Майже всі угорськомовні медіа на Закарпатті підконтрольні Орбану і поширюють проросійські наративи, — дослідження

Практично всі угорськомовні медіа на українському Закарпатті є підконтрольними уряду Віктора Орбана і поширюють серед українських громадян окремі проросійські наративи. При цьому угорська урядова пропаганда в Україні дещо відрізняється від пропаганди в інших сусідніх угорськомовних районах.

Таких висновків дійшло дослідження, підготовлене угорським незалежним аналітичним центром Political Capital, яке зреферувала «Європейська правда». Це перше дослідження того, як працює машина медіавпливу на закордонних угорців. Також воно розкриває та пояснює структуру проорбанівських медіа на Закарпатті.

Дослідження проаналізувало власність та наративи угорськомовних медіа у чотирьох сусідніх з Угорщиною державах, де є значна угорськомовна меншина — Румунії, Словаччині, Сербії та Україні.  

Як визначило дослідження, в усіх чотирьох країнах абсолютна більшість або й усі без винятку (залежно від країни) угорськомовні видання підконтрольні структурам, дружнім до уряду Орбана.

«ЄП» відзначає, що вплив Угорщини на угорськомовні медіа Закарпаття почав з’являтися ще від часів падіння комунізму. Однак саме уряд Орбана  після 2010 року почав системно виділяти кошти на це і, як наслідок, до початку 2020-х отримав майже повний контроль над угорськомовними медіа в сусідніх країнах.

Зокрема, в українському Закарпатті є лише окремі незалежні від Орбана ЗМІ для угорців. Це, по-перше, ЗМІ, що фінансуються українською державою — обласна філія Суспільного мовника має програми угорською мовою. Також епізодично публікують окремі матеріали угорською деякі видання, як-от незалежний портал Infopost з грантовим фінансуванням. Проте ці медіа практично не мають впливу на громадську думку закарпатських угорців.

Єдине суто угорське медіа на Закарпатті, яке не є абсолютно підконтрольним офіційному Будапешту, — це найстаріше видання угорської громади Закарпаття газета Kárpáti Igaz Szó («Карпатська правда»), яка декларує, що веде свою історію ще від 1920 року, та її сайт kiszo.net. Вона афілійована з партією «Демократична спілка угорців України» (UMDSZ).

Однак решта угорських медіа Закарпаття фінансуються урядом Угорщини або належать до дружніх до нього структур, стверджує дослідження.

Напевно, найвпливовішим угорським онлайн-медіа Закарпаття є новинний портал Karpatalja.ma і газета Kárpátalja. Ними управляє громадська організація Pro Cultura Subcarpathica. Серед її засновників є Ільдіко Орос, відкрито проорбанівська керівниця Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II, та Ласло Брензович, президент Партії угорців України КМКС (KMKSZ). Проти Брензовича в Україні СБУ веде розслідування за звинуваченням у сепаратизмі, тож, пише «ЄП», він перебуває в Угорщині під особистим захистом Орбана.

КМКС контролює також єдиний спеціальний телеканал для угорців Закарпаття – TV21. TV21 та Kárpátalja водночас є власниками новинного порталу Karpat.in.ua, заснованого у 2020 році.

Крім того, сайт Karpatinfo.net (а донедавна також газета Karpat.info, що припинила видаватися у 2023 році), офіційним кінцевим бенефіціаром якого є місцевий підприємець Іштван Собослай, отримує фінансування від угорського уряду через структуру, створену спеціально для розширення медіаімперії Орбана на сусідні країни — фонд Gábor Bethlen Foundation (BGA).

Угорське урядове фінансування отримує також формально незалежне Pulzus Radio.

«Таким чином, фактично безальтернативний угорськомовний телеканал, радіостанція, одна з двох газет та низка регіональних новинних порталів фінансово залежать від уряду Орбана та/або належать (принаймні частково) КМКС або її провідним членам», — передає «ЄП».

Крім того, ще один націлений на угорську громаду Закарпаття новинний портал KárpátHír контролюють колишні члени  угорської праворадикальної партії «Йоббік», які вийшли з неї через свої екстремістські погляди.

Крім власності медіа, дослідження також виокремило чотири основні наративи угорської пропаганди, які найчастіше поширює уряд, на основі статей і постів угорськомовних медіа в державах-сусідах Угорщини у період з 1 січня по 15 липня 2023 року.

