За індексом статті 367 КК України Олена Дума краще керує АРМА, ніж попередники

Головна мета

Збереження активів, збереження (за можливості — збільшення) їх економічної вартості, є головною метою державної політики у сфері менеджменту арештованих активів, яку формує та реалізує Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), відповідно до вимог абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 8-1 ч. 1 ст. 10, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 7 ст. 21 Спеціального закону, пп. 8-1, 9 і 11 п. 4 Положення про Агентство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 613.

Згідно з ч. 7 ст. 100 КПК України та абз. 2 ч. 1 ст. 19 Спеціального закону, безумовний обовʼязок невідкладно забезпечувати збереження активів виникає у Агентства з моменту отримання від прокурора копії ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів про їх передачу в управління АРМА.

Зокрема, прокурор не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення відповідної ухвали слідчого судді (суду) надсилає її копію Агентству, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі активів АРМА.

У звʼязку з цим, ситуація за якої місяцями і роками не проводиться оцінка активів та не здійснюються передбачені Спеціальним законом заходи з управління ними, неприпустима і кваліфікується, як службова недбалість за ст. 367 КК України, тобто невиконання або неналежне виконання чиновниками Агентства своїх службових обовʼязків через несумлінне ставлення до них, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом інтересам власників активів та держави.

Оскільки очевидно, що така тривала бездіяльність АРМА призводить до:

недоотримання доходів Державним бюджетом;

втрати активами економічної вартості, в тому числі їх крадіжки, пошкодження, знищення;

продовження користування активами їх власниками (яких звинувачують в корупції, роботі на ворога), отримання останніми злочинних доходів;

не виконання судових рішень, якими визначено спеціальний порядок зберігання речових доказів та покладено на Агентство відповідні обовʼязки;

не забезпечення збереження активів, збереження (за можливості — збільшення) їх економічної вартості, шляхом передачі їх в управління за договором чи на підставі рішення Кабінету Міністрів або для реалізації у випадках та порядку, передбачених Спеціальним законом тощо.

Оцінка діяльності

Індекс статті 367 КК України — неофіційний спосіб наочного оцінювання і порівняння результатів роботи різних очільників одного й того самого органу державної влади. Цей Індекс крім недбалості, включає факультативні складові — здобута репутація, кількість офіційних звинувачень у розтраті та пережитих слідчих дій (обшук, виємка) тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Спеціального закону голова АРМА організовує та контролює роботу Агентства, несе персональну відповідальність за прозорість діяльності та результати роботи останнього.

З 2017 р. було чотири керівника Агентства, разом з діючою керівницею:

Олена Дума (з липня 2023 р. — дотепер, 6 місяців);

Дмитро Жоравович (серпень 2021 р. — червнеь 2023 р., 23 місяці);

Віталій Сигидин (липень 2021 р. — січень 2020 р., 19 місяців);

Антон Янчук (грудень 2016 р. — грудень 2019 р., 37 місяців).

Слід наголосити, що у випадку АРМА, період зберігання посад, як критерій порівняння, не застосовувався, оскільки Агентство новоутворений орган влади, який лише нещодавно завершив своє інституційне становлення.

У звʼязку з чим, кожний наступний керівник отримував більш досконалі механізми роботи та доповнену інституційну памʼять, які слугували інструментами подальшого розвитку.

Службова недбалість

Обʼєктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обовʼязків, які на неї покладені, що виражається:

у їх невиконанні або у неналежному виконанні;

у спричиненні істотної шкоди або у тяжких наслідках;

і таке ставлення знаходиться в причинному звʼязку із зазначеними наслідками.

Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обовʼязків може виявлятися не лише в одноразовій бездіяльності або дії, але й у тривалій бездіяльності або ряді дій, виконаних неналежним чином.

Субʼєктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини, як щодо діяння, так і його наслідків. Можлива і змішана форма вини умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння. Не виключається недбалість й у тих випадках, коли умисне порушення службових обовʼязків призводить до наслідків, яких винний хоча й не бажав, але свідомо припускав їх настання (непрямий умисел).

Кваліфікуючою ознакою ст. 367 КК України є істотна шкода та тяжкі наслідки, останні полягають виключно у нанесені матеріальних збитків. Таким чином, кримінальна відповідальність за службову недбалість може застосовуватись лише у разі заподіяння тільки матеріальних збитків.

