Чи зможе Росія довго воювати без китайської електроніки

Електроніка дає змогу отримати технологічну перевагу на полі бою. І Росія дуже просунулася в цьому. Китай став майже монополістом на російському ринку електроніки і далі постачає електронні комплектуючі. «Тексти» дослідили, які країни дотримуються санкцій, а які ні та хто основний покупець російських вуглеводнів, що дає гроші на війну.

Сучасна зброя потребує не тільки сталеливарних заводів, а й мікроелектроніки. Сьогодні процесори та мікросхеми виготовляються на мільярди доларів і використовуються повсюдно, а черги на будівництво заводів із випуску такої продукції стоять на роки вперед. Кремній у сучасній війні вирішує часто більше, ніж сталь: він гарантує швидкість, точність, дає змогу зазирнути далі й глибше, почути й побачити ворога раніше, ніж він тебе.

Сучасні економіки надто залежні від технологічної продукції, а люди залежні від гаджетів та побутової техніки. Без новітніх технологій будь-яка країна може швидко повернутися до початку 1990-х, середини 20 століття, або кінця 19-го. Одним із ефективних способів послабити Росію в її військовій потузі може бути обмеження доступу до ринку електроніки. Це і загалом послабить її економіку, і, можливо, навіть якось вплине на настрої населення, і точно позначиться на спроможності виготовлення та відновлення військової техніки.

Ключі від ефективності санкцій проти Росії лежать не у Вашингтоні чи Брюсселі, а в Пекіні.

Дослідження проведено на основі даних Міжнародного торговельного центру, які, по суті, є даними національної статистики всіх країн світу.

Ми особливо зосередилися на тому, звідки Росія отримує комплектуючі: мікропроцесори, друковані плати, різні компоненти для електроніки та радіотехніки. Проте цікаво й те, як вона обходить санкції, навіть імпортуючи звичайні речі: побутову техніку, телефони, телевізори та комунікаційне обладнання.

Це важливо, адже ті самі FPV-дрони, які Росія почала масштабно випускати, містять у собі виключно «цивільні деталі». І в Україні до повномасштабного вторгнення такі компоненти можна було купити в магазинах радіодеталей для ентузіастів.

Росія використовує цивільні компоненти та деталі не тільки в кустарній, а й у промисловій зброї. НАЗК навіть додало до свого порталу «Війна та санкції» реєстр компонентів, які були знайдені в російських виробах, таких як «Шахеди», ракети Х-47 «Кинджал» або системи РЕБ і РЕР.

Чому Росія досі може імпортувати електроніку?

Економічні санкції не дають швидкого бажаного результату, бо Росія й досі продає за кордон нафту, газ та інші корисні копалини. Вона зберігає позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, тобто продає на зовнішні ринки на більшу суму, ніж купує там.

З одного боку, санкції покликані збільшити вартість імпорту, адже їх треба обходити, що збільшує витрати на логістику, а в найкращому разі взагалі обмежити можливість задоволення попиту на певні товари. З другого – обмежуючи доступ до «технологічної» продукції в довгостроковій перспективі, зламати економіку, але цей процес може розтягнутися на роки, а тим часом санкції можна ефективно обходити. Особливо коли Росія має під боком Китай, який сповна може забезпечувати її потреби і з імпорту, і з експорту.

Нафтові гроші течуть

Санкції покращили сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, що дало змогу Росії акумулювати більше коштів усередині країни й витрачати їх на війну та «задобрювання» населення соціальними виплатами, використовуючи при цьому менше своїх заощаджень.

У довгостроковій перспективі така стратегія, звісно, має привести до послаблення економіки, але на це можуть піти роки.

Росія – сировинна країна, для виготовлення її основної продукції потрібні високотехнологічні товари, але основні способи заробітку – продаж нафти, газу, рідкоземельних металів – потребують їх в обмеженій кількості.

Зберігати таку динаміку Росії допомагають деякі країни, передусім Китай, що є найбільшим економічним партнером у цій галузі. Він фактично «обмінює» електроніку та її компоненти на російські вуглеводні.

Довгостроковий вплив санкцій, звісно, має вдарити по російській економіці, але поки що результати не надто помітні.

Загальний імпорт електроніки

Санкції позначилися на імпорті технологічної продукції, який, звісно, зменшився, проте за результатами ще 2022 року Росія змогла знайти численні способи обійти санкції й продовжити імпорт.

Як усе відбувається?

Країни західної цивілізації давно засвоїли, що той, хто контролює інновації в галузі електроніки, може впливати на світові процеси. Це одна з причин, чому Тайвань, де базується один із найбільших розробників напівпровідників і процесорів компанія TCMS перебуває під особливим захистом США. А європейські розробники обладнання для виробництва кремнієвих процесорів завантажені на кілька років уперед.

