловилася Об’єднана палата Верховного суду. Однак гадаю, що це не остання позиція Верховного суду з цього приводу. Адже неможливо в одному рішенні спрогнозувати всі обставини, в яких строк досудового розслідування продовжувався прокурором чи не продовжувався слідчим суддею», - вважає голова антикорупційного суду.

Суддя зауважила, що  питання закриття кримінальних проваджень через «поправки Лозового» тривалий час викликає бурхливу дискусію у тому числі і в суддівському середовищі.

«Але всім, хто бере участь в цій дискусії, важливо розуміти базову річ: законодавство – це система норм і процедур, а не окремі поправки. У правовій демократичній державі закон має бути якісним. А за наявності в ньому прогалин або неоднозначного розуміння є два шляхи – законодавчий, коли законодавець сам «виправляє» положення закону, або судовий, коли найвищий судовий орган задає стандарти застосування законів, за якими мають діяти суди – загальні й спеціалізовані. Але обидва ці шляхи довгі й складні. При чому суд вирішує певну справу, а не вирішує патові ситуації, що виникли внаслідок неякісного закону», - вказала голова ВАКС.

Вона зазначила, що в загальному контексті питання про строки  досудового розслідування судова система перебуває «всередині довгої історії, що стосується не лише ВАКС, а й усієї системи кримінальної юстиції».

На уточнення журналістки, чи вирішить питання зареєстрований у парламенті головою фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією законопроєкт №10100, який передбачає скасування всіх «поправок Лозового», Михайленко відповіла, що ні.

«Навіть якщо парламент одним законом скасує «поправки Лозового», ми однаково стикнемося з іншою проблемою. У хоч би який стан перейшли питання продовження строків досудового розслідування і можливість закрити кримінальне провадження, проблема кримінальних проваджень з датою початку до 16.03.2018 не зникне», - вказала вона.

Зокрема суддя пояснила, що існує чинність кримінального процесуального закону в часі, коли неодноразово змінюються вже змінені норми зі спеціальними застереженнями або без них.

«Якщо законодавець окремо, комплексно з дотриманням правил нормопроектувальної техніки не поставиться до поширення нових норм на правовідносини, які існували «до» нового закону, проблема не зникне, а отримає нову форму. Тому я акцентую увагу на якості закону та відповідальності законодавця при створенні однозначних і зрозумілих процедур як ключових інструментів правосуддя», - прокоментувала Михайленко законодавчу ініціативу Арахамії.

Нагадаємо, що на підсумковій пресконференції президент Володимир Зеленський відповідаючи на запитання редакторки відділу політики ZN.UA Інни Ведернікової чому парламентська більшість, яку складає партія президента, нічого не зробила для скасування «поправок Лозового» як того вимагали міжнародні партнери, більше того скасування цих норм заблокував саме представник «Слуги народу», голова правоохоронного комітету Сергій Іонушас, заявив, що «тема вичерпана» та «всі відповідні закони на цей час, які ми повинні були проголосувати, було проголосовано».

Зокрема петиція про скасування "правок Лозового" на адресу президента, яка ще 14 грудня за одну годину набрала необхідні 25 000 підписів, досі залишається без відповіді глави держави.

Водночас продовження існування в правовому полі «поправок Лозового»ставить під загрозу закриття майже тисячу кримінальних справ проти топ-корупціонерів.