Ведення обліку

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону однією з функцієй АРМА є ведення обліку активів. Однак, зовнішнішній фінансовий контроль і щорічні операційні аудити діяльності Агентства, які неодноразово проводилися Рахунковою палатою України та щороку аудиторськими фірмами, показали, що АРМА з 2017 р. імітує ведення обліку активів в ручному режимі у вигляді таблиці Microsoft Office Excel, без відображення інформації про відповідні активи у регістрах бухгалтерського обліку.

Наслідком стало те, що в Україні ніхто не володіє актуальною інформацією про арештовані активи, навіть само Агентство, у звʼязку з чим, в травні 2023 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради визнала роботу АРМА неефективною, встановила численні факти порушень законодавства України, що призвели до зменшення надходжень до Державного бюджету. Народні депутати викрили чиновників Агентства на:

вигадуванні статистичних показників;

приховуванні відомостей про активи та службової недбалості;

перешкоджанні здійсненню парламентського і громадського контролю за діяльністю АРМА.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 9 Спеціального закону Агентство формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, який містить дані про активи, в тому числі їх опис, характеристики, оціночну вартість, здійснені заходи пов’язані з управлінням активам тощо.

Цей Реєстр фактично виступає певним аналогом збалансованого обліку активів, бо АРМА не контролює актив в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки самостійно не управляє ними, а натомість передає їх для реалізації або в управління за договором чи на підставі рішення Кабінету Міністрів субʼєктам підприємницької діяльності (статті 21 та 21-1 Спеціального закону).

Останні як раз і обліковують такі активи на окремому балансі, ведуть щодо них окремий облік, а також здійснюють розрахунки, повʼязані з управлінням ними, на окремому банківському рахунку, як того вимагає ч. 3 ст. 1030 ЦК України.

25.08.2023 очільниця Агентства Олена Дума завершила формування даних та відкрила доступ до Реєстру арештованих активів, чим фактично забезпечила виконання АРМА державної функції з ведення обліку активів, на що до неї не спромігся жоден попередник (Жоравович, Сигидин, Янчук).

База даних

Частина 1 ст. 25 Спеціального закону передбачає, що Агентство формує та веде Реєстр арештованих активів, покликаний зняти терра інкогніто з питань, активи якого типу, виду, яких характеристик, в якій кількості, якої вартості арештовано, в якому кримінальному провадженні, який орган здійснює досудове розслідування, слідчий суддя (суд) постановив ухвалу про арешт, передачу в управління АРМА, які останні вжито заходи, чи є судове рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію або стягнення в дохід держави активів, стан його виконання та управління конфіскованими активами тощо.

Така прозорість діяльності та відкриття даних очевидно сильно мінімізують корупційні ризики у сфері менеджменту арештованих активів, що звісно, не влаштовувало голів Агентства попередніх каденцій та їх кураторів у високих владних кабінетах, до яких з 2017 р. тягнувся корупційний ланцюжок з АРМА.

Можливо саме тому, перший голова Агентства Антон Янчук довго тягнув зі створенням Реєстру арештованих активів, другий керівник АРМА Віталій Сигодин, здавалось безкінечно, тестував його програмне забезпечення, а третій очільник Агентства Дмитро Жоравович взагалі закрив публічний доступ до Реєстру з надуманих міркувань безпеки, зокрема з метою унеможливлення доступу країни-агресора до інформації про активи та їх управителів.

Насправді перешкоди створенню та роботі Реєстру арештованих активів, відбувалися виключно з корупційною метою та для приховування злочинної діяльності, дозволяючи керівникам АРМА у 2017 — 2023 рр. приховувати від суспільства інформацію про те, що відбувається з арештованими активами, які і ким здійснюються заходи з управління, що, за якою ціною і кому продається на електронних торгах тощо.

Програмне забезпечення Реєстру було запущено в дослідну експлуатацію ще в 2019 р., проте публічний доступ до відповідної бази даних був наданий лише 25.08.2023 новою очільницею Агентства Оленою Думою.

Інститут репутації

У ЗМІ Антону Янчуку весь час услід свистали і тюкали за роботу в адвокатській конторі, яка начебто лобіювала інтереси близьких до Януковича братів Сергія та Андрія Клюєвих, а також представляла в Україні інтереси Сергія Курченка і обслуговувала близьку до Кремля компанію Роснефть.