Створення кремнієвого процесора, який є в кожному компʼютері, – трудомісткий процес, що потребує мільйонів доларів інвестицій і координації та роботи тисяч компаній по всьому світу. Саме тому електроніка – глобальна сфера, і будь-яка ізоляція або розрив економічних звʼязків може відкинути країну на роки назад.

Заводи з виготовлення кремнієвих мікросхем потребують мільярдних інвестицій, більша частина з яких – дороге автоматизоване обладнання. Запустити нову модель у виробництво – це десятки мільйонів доларів. Тому навіть великі технологічні гіганти Apple, AMD не завжди будують власні заводи, а замовляють мікрочипи у світового лідера цієї галузі – тайванської TCMS. Виробники мікрочипів після того, як їх обладнання стає неактуальним, продають його меншим компаніям, які також починають виготовляти мікросхеми, але менш актуальні, за старими технологіями.

Таких компаній (наприклад, у Китаї) може бути сотні. Вони виготовляють простіші мікросхеми, які використовуються в побутовій техніці або тих самих дронах.

Таким чином технології ніби спускаються згори донизу. Що старіша технологія, то легше за нею виробляти продукцію. У Росії також виготовляють компʼютерні процесори загального призначення, але за технологіями 2000-х і 2010-х років, проте й вони знаходять свого покупця.

Проблеми в російських компаній, що випускають такі високотехнологічні елементи, виникають тоді, коли виробники обладнання перестають його обслуговувати. Таке обладнання, навіть те, що було у використанні, може коштувати сотні мільйонів доларів. Крім того, щоб його встановити, треба спеціально будувати завод або переобладнувати наявний, а самі роботи зі встановлення проводять виробники обладнання, що теж недешево. А для ремонту частину таких машин вагою кілька тонн іноді треба везти на завод виробника.

У той час як більшість країн демократичного світу зменшили свій експорт електроніки до Росії майже до нуля, для Казахстану, Узбекистану та Вірменії наша війна стала справжнім Ельдорадо, і вони суттєво наростили свій експорт до країни-агресора.

Якщо з графіка виключити Китай, який лишається найбільшим експортером електроніки до Московії, то ситуація буде така.

Також бачимо, що Ізраїль почав продавати росіянам більше. З графіка вилучений Китай, який експортував у 2022 році до Росії електроніки на більш як 13 млрд доларів

Незважаючи на те що Німеччина та Гонконг значно зменшили обсяги експорту до Росії, вони однаково залишаються провідними гравцями на цьому ринку.

Санкції спричинили певний дисбаланс на ринку електроніки. У 2021 році Росія імпортувала електроніки на 32 млрд доларів, а в 2022-му на 20 млрд. Тобто на ринку «вивільнилось» електроніки на більш як 12 млрд доларів. Ці кошти можуть успішно «прокачуватися» через країни Центральної Азії.

Країни, які збільшили свій експорт до Росії, збільшили й імпорт, іноді на цифри схожого порядку.

Росія зберігає значний обсяг торгівлі електронікою з іншими країнами, зокрема з Гонконгом, що є спеціальною економічною зоною Китаю, а також Німеччиною, В’єтнамом і Чехією.

Ми відібрали топ експортерів електроніки до Росії (експортували більш як 1% загального російського імпорту електроніки за рік).

Попри те що абсолютний імпорт Росії з Китаю зменшився, він зріс у відсотковому співвідношенні. Китай у 2022 році зайняв у Росії майже 60% ринку електроніки, а з огляду на те що китайська продукція також пішла через Казахстан та інші країни Центральної Азії, його вага стала ще більша.

Узбекистан, наприклад, не звітує щомісяця про свою зовнішню торгівлю. Відповідно «реальні обсяги» експорту з Узбекистану до Росії ми зможемо дізнатися тільки в I кварталі 2024 року. Проте про активну перевалку через Узбекистан до Росії свідчить те, що з лютого 2022-го Узбекистан збільшив імпорт діодів та іншого обладнання з 208 тис. доларів до 128 млн.

Також ми дослідили щомісячний експорт деяких із цих країн протягом 2023 року.

На графіку немає Китаю, а також Казахстану й ОАЕ, які не надають щомісячної статистики. А вони зараз є провідними експортерами до Росії (звісно, після Китаю)

Європейські країни обмежують свій експорт відповідно до санкційної політики.

Серед тих країн, які подають щомісячні дані, ми можемо простежити динаміку за 2022–2023 роки (для порівняння подаємо також 2021-й).

