Питання є до кожного пункту, – нардеп розповів про розгляд законопроєкту про мобілізацію

Розгляд законопроєкту триватиме кілька днів через великий обсяг та чималу кількість суперечностей. Детальніше про засідання 24 Каналу розповів народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з нацбезпеки – Роман Костенко.

"Дуже багато питань викликають норми, які є в законопроєкті. Також потрібні пояснення, як їх на практиці хочуть застосовувати", – пояснив Костенко.

Розгляд законопроєкту №10378

У закритому режимі на початок засідання комітету прийшов міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала. На зустрічі були також члени інших комітетів, які виявили бажання прийти.

Ми з ними 2,5 години обговорювали стратегічні питання щодо мобілізації. Вони надавали нам всю інформацію, як відбувається і має відбуватися мобілізація. Коли залишились лише заступники міністрів, ми постатейно почали опрацьовувати питання щодо законопроєкту,
– розповів Роман Костенко.

Комітет планує працювати над обговоренням законопроєкту кілька днів через великий обсяг.

"Питання є практично до кожного пункту. Це не свідчить про те, що вони правильні чи не правильні. Часто вони просто написані так, що не зрозуміло, як їх правильно застосовувати. Тому нам потрібні пояснення", – зауважив нардеп.

На засіданні були присутні міністри, які повідомляли, що їх не влаштовує у законопроєкті та надавали власні пропозиції щодо змін. У такому форматі працювати планують працювати надалі. Головна мета – зрозуміти призначення кожної норми.

Чи змінять правила бронювання

Зауважимо, що декілька днів тому у ЗМІ з'явилась інформація, що Офіс Президента пропонує змінити правила бронювання співробітників під час воєнного стану.

Зокрема, критерієм для відстрочки мобілізації нібито хочуть зробити високий рівень сплачених податків.

Цю норму не розглядали на Комітеті. Так, вона обговорювалась на рівні розмов між депутатами. Офіційно ніхто цієї норми не подавав. На мою думку, це неправильно. Ми не маємо розділяти суспільство на тих, хто може заплатити і тих, хто не може,
– наголосив Костенко.

Нардеп наголосив, що у кожного громадянина є обов'язок захищати свою державу. Тож ділити людей на бідних та багатих ніхто не має права.

Демобілізація через 36 місяців: чи будуть зміни

Народний депутат Олексій Гончаренко нещодавно також запропонував зменшити термін служби під час війни. У законопроєкті, який розглядають, передбачена демобілізація через 36 місяців від початку служби. Гончаренко ж пропонує зменшити термін до 18 місяців.

У мене позитивна думка з цього приводу, але є багато "але". Ми розуміємо, що аби хтось прийшов на заміну хлопцям, як відслужили 18 місяців, людей на той момент вже треба призвати. Тут питання до спроможностей держави – чи зможуть цих людей замінити,
– пояснив нардеп.

Звісно, країна мусить робити все для того, щоб військові могли якомога менше часу воювати на лінії боєзіткнення. Мовиться і про ротації, і про демобілізацію.

"В мене була інша пропозиція. Я пропонував не прив'язуватись до 36 місяців, а щоб люди моли звільнятись швидше цього терміну, якщо певний час – пів року чи рік – були у безпосередньому зіткненні з противником", – зазначив Костенко.

Тобто якщо людина служила у бойових розпорядженнях, у нього, до прикладу, день рахувався б за два. У такий спосіб вони могли б демобілізуватися швидше. Якщо ж людина перебуває у тилу – служить повний строк.

"Ці запитання сьогодні ставили головкому. Його позиція схожа: він готовий відпустити бійців, головне питання у тому – хто їх замінить. Якщо Верховний Головнокомандувач, уряд, Міністерство оборони готові замінили йому цих людей, тоді можуть хоч зараз проводити демобілізацію", – додав Костенко.

Тож питання мобілізації, ротації та демобілізації зараз мають розглядати поруч. Аби людина, яка йде у військо, розуміла свій шлях від початку. Зокрема, знала, що у неї буде хороша підготовка, повне екіпірування та конкретний час, коли її можуть замінити.

Належна підготовка – пріоритет

Окремо розглядали й питання підготовки майбутніх бійців. Зокрема, на засіданні обговорювати тему неналежної підготовки.

Головком говорив, що стратегія на 2024 рік – це збереження життя та здоров'я військовослужбовця. Залужний дещо презентував. Тож коли військовий розуміє, що за його життя боротимуться і він не буде "розхідним матеріалом", це може стати мотивацією, коли в перспективі ми зможемо призивати людей на рік або два,
– розповів Костенко.

Це ті питання, над якими зараз працюють в Україні. Коли згоди дійдуть у спірних нормах законопроєкту, зможуть детальніше говорити про терміни демобілізації та інші питання, які турбують українців.

Потреба у зміні закону про мобілізацію: головне

• 26 грудня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про мобілізацію та військову службу №10378. У ньому пропонують зміни щодо зниження призовного віку, скасування строкової служби, демобілізацію та відпустки, покарання для ухилянтів тощо.
• Згодом Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у законопроєкті є норми, які суперечать Конституції. Зокрема, мовилось про обмеження, передбачені у законопроєкті щодо людей, які ухилилися від мобілізації.
• У відповідь на резонанс у суспільстві та зауваження омбудсмена, у Верховній Раді повідомили, що законопроєкт перепишуть. В оригінальному вигляді за законопроєкт не голосуватимуть.