Через роботу в компанії МЛГруп та на посаді заступника Міністра юстиції Павла Петренко, у Янчука простежувався логічний політичний звʼязок з партією Народний фронт. Також гостро виникало питання стосовно відсутності в нього необхідних для призначення головою АРМА, трьох років досвіду роботи на керівних посадах.

Віталій Сигидин у 2015 — 2019 рр. працював у Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві, зокрема на посаді заступника начальника цього Управління – начальника Управління державної реєстрації.

Тобто, був підлеглим Міністра юстиції Павла Петренко та його заступника Янчука, який часто виконував обовʼязки міністра. Далі з травня 2019 р. працював на посаді начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА, прямо підпорядковуючись Янчуку. Сказане дає підстави говорити про політичні звʼязки Сигидина з Народний фронт та фактичне успадкування ним крісла голови Агентства після Янчука.

Проте головне тут інше, як відомо у 2015 — 2019 рр. Україною прокотилася нечуваних масштабів хвиля рейдерства, — за допомогою послуг акредитованих Мінʼюстом осіб, так званих чорних реєстраторів, в Україні іноді двічі-тричі на день незаконно змінювались власники компаній через втручання в держреєстри.

Лише в одному м. Києві правоохоронці фіксували понад тисячу випадків крадіжок бізнесу на рік. Головним у сфері державної реєстрації в м. Києві на той момент був Сигидин.

Дмитро Жоравович з липня 2019 р. очолював Північно-Східне міжрегіональне територіальне управління АРМА у м. Харкові, пізніше Південно-Східне МТУ Агентства у м. Дніпрі.

Тобто, спочатку був підлеглим Янчука, а далі Сигидина. У звʼязку з чим, можна говорити про фактичне успадкування Жоравовичем в порядку черговості крісла голови АРМА після Янчука-Сигидина. Крім того, за даними ЗМІ він:

працював юристом підприємства, яке Харківський антикорупційний центр повʼязує з російським екс-сенатором Олександром Шишкіним, який голосував за анексію Криму;

очолював релігійну громаду храму Дружин-Мироносиць московського патріархату, збудованого за гроші згаданого Шинкіна та підсанкційного олігарха Павла Фукса;

за даними Громадської ради доброчесності, яка перевіряла його дружину суддю, керував товариством Макс-Велл, яке можливо брало участь у розкраданні понад 160 млн дол США з БТА Банк (Казахстан).

Дружина Жоравовича у 2007-2012 рр. працювала помічником-консультантом Народного депутата України від Партії регіонів Лелюка Олексія.

Коли Кабінет Міністрів 30.06.2023 призначав головою АРМА Олену Думу, то Transparency International Ukraine говорило про відсутність досвіду, політичні зв’язки, контакти з держзрадниками та підозрюваними у співпраці з росією.

Глава ЦПК Віталій Шабунін розповідав про участі у ФСБшному ІПСО з дискредитації України та кандидата в президенти США Джо Байдена. Керівник StateWatch Гліб Канєвський говорив про політичну заангажованість нової очільниці, підігрування антиукраїнським силам.

Проте, така критика радше говорила про потенційне зло, ніж про реальну загрозу, як у випадку з попередніми керівниками Агентства.

Сучасна українська політика вчить нічому не дивуватися. Чиновники приходять і йдуть, а конкурсні комісії невтомно шукають людей з правильними ціннісними орієнтирами і бездоганною репутацією, по суті міфічних істот, яких ніхто в Україні ніколи не бачив.

Проте, абстрагуючись від схожої критики давайте подивимось, що можна побачити спільного й відмінного між згаданими керівниками АРМА.

Зміна влади

Янчук, Сигидин та Жоравович тісно повʼязані між собою мережею звʼязків і не можуть розглядатися окремо. Наприклад, мало хто знає, що після звільнення 27.12.2019 Кабінетом Міністрів Янчука, останній ще пів року у статусі виведеного поза штат працював в АРМА під керівництвом Сигидина, поруч з Жоравовичем.

Ходив на роботу, отримував зарплату. Інший приклад, Жоравович дозволив звільнитися Сигидину за власним бажанням, без службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, в той час, як НАБУ, САП і ВАКС його арештували, відсторонили від посади та підтвердили правильність вручення йому підозри в крадіжці на підставі підробленого судового рішення 400 тис дол США.