Ми бачимо, що Вірменія у 2023 році також активно експортувала електроніку до Росії. Активізувалися й Гонконг і Туреччина. Польща хоч і зменшила обсяги експорту, але також зберігає їх на рівні. Схожа ситуація й з іншими країнами: Німеччиною, Італією, Південною Кореєю. Продовжує експорт до Росії і Тайвань.

Майже третина китайського експорту до Росії – мобільні девайси. Це справедливо й для всього російського імпорту, навіть з інших країн.

А одним із основних хабів для імпорту техніки Apple до Росії стали Обʼєднані Арабські Емірати. Так російська мережа магазинів BigGeek.ru провозить за допомогою сірого імпорту тисячі девайсів Apple щомісяця. І вони про це відкрито говорять у своїй рекламі.

Наскільки Росія важлива для світової торгівлі електронікою?

Росія імпортувала близько 1% загального світового експорту електроніки, а експортувала близько 0,1%. На ринку електроніки вона дуже слабкий і малий гравець. Відповідно навіть цілковите зникнення РФ зі світового ринку електроніки для основних гравців залишиться непоміченим.

Західні країни у 2022 році також не поспішали покидати російський ринок, хоча й зменшували свій експорт, через те що санкції на електроніку були накладені тільки наприкінці 2022-го – на початку 2023-го.

Європейські країни після затвердження санкційних пакетів загалом дотримуються санкційного режиму, обмежуючи експорт до Росії тих категорій товарів, на які накладено санкції, проте це сповна може нівелювати Китай.

Структура російського імпорту з Китаю. Найбільша категорія – мобільні девайси. Після наведення на графік відображаються детальні категорії.

Проте Китай і далі постачає в Росію підсанкційні компоненти, запчастини для різної електроніки.

Вірменія, наприклад, суттєво збільшила імпорт із Вʼєтнаму починаючи з 2022 року, тобто ще до запровадження 8-го пакета санкцій. Основний товар, що експортується до Росії, – мобільні пристрої.

Німеччина істотно зменшила експорт до Росії. Ще лишаються деякі категорії, але це переважно побутова техніка.

Туреччина продовжує експорт до Росії.

Якщо детальніше переглянути компонентну базу

Ми обрали окремі категорії комплектуючих, які, найімовірніше, можуть бути використані у військових цілях і є важливими для промисловості, – інтегровані мікросхеми (процесори), друковані плати, окремі елементи (транзистори, діоди), – і з’ясували, скільки їх імпортує Росія з інших країн.

Дані за цими категоріями покривають не всі країни, а лише ті, які звітують щокварталу. Тому ми не можемо порахувати загальний російський імпорт за ними, проте можемо дослідити поведінку окремих країн, щодо яких збирається щоквартальна звітність. Через це може бути певна похибка, адже, наприклад, Казахстан, Узбекистан і Киргизстан не надають своїх даних у такому розрізі, на що варто звертати увагу.

Для кожної з категорій ми обрали топ країн, які сумарно експортують до Росії близько 90% товарів категорії. Тож кількість країн у кожній категорії може бути різна.

Електричний акумулятор – хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, особливість якого полягає у зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різних електротехнічних пристроїв і систем. Електричний акумулятор належить до категорії вторинних хімічних джерел струму.

Як бачимо, імпорт електронних інтегрованих мікросхем із Гонконгу перевищив довоєнний рівень. Також відбувається імпорт мікропроцесорів із Китаю.

Мікросхема – напівпровідниковий електронний пристрій, набір електронних схем на одній суцільній пластині («підкладці») з напівпровідникового матеріалу, зазвичай кремнію. Часто під інтегральною схемою розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою – інтегральну схему в корпусі.

Масове виробництво інтегральних схем, їх можливості й надійність забезпечили їх швидке впровадження та високу популярність: на сьогодні мікросхеми використовуються практично в усьому електронному обладнанні й здійснили революцію у світі електроніки. Комп’ютери, мобільні телефони та інша побутова техніка з електронними пристроями є характерною ознакою сучасної цивілізації.

Західні країни істотно зменшили експорт акумуляторів до Росії, проте Китай його тільки наростив, частка експорту припадає також на Гонконг. Трохи експортують Туреччина та Нідерланди.

Напівпровідникові прилади – електронні компоненти, що виготовляються з напівпровідникових матеріалів (таких як кремній, германій, галій та інші) й використовують їх електронні властивості.

Напівпровідникові прилади виготовляються як у вигляді одиничних дискретних пристроїв, так і у вигляді інтегральних схем, які можуть вміщувати мільярди напівпровідникових приладів, розміщених на одній підкладці.

