Плати – і не воюй? Що кажуть експерти про бронювання платників великих податків

“Або працюєш, або воюєш” – стаття під такою назвою в українському Forbes розповідає про ідею, яка обговорюється в Офісі президента. Йдеться про перегляд правил бронювання від мобілізації.

З держустанов та підприємств критичної інфраструктури відстрочку від армії пропонується поширити на платників податків у великому розмірі. Не важливо, до якої форми власності належить підприємство чи бізнес. Маєш прибуток – плати і не ризикуй життям на фронті. А не маєш...

Нині перед Україною дійсно стоять два надважливі завдання – поповнювати армію і поповнювати бюджет. Останнє особливо актуальне на тлі можливого зменшення партнерської фінансової допомоги. Та чи можна шукати рішення в площині нерівності громадянських прав? Кореспондентка KP.UA шукала відповідь на це непросте питання.

Протирічить рівності громадян

Нову ідею підтримує і пропагує колишній перший заступник міністра розвитку економіки Павло Кухта.

-  Оскільки на емоціях війну ми можемо лише програти - бронювання за сплаченими податками однозначно треба запроваджувати, - написав він у фейсбуці. - ...Війна на виснаження - це війна економік, і мірою ефективності в ній є рівень доходів, який людина створює для держави. Висмикуючи з економіки високопродуктивні кадри й відправляючи їх на низькі армійські посади, ми підриваємо власну обороноздатність. Розуміння цієї проблеми - демонстрація серйозного і грамотного підходу з боку влади.

За словами Павла Кухти, нині обговорюється сума 6000 гривень ПДФО, що відповідає офіційній зарплаті у розмірі приблизно 33 400 гривень. В ОП хочуть розповсюдити такий підхід на ФОП і резидентів “Дія.City” (правовий і податковий простір для IT-компаній).

Під дописом за один день набралося без малого 400 коментарів. Більшість з них критичні, якщо не сказати - обурливі.

- 1. Протирічить рівності громадян перед законом. 2. Протирічить запиту на соціальну справедливість. 3. Помножить в рази і без того надлишкову соціальну напругу, - висловлює своє бачення співзасновник партії “Демократична сокира” Віктор Тригубов.

- Я дуже сподіваюся, що ви розумієте, в яку катастрофу штовхаєте країну. Мобілізація - це про справедливість і єдиний підхід для всіх. Ви би краще ідею лотереї у Британії піддивилися, а не шукали можливості для подібної шкідливої маячні, - пише журналіст Богдан Буткевич.

Коментатори нагадують, що захищати державу – це конституційний обов’язок кожного громадянина, що рівність перед законом – основа демократичного суспільства, і що, зрештою, російське ІПСО грає на тому, що в Україні воюють бідні, а багаті від армії відкупаються.

Втім, є і позитивні відгуки. 

- Ідея економічно обґрунтована, і це головне, що б не писала більшість коментарів тут. Це зараз в нас брак людей, а не грошей на їх утримання (хоча в грошах теж дефіцит намічається). А що будемо робити, коли почнуться затримки по виплатах? Ну ок, ухвалили чудовий закон про мобілізацію, набрали дві-три сотні нових бійців, а платити чим? Західна допомога - вона або снарядами, або на соціалку (і то не факт, що буде), - написав співробітник платформи MyHeritage Денис Евстратенко.

Згадують в коментарях і корупцію в ТЦК та СП. Мовляв, гроші за бронь чи “білий білет” платять військкомам, а так хоч платитимуть у казну.

Відкупаєшся від обов’язку – втрачаєш в правах

Неоднаково ставляться до пропозиції і військові:

- За всіма нормами НАТО на одного військового мають сплачувати податки 14 осіб. Але ніхто з країн НАТО ніколи не стикався з повномасштабною війною. Я думаю, ідея непогана, можливо, це простимулює вийти у світло тих, хто живе і працює в тіньовій економіці, - прокоментував для KP.UA офіцер ЗСУ Денис Ярославський.

- Негативно! Воювати повинні всі! – коротко відповів на наше запитання спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов.

Подібні ідеї неможливо сприймати однозначно. Якщо подібний закон і матиме право на життя, то з певними компромісами, вважає голова правління Міжнародної Ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров.

- Я пропоную ввести поняття “військова індульгенція” – в значенні пробачення і “сірий квиток”, - каже правозахисник. – З одного боку, пропозиція має сенс, бо якщо людина захоче відкупитися, вона все одно буде шукати, як це зробити – в кишеню військового комісара чи генерала. З іншого - якщо людина законно відкупається від свого громадянського обов’язку, то вона має щось втрачати в своїх громадянських правах. Наприклад, власники “сірих квитків” не зможуть балотуватися на виборах. Не хочеш захищати Батьківщину – не можеш виступати від її імені. Однак це теж не може поширюватися на всіх, в кожному разі мусить зважуватися соціально-економічна складова. Наприклад, бронь без наслідків отримуватимуть представники малого та середнього бізнесу, які печуть хліб, постачають державний сектор та армію продуктами, працюють у комунальній сфері. Тобто виконуватимуть важливу для суспільства під час війни функцію.

Економічного дива не буде?