Також, заступник Янчука Філіп Пронін продовжував впевнено працювати заступником голови Агентства за керівництва Сигидина і Жоравовича.

Натомість Олена Дума стала першою кардинальною зміною старої владної команди в АРМА, яка, зокрема позбулася найбільш вкоріненого її осередку, звільнивши Проніна. І вчасно, бо сьогодні НАЗК шукає його для ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, повʼязане з корупцією.

Відповідно до наявної у НАЗК інформації Пронін, виконуючи обовʼязки голови Агентства, всупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про запобігання корупції” 25.02.2022, 19.05.2022 та 26.01.2023 діючи в умовах реального конфлікту інтересів приймав рішення щодо погодження Дмитру Жоравовичу додаткових стимулюючих виплат.

Легітимність

Янчук мав клопіт з необхідними трьома роками досвіду роботи на керівних посадах, як це вимагає ч. 1 ст. 3 Спеціального закону. Конкурсна комісія в 2016 р. химерно розтлумачила поняття керівної посади, а саме, що:

керування власною трудовою функцією робить працівника керівником, незалежно від того чи називається він керівником у трудовій книжці;

не можна відштовхуватися від формальної назви посади, потрібно дивитися на те, чи були керівні повноваження всередині цієї посади.

До слова, за схожою схемою тлумачення Сигидин, не врегулювавши реальний конфлікт інтересів, 24.01.2020 призначив свого близького друга і однокурсника Володимира Павленко заступником голови Агентства, який, відповідно до ч. 1 ст. 7 Спеціального закону, не мав необхідних трьох років досвіду роботи на керівних посадах.

Тоді НАДС пропонувало для призначення заступником голови АРМА альтернативну кандидатуру, яка відповідала всім вимогам закону, яку Сигидин проігнорував.

Сигидин і Жоравович понад три роки керували Агентством незаконно. Вони не були призначені з числа найкращих кандидатів, обраних під час прозорої, змагальної процедури спеціально призначеною конкурсної комісією, як того вимагають статті 4, 5, 6 Спеціального закону.

Їх призначав Кабінет Міністрів тимчасово, як продукт певної політичної домовленості. Однак, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове.

Відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України “Про державну службу”, строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. Проте, Жоравович просидів в кріслі голови АРМА 23 місяця, а Сигидин 19 місяців.

Поряд з цим, призначення Олени Думи відповідало всім формальним вимогам Спеціального закону, у звʼязку з чим, її можна вважати єдиним легітимним керівником Агентства.

Розтрата

Наприкінці 2019 р. Кабінет Міністрів звільнив з посади першого голову АРМА Антона Янчука, який погряз у корупційних скандалах, був звинувачений у службовій недбалості, корупції та зловживаннях владою. У 2021 р. НАЗК знайшло недостовірні відомості на 234 тис грн у його декларації.

За результатами досудових розслідувань НАБУ повідомило Янчуку 13.07.2022 про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн. Пізніше (21.12.2022), НАБУ повідомило про підозру у заволодінні правами вимоги по кредитам, що призвело до заподіяння понад 112 млн грн збитків приватному банку.

27.07.2021 ДБР повідомило про підозру у заволодінні чужим майном керівнику Агентства Віталію Сигидину та його заступнику Володимиру Павленко.

Невдовзі після арештів і відсторонень від посад їх було звільнено. В липні 2022 р. НАБУ завершило розслідування за підозрою Сигидина та Павленко у заволодінні 400 тис дол США (викрадених з рахунків АРМА на підставі підробленого рішення суду), відкривши останнім матеріали справи для ознайомлення перед скерування до ВАКС.

Рахункова палата у Звіті від 22.02.2022 № 3-31 встановила, що очільник Агентства Дмитро Жоравович у листопаді-грудні 2021 р. виплатив собі рекордно високу винагороду – 425,6 тисяч грн, а також, що у згаданий період з порушенням законодавства нарахував працівникам АРМА виплат на 32 млн грн.

На засіданні Антикорупційного комітету Верховної Ради 02.05.20221 депутати підняли питання розтрат і бездіяльності керівників Агентства, звинувативши у виплаті завищених надбавок понад 300% під час війни, роздутому штаті патронатної служби та працевлаштуванні в Агентстві близьких друзів.

