Лотерейний квиток на війну від Милованова. Як жеребкування працювало у США під час війни у В'єтнамі

Колишній міністр економіки, а зараз член наглядової ради АТ "Українська оборонна промисловість" Тимофій Милованов написав резонансний допис, у якому запропонував запровадити в Україні рандомну лотерею на мобілізацію. Але допис не те що не знайшов підтримки, а навпаки, викликав хвилю обурення у соцмережах. До слова, таке жеребкування справді існувало у США, його проводили під час війни у В'єтнамі, коли не було черг з добровольців. "Телеграф" розповідає, як працювало відповідне ноу-хау у Штатах та як відреагували українці на цю ідею.

Ідея Милованова

Милованов написав, мовляв, більшість його читачів пише, що правильний підхід до мобілізації — через лотерею або жеребкування.

"Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди які народились в ці дні мобілізуються, інші ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації", — написав міністр, згодом він вніс правки у пост, підкресливши, що сам не вважає правильним такий варіант та поцікавився думою читачів про подібний підхід до призову.

Зазначимо, що зараз в Україні саме йде активне обговорення майбутнього закону про мобілізацію, який має розширити категорії осіб для призову та поповнити ряди ЗСУ, які виснажуються довгими боями. Раніше на пресконференції президент України Володимир Зеленський розповів про звернення до нього українських військових із запитом на мобілізацію ще 500 тисяч людей.

Проте до цієї ідеї в Україні поставилися критично. У коментарях під дописом користувачі запитали Милованова, чи пішов би він сам до війська, якби випав його день народження, на що він відповів ствердно.

Телеведучий Сергій Руденко вважає, що довіра до ідеї низька, бо у виконнанні української влади лотерея може перетворитися у гру в наперстки.

Ветеран та активіст Олег Симороз пояснив, що в Україні ідею втілити не вдасться, бо у США потреба у мобілізації складала близько 10% військовозобовʼязаних, цієї розкоші у нас зараз немає. Основна відмінність цієї війни від американських лотерейних компаній полягає у відсотках населення, задіяних у військових діях та території, де це все відбувається.

"До 500 тисяч військовослужбовців з населенням 200 млн та 700+ тисяч військовослужбовців у нас із населенням до 35 млн, я сподіваюсь ви розумієте різницю. Ми не можемо собі дозволити грошову відстрочку, лотерею, заміну на іншого і тд, це питання існування держави, а не успіху у військовій інтервенції на іншому кінці світу", — пише Симороз.

Військовослужбовець ЗСУ Юрій Касьянов вважає, що ідею лотереї висміюють саме ухилянти, бо тоді в армію братимуть не тих, кого воєнком зміг зловити на вулиці, а виключно за сліпим жеребкуванням.

"У Штатах призивають за лотереєю (у разі великої війни) з 1863 року. І американці вважають систему справедливою. Бо всі хочуть жити, незалежно від рівня достатку, освіти, місця в соціумі. Система працює як годинник, не даючи жодного шансу ні дітям Порошенка, ні дітям Данілова, ні дітям Ахметова. Випав щасливий квиток на фронт — гуд бай", — пише Касьянов.

А ось військовий історик Роман Пономаренко вважає, що нічим добрим для американського суспільства це не закінчилось: антивоєнні протести, ухиляння, паралельно зростання наркоманії.

"Коли країна веде війну за своє виживання, то мобілізація може бути тільки одна – загальна. Все інше — балачки для недалеких, які наближують поразку", — написав Пономаренко.

Лотерейний білет у В'єтнам. Як це виглядало

Лотереї на війну у США проводилися з дев'ятнадцятого століття з цікавими винятками. Приміром, у 1863 році на початку Громадянської війни можна було офіційно відкупитися від призову за 300 доларів або знайти собі заміну. Під час Першої світової правило про відкуп скасували.

Востаннє лотерею провели під час війни у В'єтнамі, це був вимушений кризовий захід через критику справедливості відбору комісій: мовляв, до війська найчастіше забирали бідних чоловіків, фермерів, людей кольору, а чоловікам зі зв'язками можна було не хвилюватися за майбутнє. Лотерея мала на меті замінити систему, яка непропорційно примушувала деяких осіб до служби, системою, у якій кожен мав однакові шанси незалежно від соціального класу, раси тощо.

Процес транслювали по телебаченню 1 грудня 1969 року, а чоловіки призовного віку від 19 до 25 років у прямому ефірі дізнавалися, кому треба йти на медичний огляд перед мобілізацією. У скляний барабан у Вашингтоні було поміщено 366 синіх пластикових капсул із датами народження (включаючи 29 лютого). Капсули витягували вручну, процес розіграшу тривав, доки кожному дню року не було присвоєно номер лотереї. Так трапилося, що тоді першими мали йти чоловіки, народжені 14 вересня. Далі кожній даті народження був присвоєний порядковий номер. Відтоді лотерею проводили щороку, поки тривала війна.

Це не завадило деяким із тих, кого покликали до служби, і далі уникати війська. Дехто навчався в коледжі чи аспірантурі або імітував поганий стан здоров’я, інші втекли до Канади. Навіть після лотереї загалом півмільйона американців ухилилися від військової служби. У 1973-му після підписання Паризьких мирних угод і завершення участі США у в’єтнамській війні, країна завершила призов та лотереї. Відтоді збройні сили США базуються виключно на мотивованих добровольцях, які служать за контрактом, пройшли строгий відбір та підготовку.

Система рандомного призову через лотерею лишається напоготові з 1973-го року та у будь-який момент її можуть активувати у випадку, якщо США відновлять призов, а Конгрес вирішить, що лотерея знову потрібна.

Раніше "Телеграф" писав, що в Україні можуть мобілізувати поліцейських. Глава МВС наголосив, що це залежатиме від ситуації в країні.