Хрещення на Йордані: як паломники відмічають це свято в Ізраїлі

Одне з найбільших свят, Таїнство Хрещення Господнього, цього року українці відмічатимуть 6 січня, а не 19-го.

Дата святкування змінилася, але традиції залишилися ті ж: молитва, освячення води, вітання «Христос Хрещається!» і відповідь - «У річці Йордані!».

А от в районі річки Йордан - за тисячі кілометрів від України, у місцевості Віфавара, де, як вважається, більше 2 тисяч років тому відбулося хрещення Ісуса Іоанном, - поки що не знають, чи відбудеться традиційна Служба Божа, яку мав би проводити патріарх Ізраїльський Феофіл III. Причина зрозуміла: загострення військового конфлікту між Ізраїлем та ХАМАСом.

Та все ж KP.UA дізналася, як проходило Велике освячення води у цьому святому місці у більш спокійні роки та чи дійсно ріка Йордан творить дива.

«Змити» гріхи хочуть тисячі паломників

Невеличка річка з каламутною водою – одна з найвідоміших у світі. Це Йордан (арабською Нахр Аль-Урдун, а на івриті - Ха-Ярден). «Тоді прибув Ісус із Галілеї на Йордан до Іоана, щоб хреститися від нього…» - Євангеліє від Матвія 3:13-17. І щороку тисячі паломників поспішають до священної річки, аби побачити, відчути та взяти участь у Таїнстві Хрещення та «змити» гріхи у водах Йордану. І перевірити, чи дійсно течія священної річки розвертається в інший бік після урочистої відправи Служби Божої. До речі, в інтернеті чимало відеороликів, які засвідчують це диво.

- Хоча я кілька разів був на Великому освяченні води, такого не бачив, - розповідає KP.UA менеджер однієї із туристичних фірм Тель-Авіва Міхаель. – Але ж і дива не творяться на замовлення, це велика Божа милість.

Кілька років поспіль чоловік супроводжував туристів у екскурсіях по святих місцях Ізраїлю. Каже, чимало гостей хотіли побувати на річці Йордан. І саме на свято Водохреща.

- Велике освячення води відбувається у Віфаварі (місцевість, арабською Каср-Ель-Яхуді. – Авт.), яка знаходиться в 50 км від Єрусалима, - каже Міхаель. – Приїздить дуже багато представників духовенства, а службу очолює наш патріарх (Феофіл III). Не уявляю, як буде цього року…

Міхаель починає читати молитву на івриті. А опісля жаліється, що через загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту туристів в Ізраїлі практично немає. Каже, на Різдво у Віфлеємі (місце народження Христа) раніше були натовпи, а цього разу – нікого. І пояснює: у Віфаварі саме по річці Йордан проходить кордон між Ізраїлем та Йорданією. Священна річка тут дійсно маленька, до 10 метрів у ширину, а в певних місцях більше схожа на струмок. Тобто до кордону іншої держави можна перейти вбрід. А тепер уявіть собі військових з автоматами.

- Дуже їх багато, - зітхає наш екскурсовод. – Це місце узагалі було закрите для відвідування впродовж багатьох років через конфлікт. Тому віруючі з особливим трепетом ставляться до Хрещення у Віфаварі. Тисяч 10 паломників збиралися тут щороку на це велике свято.

Священна річка із замінованими навколо полями

Раніше було так. Двадцять доларів США – і кожен мав змогу побувати на Великому освяченні води. Щоправда, така ціна для тих, хто їде екскурсійним автобусом з Єрихону (одне з найбільш древніх міст, в якому зараз відбуваються сутички палестинців та ізраїльських військових). Плати за вхід у Віфаварі немає.

Місцина тут не для забаганок туристів: магазинів з водою та продуктами немає, треба брати з собою. А ще діє суворий дрескод: ніяких відкритих плечей та колін для жінок і чоловіків. Тим, хто хоче зайти у річку, треба переодягнутися у довгу білу сорочку, яку можна придбати заздалегідь або ж на місці за «золоту» ціну в 10-12 доларів. Після купання сорочку не можна прати, а лише висушити. Вважається, якщо одягати її під час хвороби на хворого, то він швидко одужає.