Тоді ж Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з економічної безпеки викрила корупційні схеми з продажу АРМА російського калію та аміаку, що призвело до збитків в розмірі понад 330 млн грн, розтрату залізничного транспорту та нанесення збитків держпідприємству в розмірі понад 170 млн грн. За цими фактами НАБУ розпочато досудові розслідування в ряді кримінальних проваджень.

Діюча керівниця Агентства Олена Дума немає жодного офіційного обвинувачення у розтраті, їй ніколи не вручали підозру в кримінальному провадженні, у звʼязку з чим, на фоні попередників вона виглядає законослухняною.

Обшуки

В АРМА проходили обшуки та вилучення речових доказів злочинної діяльності за кермаництва:

Антона Янчука — НАБУ в квітні 2019 р. у справі щодо протиправного заволодіння майном на суму понад 3,6 млрд грн групи підприємств Росток-Холдинг та в серпні 2019 р. у справі стосовно незаконної торгівлі арештованим майном; Генпрокуратура в листопаді 2019 р. у справі щодо належного зберігання речових доказів, що призвело до їх знищення;

Віталія Сигидина — ДБР в лютому 2020 р. у справі стосовно незаконного прослуховування службових нарад Прем’єр-міністра та в квітні 2021 р. у справі щодо крадіжки на підставі підробленого рішення суду з рахунків Агентства 400 тис дол США.

Дмитра Жоравовича — ДБР в лютому 2023 р. у справі стосовно продажу російського калію та аміаку тощо.

При цьому, Сигидин не просидів і двох місяців в кріслі голови АРМА, як до нього вперше прийшли з обшуком органи досудового розслідування та прокуратури. Натомість, Олена Дума за пів року роботи не дала приводу слідчим, детективам та прокурорам для відповідного візиту.

Скандали

Не зважаючи на те, що кожен керівник Агентства заслужив собі скандальну славу в день призначення, одіозність до кожного з них прийшла по-своєму.

28 вересня 2017 року вважається не офіційною датою початку роботи АРМА за напрямком менеджменту активів, оскільки цього дня вперше слідчим суддею визначено порядок зберігання речових доказів, шляхом передачі в управління Агентству.

Через чотири місяці, на початку листопада 2018 р., Антон Янчук організував свої перші маски-шоу з правоохоронцями, влаштувавши бійню в БЦ Гулівер.

У подальшому практика душити бізнес силовиками стала регулярною для АРМА, що неодноразово засуджували Рада бізнес-омбудсмена та Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів.

Не простоявши і місяця у керма Агентства, Віталій Сигидин в січні 2020 р. вляпався у скандал з незаконного прослуховування закритих нарад Прем’єр-міністра, а 24.02.2020, у рамках відповідного кримінального провадження, слідчі ДБР вилучили під час обшуку його та заступника голови АРМА Володимира Павленка мобільні телефони.

Далі, з 10 квітня 2020 року в телеграм-каналі arma_art_to_steal почав публікуватися явно корупційний вміст згаданих мобільних телефонів. Зокрема, суспільство побачило злочинні наміри керівників Агентства сфальсифікувати кримінальну справу проти голови Громадської ради при АРМА Гліба Канєвського та обговорення нападу на активіста з Дніпра Дениса Селіна.

Дмитро Жоравович за перші півроку роботи встиг:

продати 3 тис т соняшникової олії за 93,7 млн грн, що на 53,1 млн грн менше за її ринкову вартість (146,8 млн грн), встановлену Південно-західним апеляційним господарським судом в постанові від 05.10.2021 у справі № 916/2508/21;

реалізувати посів кукурудзи за 835 тис грн, що на 4,5 млн грн менше за його ринкову вартість (5,4 млн грн), встановлену Радивилівським районним судом Рівненської області в ухвалах від 16.09.2021 та 21.10.2021 у справі № 568/1347/21;

в перший день війни кинути напризволяще трудовий колектив Агентства і втекти до м. Львів, що є порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та присяги державного службовця.

На фоні масок-шоу з правоохоронцями, прослушки Прем’єра, фальсифікування кримінальних справ та переслідування громадських активістів, розтрати 57,6 млн грн та зради інтересам державної служби, перші півроку Олени Думи, крім звичайної для АРМА конфліктної робочої рутини, запамʼяталися хіба що разборками її громадського радника з начальником територіального управління Агентства, звільненого після розслідування Bihus, в якому його назвали тіньовим куратором АРМА, проте жодних належних доказів корупції не повідомили.