Радіолокаційна станція (РЛС), або радар, – система для виявлення повітряних, морських і наземних об’єктів, а також для визначення їх дальності та географічних параметрів. Використовує метод, що ґрунтується на випромінюванні радіохвиль і реєстрації їх віддзеркалень від об’єктів. Англійський термін-акронім з’явився у 1941 році, згодом у його написанні великі букви замінили на малі.

Довгий час саме Німеччина була найбільшим експортером конденсаторів до Росії. Конденсатори широко використовують у всій електроніці, де є хоча б мінімальна плата керування. Недарма вони навіть виведені в окрему підкатегорію класифікатора товарів.

За лінком добірка конденсаторів, виявлених у російській військовій техніці, з порталу «Війна та санкції».

Конденсатор – система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша порівняно з розміром обкладок. Така система має взаємну електричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.

Конденсатор є пасивним електронним компонентом і широко застосовується в електронних схемах для блокування постійного струму, пропускаючи змінний струм.

Основним експортером цих товарів до Росії є Китай, його частка сягає 93% російського імпорту цієї категорії товарів.

Резистор – пасивний елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору.

Резистори належать до електронних компонентів, що застосовуються в схемах електротехніки й електроніки для обмеження сили струму та розподілу напруги. Резистори – найпоширеніші пасивні компоненти електронної апаратури.

Як бачимо, з початку 2023 року сам Китай значно зменшив експорт цієї категорії товарів до Росії, проте його почав нарощувати Гонконг (спеціальна економічна зона Китаю)

Друкована плата – пластина, зроблена з діелектрика, на якій або/і всередині якої сформований хоча б один шар із провідними доріжками. На друковану плату монтуються електронні компоненти, які з’єднуються своїми виводами з елементами провідного рисунка паянням, у результаті чого складається електронний модуль – змонтована друкована плата.

Замість висновків

Країни західного світу, чи то західної цивілізації, включно з Тайванем та Японією – інноваційні технологічні гіганти, які розпоряджаються найсучаснішими технологіями і є найбільшими ринками електроніки та компонентів. Проте політика західних компаній із переміщення свого виробництв до Китаю надала ведмежу послугу цим країнам. Китай – найбільший експортер електроніки у світі. Він експортував її майже на трильярд доларів, що дорівнює сукупному експорту Гонконгу, Тайваню та Південної Кореї і вп’ятеро більше від експорту електроніки зі США.

Частка Росії на світовому ринку електроніки мізерна – близько 1%, вона вкрай мала навіть для китайського ринку електроніки й також становить близько 1% китайського експорту. Китайський експорт електроніки до Росії майже втричі менший, ніж до Німеччини, у три з половиною рази менший, ніж до Нідерландів, і вдесятеро менший, ніж до США.

Китай та Індія і далі підтримують російську економіку, обходячи санкції та купуючи в Росії вуглеводні. Китай також цілковито забезпечує потреби РФ в електроніці або безпосередньо, або через посередників, таких як країни Центральної Азії або Обʼєднані Арабські Емірати.

Після Другої світової війни ось уже 80 років країни будують глобальний світ і глобальну економіку. Виробництво сучасної електроніки не може бути локалізоване, воно потребує залучення багатьох країн. Україна стала жертвою глобальної економіки, політики Європи та США щодо локалізації виробництва в Китаї. Західні компанії, оптимізуючи витрати, у 1990-х і 2000-х роках переносили виробництво до Китаю, і це зробило його «фабрикою світу».

Це аргументи на користь того, що ключі від миру в Україні лежать не в Брюсселі чи Вашингтоні й навіть не в Москві, а в Пекіні. Адже, як тільки Китай обмежить свою підтримку Росії, її економіка справді почне деградувати. Піднебесній достатньо не продавати свою електроніку до Москви (а це, нагадаємо, 1,39% загального китайського експорту електроніки) – і Росія почне занурюватися в життя пізнього радянського періоду. Військове виробництво теж серйозно постраждає.

Попри те що європейські країни переважно дотримуються режиму санкцій, а багато великих компаній вийшло або виходить із російського ринку, Китай зміг нівелювати ці «дірки» і, можливо, у 2024 році, якщо нічого не зміниться, тільки збільшить свій експорт до Росії.

Та демократичний світ може вплинути й на Китай. Йдеться не про дипломатію. Китайську електроніку все ще виробляє багато компаній, засновниками яких є західні інвестори. Виявлення китайських виробників із західними чи японськими, тайванськими чи австралійськими засновниками стане першим кроком до того, щоб переконати власників зупинити війну, яка ведеться проти їхніх країн та їх звичного способу життя.

Денис Губашов, «Тексти»