І ще один життєво важливий момент: екскурсоводи заздалегідь суворо попереджають своїх туристів, аби ті не залишали групу й не гуляли поза основного місця Хрещення - навколо святої річки поля щільно заміновані. Про це попереджають і жовті таблички з надписами англійською та івритом.

- Розпочиналося Велике Таїнство приблизно біля полудня 18 січня, - розповідає Міхаель. – Тривало близько години. Помолившись, патріарх спускається до води. Тоді ж тричі опускають у воду срібні хрести на мотузках, з квітами. І, за традицією, випускають білих голубів - як символ Святого Духа. Бувало, що у цей час течія Йордана змінювала свій напрямок. Очевидці розповідають, що після занурення хрестів вода в Йордані починає булькати, а гілочки та якісь дрібні часточки очерету починають пливти в іншу сторону, і вода прісного Йордана стає солоною. Чому солоною? Тому що річка впадає в Мертве море, а коли течія «йде» в інший бік, то солона вода моря потрапляє у йорданівську. Хіба ж не диво?

Звісно, погоджуємося, що це диво. До того ж Міхаель підкреслює, що саме в зимовий період течія в повноводному Йордані досить стрімка, і людина навряд чи змогла б змінити її «хід».

Після від'їзду патріарха до річки Йордан пускають усіх паломників. Черга довжелезна! Люди обережно спускаються слизьким глиняним берегом, порослим витоптаним очеретом, набирають освячену воду у пляшки, занурюються з головою. До речі, вода досить холодна, хоча температура повітря в той час може прогрітися і до +20. А ще страшенно каламутна: білі сорочки віруючих після занурення стають брудно-жовтими, а зі свого довгого волосся жінки довго вичісують піщано-глиняну суміш.

- Але це все дрібниці, адже в повітрі відчувається велике торжество, піднесення, словами це важко описати, треба відчути, - не стримуючи емоцій, розповідає Міхаель. – У момент занурення в Йордан відчуваєш щось надзвичайне, адже у цих водах хрестився Спаситель! Під час такої благодаті важливо не забути про кордон між двома державами, який тут позначений лише жовтими «плавучими» стрічками. Щоправда, солдати з автоматами нагадують про це своїми вигуками.

Зазвичай до вечора автобуси з віруючими роз’їжджаються. Святе місце знову стоїть пусткою. А поля довкола залишаються замінованими.

Це цікаво

Хрещення з усіма зручностями за «донат»

Поки скептики та священнослужителі сперечаються щодо істинного місця хрещення Христа, вчені обережно кажуть, що річка Йордан впродовж віків кілька разів змінювала своє русло. І, очевидно, що на тому місці, де дійсно відбувався обряд Хрещення, води вже й немає. Змінився і краєвид навколо: заболочені землі осушили, а заплави, порослі очеретом та дрібними деревами, перетворили на зрошувальні поля.

І трохи географії. Йордан тече від Галілейського моря (яке є прісноводним озером) до Мертвого моря (солоного озера). Довжина річки приблизно 250 кілометрів. Вода дуже замулена, а сам Йордан часто висихає аж до струмка. Це пов’язано з тим, що вже багато років поспіль води річки використовують у сільськогосподарських потребах.

Так як практично повністю Йордан є природним кордоном між Ізраїлем та Йорданією, то для віруючих ізраїльтяни побудували спеціальний туристичний комплекс "Ярденіт" в районі витоку річки з Галілейського моря. Сюди можна приїхати у будь-який час, помолитися, зануритися у священні води Йордана, навіть охреститися. У "Ярденіті", на відміну від Віфавари, все цивілізовано: йорданська вода в облаштованих басейнах набагато чистіша, всюди доглянуті зелені газони з квітами та деревами, поміж них - пішохідні доріжки. Також є роздягальні, душові, зручні спуски до води, багато магазинів з сувенірами, косметикою, продуктами. Плати за вхід немає, але за Хрещення треба буде залишити «донат». До того ж до самої купелі можна пройти лише через ряди торговців.