Показники роботи

Станом на 31.12.2023 до Реєстру арештованих активів внесено 54 150 записів про передачу активів в управління Агентству, з яких: 130 в 2017 р., 921 у 2018 р., 1 527 в 2019 р., 2 647 у 2020 р., 14 356 в 2021 р., 32 606 у 2022 р. та 2 817 в 2023 р.

Поряд із цим, відповідно до щорічних звітів АРМА про свою діяльність, у 2017 — 2023 рр. Агентство уклало 104 договори управління активами: 2 в 2017 р., 19 у 2018 р., 32 в 2019 р., 17 у 2020 р., 16 в 2021 р., 10 у 2022 р., 8 в 2023 р. На кінець 2023 р., за даними веб-сайта АРМА, на нього працює 24 управителя за 27 договорами управління.

Отже, є підстави говорити про те, що керівники Агентства роками не організовували здійснення передбачених Спеціальним законом заходів з управління активами.

Проте, чи справедливо зараз до кабінетних диверсантів Янчука, Сигидина і Жоравовича приплітати Олену Думу, яка у спадок від попередників отримала:

прогнилу систему відбору управителів;

працівників з професійною деформацією, які фактично були пособниками екс-керівників у вчиненні численних злочинів;

понад 50 тис записів у відповідному Реєстрі про передачу активів в управління Агентству, переважна більшість з яких ніколи не оцінювалась і не передавалась в управління та навіть не оглядалась.

За час перебування Думи на посаді органи досудового розслідування, прокуратури та суду передали в управління АРМА лише 838 активів, згідно з записами в Реєстрі.

Тобто 98,5% всіх активів в управлінні Агентства це авгієві стайні, які залишилися після Жоравовича, Сигидина та Янчука. Геракл свого часу вичистив авгієві стайні за один день, навіть не забруднившись, але ж це міф, і в реальному житті все набагато складніше.

Фінансові аспекти

Видатки Держбюджету на утримання Агентства в 2017 — 2023 рр. склали 1 млрд 417 млн грн. На 2024 р. заплановано видатки в розмірі 189 млн грн.

Надходження до Держскарбниці від менеджменту арештованих активів в 2017 — 2022 рр. склали 110 млн грн. В 2023 р. такі надходження склали 87,5 млн грн.

Збільшення доходів Держбюджету відбулося саме у другій половині 2023 р. і очевидно повʼязане зі значним посиленням заходів контролю ефективності управління активами. Крім цього вже анонсовано надходження понад 250 млн грн від управління 26 облгазами та 1 млрд грн від менеджменту Укрнафтобуріння.

Витрати управління, які АРМА погоджує управителям активів і на суму яких зменшуються надходження до Держбюджету, у 2020 — 2022 рр. склали 1 млрд 668 млн грн. В звітах Агентства про діяльність за 2017 р. та 2019 р. відсутня інформація про такі витрати.

Винагорода управителів, яку АРМА погоджує управителям активів і на суму якої зменшуються доходи Держскарбниці — розмір невідомий. Агентство в щорічних звітах про свою діяльність ніколи не розкриває цю інформацію.

Загальні доходи управління невідомі, через приховування АРМА інформації про винагороду управителів. Проте, щонайменше в 2020 — 2022 рр. такі доходи склали близько 2 млрд грн.

Виходячи зі сказаного можна дійти до таких висновків:

Агентство створювалося, як джерело надходжень до Держбюджету за рахунок ефективного менеджменту активів. Натомість управляючи десятками тисяч активів, вартістю понад 100 млрд грн, заробляє для держави в рази менше, ніж витрачає на своє утримання;

АРМА приховує розмір винагороди управителів активів;

Агентство не забезпечує управляючи активами рівномірне співвідношення між доходною та видатковою частинами.

Поряд із цим, звіт Агентства про діяльність у 2023 р. може приємно здивувати, зокрема, очікувані доходи від 26 облгазів та Укрнафтобуріння імовірно перекриють всі видатки Держбюджету на утримання АРМА понесені в 2017 — 2023 рр. (1 млрд 417 млн грн), у звʼязку з чим, Олена Дума стане першою, хто виведе Агентство в плюс, перетворивши збитковий менеджмент арештованих активів на прибутковий.

Рекомендуємо відео: