Ризики зовнішньої підтримки — ключові для економіки цього року

Звісно, суми західної допомоги для України важливі, від обсягу підтримки прямо залежить можливість країни вижити в цій війні. Але ритмічність підтримки важлива не менше, може, навіть більше. Планувати в розпал воєнних дій — завдання неймовірно складне, але можливе, якщо є хоч якісь точки опори. У перший воєнний рік, коли процедури підтримки України не були налагоджені, виконання державою своїх зобов'язань в умовах кількаразово зрослих бюджетних витрат потребувало від НБУ емісії в 400 млрд грн. Друк грошей не минає безслідно для економіки, будучи однією з основних причин девальвації та інфляції. Уже до другої половини 2022-го український Мінфін буквально сурмив про те, що Україні потрібні як альтернативні джерела фінансування, так і ритмічне його надходження, щоб не доводилося запускати друкарський верстат НБУ з ризиком для знекровленої економіки.

На щастя, 2023-го і обсяги підтримки, і, головне, її ритмічність вийшли на необхідний рівень, забезпечивши не тільки стабілізацію й цілковиту відмову від емісії, але і можливість пом'якшити політику НБУ та навіть більш оптимістичні економічні результати. Однаку 2024-й Україна входить уже без упевненості в завтрашньому дні.

При цьому жоден із вітчизняних аналітиків уже не прогнозує завершення війни 2024 року.

За результатами проведеного Центром економічної стратегії (ЦЕС) огляду офіційних і неурядових макропрогнозів на 2024 рік склалася така контурна картинка: нинішній рік ми пройдемо, причому навіть зі зростанням економіки, а от 2025-й — у тумані.

Як зазначила заступниця директора ЦЕС Марія Репко, під кінець року оптимізм неурядових експертів трохи згаснув порівняно із серпнем — приблизно від восьми відсотків зростання (по максимуму) до чотирьох. Але все ж таки йдеться про зростання. Індекс споживчих цін знизився. Так, якщо в серпні підвищення цін прогнозували на рівні 12%, то в грудні — не більш як 10% (але це однаково вдвічі вище, ніж минулого 2023-го).

А от дефіцит бюджету 2024-го очікується трохи нижчим, ніж 2023-го. Але це все одно більше 40 млрд дол., і це астрономічна сума. При цьому на поточне фінансування і погашення єврооблігацій потрібно 50 млрд дол. Причини такої ситуації пояснюються одним словом — війна.

Міжнародна допомога, включаючи гранти, оцінюється приблизно в 35 млрд дол. Рознос експертних оцінок розмірів зарубіжної допомоги — від 30 до 40 млрд дол. Середній розрив між реальними потребами у фінансуванні та прогнозами становить 16 млрд дол. Його покриватимуть за рахунок внутрішньої державної позики й інших джерел. Державний борг при цьому зросте 2024-го до 91% ВВП. Для порівняння, 2023-го він становив 83%.

Що стосується курсу гривні відносно долара США, то найбільш песимістичний прогноз — це 44 грн/дол. У середньому ж очікування коливаються навколо курсу 40 грн.

Резерви НБУ становитимуть трохи більше 40 млрд дол. Тут без сюрпризів і різноголосся серед експертів. Але є оптимісти, які стверджують, що резерви можуть зрости до 45 млрд дол. Ще одна крапля меду в бочку дьогтю — морський експортний коридор розшириться, хоча й не набагато. Блокаду на кордонах з ЄС буде знято.

Думки експертів, проаналізованих ЦЕС, розподілилися так: держчиновники були більш оптимістичні, незалежні експерти — менш.

Як дивляться в майбутнє незалежні аналітики

Найбільш похмурим був прогноз експертки Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW) Ольги Пиндюк. За її словами, якщо міжнародну допомогу й надаватимуть, це не буде настільки ритмічно, як досі. «Дуже ймовірно, що допомогу надаватимуть у менших обсягах, — наголосила вона. — Угорщина все блокуватиме, і доведеться шукати якісь варіанти. Це буде нелегко». Експертка зазначила, що скорочення військової допомоги також боляче битиме по економіці України, й перспективи вимальовуються не дуже райдужні.

На думку начальника аналітичного відділу Sense Bank Олексія Блінова, за підсумками року ми одержимо приблизно 40 млрд дол. міжнародної допомоги. Це цілком комфортна цифра. Втім, і реалізація песимістичного прогнозу — 30 млрд дол. — не загрожує фінансовій стабільності, але якщо йтиметься про 25 млрд дол. і нижче, то це вже пряма загроза, на думку Блінова.

«У нас усі витрати, крім військових, фінансуються за рахунок міжнародної допомоги», — підкреслює провідна експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. Вона нагадала, що в США досі немає рішення щодо фінансування України і що фінансування з боку ЄС заблоковано.

Вона вважає: «Ми чекаємо позитивних рішень у січні-лютому й маємо цей короткий проміжок часу прожити».

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук зазначив, що, на його думку, 2024 рік у макроекономічному плані буде відносно спокійним. Що ж стосується інфляції, то ніхто навіть гіпотетично не припускає, що вона може вийти з-під контролю. Це буде або вісім, або десять відсотків. Він також висловив сподівання, що НБУ і надалі контролюватиме валютний ринок, і жодних загроз для його стабільності не передбачається. Суттєво не змінюватиметься і дисконтна ставка НБУ.

Прогнози державних мужів

Міністр фінансів України Сергій Марченко погодився, що, справді, нині є проблема з ритмічністю фінансування на цей рік. «Ми бачимо це фінансування. Ми бачимо, що цю потребу буде закрито в повному обсязі, який ми передбачаємо. У нас немає жодних сумнівів», — говорить він.

Сергій Марченко зазначає: «Нині чомусь не порушують питання про наявні ризики. А ризики в нас є в січні-лютому… бо прийнятих рішень недостатньо для того, щоб ми самостійно змогли впоратися». Очільник Мінфіну наголосив, що вже працює механізм плану «Б». «Ми максимально наближатимемо ресурси, які маємо, до січня-лютого», — додав він. За його словами, обсяги позик буде збільшено. «Тобто ми думаємо над тим, яким чином нам забезпечити необхідну ліквідність протягом січня-лютого. Ситуація не критична. Просто ми розуміємо, що протягом цього періоду нам треба буде максимально покладатися на внутрішні ресурси», — підкреслив міністр.

І в цьому з ним солідарні незалежні експерти.

Заступник міністра економіки України Олексій Соболєв зазначив, що, попри ризики, в його відомстві очікують цього року економічного зростання. За його словами, можна говорити про 4,6% зростання, хоча ніхто не знає, як воно буде насправді. «Але ми вже не говоримо про падіння, а говоримо про зростання», — наголосив заступник міністра економіки. Однак зауважив при цьому, що одним з основних чинників зростання є і буде експорт. Але якщо експорт зростатиме, то інфляція прискориться. А от обсяги імпорту знижуватимуться. Цей тренд закладено в бюджетну модель і вже виправдовує себе.

Заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук зазначив, що урядові й неурядові прогнози близькі до консенсусу, включаючи ризики, яких зазнає економіка. При цьому, за його словами, цієї зими, завдяки зусиллям ЗСУ, не настільки актуальні ризики руйнування ворогом об'єктів енергетичного сектору.

Говорячи про успіхи монетарної політики, Сергій Ніколайчук зазначив, що якщо ще в січні 2023-го йшлося про збереження облікової ставки НБУ на рівні 25%, то зараз вона становить 15%. При цьому є певні передумови для подальшого зниження облікової ставки. Але таке буде можливим, якщо не реалізовуватимуться ризики щодо зовнішньої підтримки.

***

Отже, підбиваючи підсумки: рік, що настав, буде роком зростання економіки, але за умови збереження зовнішньої підтримки в обсязі не менш як 30 млрд дол. При цьому дисконтна ставка НБУ демонструватиме тенденцію до зниження. Зростання обсягів експорту трохи прискорить інфляцію, але вона не буде вищою за 8–10%. Курс долара прогнозується в межах 40 грн. І найголовніше, але й найсумніше — наразі немає жодних гарантій, що допомогу надаватимуть у необхідному обсязі та вчасно. Отже, ризик того, що нинішній стриманий оптимізм зміниться песимізмом, високий, особливо враховуючи, що активна фаза війни, розв'язаної Росією проти України, 2024 року, ймовірно, не закінчиться, що може вимагати від України нових непередбачуваних витрат.