Якщо відкинути емоції і зосередитися суто на практичному боці питання, то багато коментаторів пишуть, що реального наповнення бюджету  не буде. Чому – проаналізував для KP.UA економічний експерт, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко.

- Бюджет наповнюється через працюючу економіку, а не через намагання вичавити з бізнесу більше, ніж він має. Є відоме прислів’я американських індіанців: можна ловити рибу, осушивши озеро, – на один раз вистачить, а потім риби не стане. Щоб було наповнення бюджету, потрібно запускати економіку, переводити її на військові рейки, створювати локальні замкнені цикли виробництва того, що можемо робити самі, - каже експерт. – А ми можемо робити набої та снаряди. Це не потребує жодної копійки зовнішнього фінансування, це робиться або через пряму емісію, або через використання військових облігацій, або через державні замовлення, є інші варіанти. З усіх більша частина коштів буде повертатися до державного бюджету у вигляді податків як прямих, так і податків споживання (ПДВ, акцизи тощо).

Юрій Гаврилечко нагадує, що зараз відроджені всі перевірки і податки мирного часу.

- А війна потребує інших механізмів оподаткування і регулювання. От влітку минулого року повернули ПДВ на паливо. Ціни зросли з 30–40 гривень за літр до 50 гривень і більше. А зарплати збільшилися на третину? Ні. То яка різниця, скільки збирати з людей грошей, якщо їх у них мало.

Наш співбесідник посилається на народного депутата Ярослава Железняка, який на основі даних Пенсійного фонду склав наступну статистику по зарплатах українців:

- Майже 20% отримують від 0 до мінімальної зарплати. Ще близько 55% - від мінімальної до 20 000 гривень. Тобто вже маємо 75% працюючих, які не вкладаються у формулу податків 6000+, - зазначає Юрій Гаврилечко. - Ще близько 20% отримують від 20 000 до 100 000, але середня зарплата близько 34 000. Це вкладається у 6000+, але статистика – річ специфічна. Диференціація заробітних плат у нас величезна, кількість працюючих за час війни суттєво зменшилася. Навіть за фантастичних припущень матимемо близько 25% тих, хто отримує 34 000. Десь 1,5 – 2 мільйони осіб.

Експерт нагадує, більшу частку цих мільйонів становлять жінки, бо чоловіки мають меншу тривалість життя і частіше помирають у працездатному віці, а частина з них ще й у лавах ЗСУ та ТрО, тож на ринку праці їх також нема:

- Тобто тих, хто отримає бронь завдяки високому податку, вийде десь 500 000 чоловік. Множимо їх на 6000 і отримуємо 3 мільярди гривень на місяць. Але ці люди і зараз такі податки сплачують, тобто нічого більшого не буде.

Європа не оцінить і не схвалить

Скептично експерт ставиться і до перспектив вивести у світло тіньовий бізнес.

- Я вам відкрию великий секрет: тіньова зайнятість дуже мало впливає на сплату податків, які формують державний бюджет. Акцизи і ПДВ сплачують геть усі. Єдине, що може не сплачуватися, це податок на доходи фізосіб і єдиний соціальний внесок. У виробничій сфері тіньової зайнятості практично бути не може, бо туди постійно прибігають контролери. Залишається торгівля та сфера послуг, де розрахунок іде на платоспроможний попит. Якщо витягнути їх на світло і обкласти великим податком, вартість суттєво зросте, а у клієнтів не знайдеться зайвих грошей. Замість тіньового бізнесу матимемо інфляцію та безробітних.

Навіть коли всі безробітні чоловіки підуть до армії, їх треба годувати, одягати, платити гроші, констатує наш консультант.

- З економічної точки зору, такий закон, якщо буде прийнятий, не має жодного сенсу, - переконаний Юрій Гаврилечко. – І поставить хрест на вступі України до Євросоюзу. Бо законодавчо закріплене майнове розшарування і прив’язку прав до майнового стану Європа розцінює як феодальне середньовіччя. Жоден європейський парламент не проголосує за вступ такої країни до ЄС.

Офіційної заяви щодо новації чи якогось документального її оформлення немає. Остаточно концепту також, пише Forbes, посилаючись на чотири анонімні джерела у Верховній Раді. Ймовірно, депутати розглядатимуть ідею між першим та другим читанням закону про зміни в мобілізації.

Коментар політолога

Одного критерію бути не може

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

- Зміни в бронюванні мають бути законодавчо прийняті. Це дуже потрібно для раціональної мобілізації. Не такої, як зараз, яка, на жаль, дискредитує і державу, і б’є по репутації Збройних сил. 

Потрібна чітка законодавча фіксація: хто має право на бронь, які групи населення, на скільки видається бронь, на яких підставах, за яких умов скасовується. Податок у 6000 гривень не може бути єдиним і головним  критерієм. Набагато важливіші конкретні професійні групи -  енергетики, зварювальники, без яких не обійтися в тилу.

У чому я бачу сенс пропозиції? У тому, що це сигнал: хто працює офіційно, той має певні переваги в отриманні броні. Інша річ, як воно спрацює, якщо закон приймуть. На превеликий жаль, у нас зараз на військовий облік беруть саме офіційно зареєстрованих працівників, вони є в усіх базах даних, до них на роботу приходять військові комісари. А тими, хто робить бізнес нелегально, не цікавляться.