Битва за Крим та Чорне море: що стоїть за заявами Зеленського

Вихід на адмінкордон Криму дасть змогу взяти півострів під повний вогневий контроль.

Президент Володимир Зеленський у новому інтерв’ю The Economist, яке вийшло на початку 2024-го, заявив, що цього року основні бойові дії розгортатимуться навколо Криму та Чорного моря.

Експерти прокоментували "Телеграфу" ці заяви та перспективи битв на зазначених напрямках.

Зеленський правий і не правий.

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко зізнався, що це інтерв’ю президента викликало в нього суперечливі почуття.

"Зеленський правильно каже, що в минулому інформація, яка озвучувалася ним та чиновниками Офісу президента, допомогла росіянам підготуватися до нашого наступу.

Тому є обтічність у відповідях, – пояснює експерт.

– Але чітко зазначено, що ми зосередимо зусилля на Криму та Чорному морі.

І що нам потрібні німецькі далекобійні ракети TAURUS.

Не можна виключати, що це спроба дезінформування супротивника.

Зрозуміло, що без визволення Криму не може бути визволення України.

Півострів – це тилова база противника, а також один з основних майданчиків для ударів по Україні ракетами та безпілотниками.

З іншого боку – а як же деокупація південних та східних територій континентальної України, де, власне, проходить зараз лінія фронту?".

Бентежить Павла Жовніренка й акцентування Зеленським, що нам потрібні німецькі ракети для знищення Кримського мосту.

"Якщо це дезінформація, то не зовсім вдала, — вважає експерт.

— TAURUS нам дійсно потрібні.

Насамперед — для ураження дуже потужно захищених об’єктів, що, можливо, знаходяться під землею.

Але при тій обережності, яку Захід проявляє при постачанні нам озброєнь, ми фактично самі сказали німцям, що, якщо вони нам поставлять ракети, ми вдаримо по Кримському мосту.

Це може негативно вплинути на постачання саме цих ракет, отримати які ми намагаємося вже давно".

Павло Жовніренко вважає, що Кримський міст можна залишити як канал для відступу (коли настане час) російських військ та колаборантів.

Щоб мали можливість втекти, а не оборонятися через безвихідь.

Він також зазначає, що способи відвоювання Криму, як і визначення потенційно ефективних напрямків для зосередження військових зусиль України – справа військового командування.

"А політики, – упевнений експерт, – повинні відійти убік, щоб ці операції були успішними.

Ними мають займатися професіонали, які розуміють, ЩО таке війна та ЯК її виграти".

Анонс неминучого.

Військовий оглядач, головний редактор "Апострофа" Денис Попович припускає, що своєю заявою президент анонсував другу серію битви за південь.

"Вона може бути пов’язана зі спробою перекрити так званий сухопутний коридор до окупованого Криму — з виходом до адміністративних кордонів АР Крим.

Це необхідно, як мінімум, для того, щоб взяти півострів під повний вогневий контроль", — пояснює експерт.

За його словами, ще одним етапом стане закріплення панування на Чорному морі та остаточне витіснення ЧФ РФ з Криму, без чого неможлива подальша деокупація півострова.

"Успіх цієї операції може створити сильні переговорні позиції з урахуванням ймовірної зміни влади в США", – зазначає Денис Попович.

Військовослужбовець, політичний консультант Олександр Антонюк наголошує, що битва у Чорному морі вже демонструє наш потенціал, який став для ворога дуже неприємною несподіванкою.

"Погодьтеся, як грізно і масштабно сприймали у світі ЧФ РФ ще до 24 лютого 2024 року.

А як зараз? Звичайно, він має ще потенціал, але втрати протягом майже двох років – колосальні.

Від крейсера "Москва" у квітні 2022-го до БДК "Новочеркаськ" 26 грудня 2023-го", — нагадує експерт.

А між ними, акцентує він, були уражені такі "жирні цілі", як великі десантні кораблі "Оленєгорський гірник" та "Мінськ", а ще раніше БДК "Саратов".

Щодо деокупації півострова, то, на думку Олександра Антонюка, президент озвучив не просто гарні слова чи прогнози, а – чіткі військові завдання, які повністю зламають хід війни на користь України.

"Над виконанням цього завдання працюють бійці Сил оборони України та спецслужби.

У тому числі й Головне управління розвідки Міноборони", – пояснює експерт.

Наочний приклад, зазначає він, коли у серпні 2023-го спецпідрозділи ГУР МО здійснили висадку в районі мису Тарханкут.

"На росіян це справило незабутнє враження.

Публічно вони демонстрували впевненість, а тим часом віддавали особовому складу хаотичні накази зариватися глибше..

Звичайно, окупанти бояться втратити Крим.

І не безпідставно, – вважає Олександр Антонюк.

– Щось у нас виходить швидше.

Десь потрібно більше часу.

Втім, глобально операція з розриву сухопутних зв’язків між РФ і Кримом не припинялася.

Щодо коментаря Володимира Зеленського виданню The Economist важливо розуміти ще такий момент, на який нещодавно звернув увагу один із представників ГУР МО.

А саме, що інформація від офіційних осіб, від військово-політичного керівництва також є інструментом впливу.

І робиться це тоді, коли потрібне отримання відповідного результату".