Найпоширеніший наратив стосувався російсько-української війни. Неправдиві новини на цю тему склали 40% вибірки. Ще 12% становить наратив проти західних антиросійських санкцій. Тож сумарно антивоєнні маніпуляції, що збігаються з наративами РФ, домінують в угорськомовних медіа в усіх чотирьох країнах, де є значні угорські меншини.

Далі йдуть антиміграційний наратив (29%) і «антигендерний» / анти-ЛГБТ наратив (19%).

Основний перелік меседжів, які доносять до закордонних угорців, є таким:

• Захід несе відповідальність за війну, порушуючи російську «сферу інтересів»;
• Захід озброює Україну та спричиняє серйозну економічну кризу, «відкидаючи мир» і запроваджуючи санкції проти РФ;
• на противагу цьому росіяни уособлюють нормальність, захищаючи так звані «традиційні цінності», у той час як Захід «прагне урізноманітнити сім'ї»;
• Захід переживає кризу ідентичності і веде «обмін населенням», приймаючи мігрантів-чужинців.

Дослідження засвідчило, що Україна є певним винятком у поширеності наративів: тут у рази менше публікацій, присвячених «антигендерному» наративу, і зовсім мало — антиміграційному.

Сумнівні повідомлення щодо російської війни також склали провідний дезінформаційний наратив на Закарпатті. Однак тут, на відміну від регіонів інших сусідніх країн, практично відсутня пряма дезінформація щодо російської агресії, на кшталт фейків про українські «воєнні злочини».

«Основною причиною цього, очевидно, є воєнний стан в Україні та інтенсивна боротьба з російською дезінформацією, яка запобігає або створює ризики також для поширення зовнішніх (угорських. — “ДМ”) дезінформаційних наративів», — ідеться в дослідженні.

Тому пропагандистський дискурс про війну в закарпатських угорськомовних медіа формують передусім заяви угорських політиків, особливо міністра закордонних справ Петера Сійярто та прем'єр-міністра Віктора Орбана.

Більшість маніпулятивних наративів щодо війни, виявлених під час аналізу в Україні, наголошували на необхідності «негайного припинення вогню і встановлення миру», на тому, що «постачання зброї лише затягне і загострить конфлікт». Третій найпопулярніший наратив розповідав, що угорський уряд, мовляв, «захищатиме угорців Закарпаття та угорські інтереси від київського уряду».

Щодо самої Угорщини — за даними «Репортерів без кордонів», станом на 2022 рік уряд та керівна партія мали фактичний контроль над 80% ЗМІ в Угорщині. При чому це домінування встановилось не за рахунок цензури або покарання незгідних, а за допомогою ринково-правових інструментів.

Угорською урядовою медіамонополією особисто керує керівник апарату Орбана Антал Роган. За його наказами підконтрольна уряду медіаімперія проводить перманентні масовані кампанії в угорських ЗМІ, а наративи, запущені урядом, детально і без змін републікуються всюди. «Виходить такий собі “телемарафон”, що поширюється також на друковані та онлайн-ЗМІ», — пише «ЄП». 

Дослідження пояснює, що задля втримання при владі угорський прем’єр послідовно створює в суспільстві лінії поділу та ворожнечі, щоби представити себе як захисника більшості угорців, зокрема як захисника від міфічних закордонних (західних) «ворогів».

«Як наслідок, в угорському інфопросторі домінує проросійська дезінформація, адже Росія так само бачить ворогом Захід та створює фейки про нього — а угорські медіа їх охоче підхоплюють.

Це створило парадоксальну ситуацію. Антизахідні та антиукраїнські наративи поширюються так, ніби РФ інвестує серйозні ресурси у вплив на угорську громадську думку — хоча це зовсім не так.

Пряма російська присутність в угорському інформаційному просторі вкрай низька і не потребує витрат з боку Кремля. Адже угорські медіа, особливо проурядові, [самі] охоче цитують російську дезінформацію та джерела», — передає «ЄП».

Читайте також:

• Угорці Закарпаття підтримали закон про нацменшини і закликали Орбана та ЄС почати переговори про вступ України
• Міністерство правди Орбана. Як працює антиукраїнська та антизахідна пропаганда в Угорщині
• В Угорщині є чіткий розподіл на проурядові та незалежні медіа, критичні до Орбана журналісти можуть стати жертвами інформаційних кампаній

Фото: Укрінформ