Водохреще 2024: історія, нова дата, традиції та заборони

Водохреще є одним з найважливіших церковних свят – у цей день віряни відзначають хрещення Ісуса Христа в річці Йордан та його явлення народу як Спасителя та Месії. 

Коли Водохреще 2024 року

За новим церковним календарем православні віряни відзначають Водохреще 6 січня. Раніше цього дня відзначали Святвечір напередодні Різдва. У 2024 році Водохреще припадає на суботу.

За старим юліанським календарем Водохреще було 19 січня.

У римо-католицькій традиції Хрещення Господнє має свою дату – його щороку відзначають у найближчу неділю після Богоявлення.

Історія свята

Свято присвячене обряду хрещення Ісуса у річці Йордан у віці 30 років. Провів ритуал проповідник Іоанн Предтеча, якого після цього назвали Хрестителем. У трьох Євангеліях Нового Завіту (від Матвія, Марка і Луки) зазначено, що під час ритуалу небеса відкрилися і на Ісуса зійшов Святий Дух, який набув форми білого голуба. Таким чином усі присутні переконалися, що Ісус справді є Син Божий, тому свято також відоме під назвою Богоявлення.

Своїм вчинком Ісус показав, що обряд хрещення є священним та обов'язковим для кожного християнина – навіть для Сина Божого. Християни вірять, що з того часу вода в річці Йордан щороку на Водохреще змінює свою течію.

Вперше назва свята згадується у Літописі Руському в 1148 році: «У той же час Ростислав [Мстиславич] смоленський попросив дочку у Святослава в Ольговича за Романа, сина свого, до Смоленська. І виведено її з Новгорода-Сіверського в неділю по Водохрещах, місяця січня в дев’ятий день».

Луцька народознавиця Світлана Гриненко розповіла, що наші предки були язичниками, а культ води у них був одним з найважливіших. Вода була базою для багатьох ритуалів та і загалом вони вважали її основою всього живого на Землі.

«У День шанування Води наші предки проводили різноманітні обряди, палили символічні трави та кидали їх у річку, таким чином виганяючи з неї нечисту силу. Потім ще довго не прали у цій воді речі, адже вважали, що разом з брудною білизною, яку занурять у воду, туди знову пірнають чорти. Тому намагалися витримати паузу, аби нечисть замерзла на березі», – зазначила народознавиця.

Гриненко повідомила, що допоки вода була вільна від темних сил, її набирали у ємності та зберігали. Вживали при хворобі, підливали рослини тощо. «Зараз люди роблять практично те саме після освячення води на Водохреще: зберігають її цілий рік, вірять у її чудодійність», – додала вона.

Традиції Водохреще

На Водохреще заведено вирізати ополонку у формі хреста в льоді на водоймах. Священики освячують воду на річках і озерах, після чого віруючі поринають у воду, наслідуючи Христа. Також з освячених ополонок набирають воду – віряни переконані, що вона має цілющу і очищувальну силу.

Після того, як священник освятить воду на Йордана, її несуть додому, дають напитись рідним та кроплять домівку. Цю воду християни зберігають цілий рік.

«Глибокий символічний зміст освяченої води можна пояснити, виходячи із того значення, яке вона відіграє в житті Божого творіння: вода є матеріальною основою життя, без неї неможливе життя ані рослин, ані тварин, ані самої людини. Ще одна її важлива фізична властивість: вона очищує. В таких міркуваннях бачимо і богословський зміст символу: водою руйнується стара людина, дарується очищення і підтримується життя нової людини у Хрещенні», – пояснюють у ПЦУ.

Духовенство зазначає, що Господь, зокрема і через освячену воду, творить чудеса – зцілює і очищує, насамперед від духовної скверни, пристрастей, зла.

«Освячення води здійснюють на спогад про подію Хрещення Господнього, коли Спаситель зійшов у води Йордану як людина, тілесно, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Освячуючи воду, ми просимо у Господа подати через неї благословення й оновлення для нас самих, для навколишнього світу», – кажуть священники.

Заборони на свято

Як і в будь-яке інше церковне свято, не можна в цей день сваритися з близькими, лихословити, заздрити і бажати зла іншим людям. Крім того, не можна жодним чином «ображати» воду – плювати у неї, викидати сміття, виливати відходи тощо. Церква також виступає категорично проти ворожіння чи інших магічних ритуалів.

Що не можна робити:

• Як і в будь-яке інше церковне свято, не можна в цей день сваритися з близькими, лихословити, заздрити і бажати зла іншим людям.
• Церква забороняє займатися ворожіннями і магічними ритуалами.
• В ополонку з освяченою водою не можна плювати, кидати сміття, виливати відходи. Поруч з такою водою не можна лаятися, інакше вона може втратити святі властивості.
• Не можна купатися на Водохрещу, якщо у вас є симптоми ГРВІ, проблеми з легенями і серцем, судоми і в цілому будь-які проблеми зі здоров'ям.
• Строго заборонено занурюватися в ополонці під «градусом». Це дуже небезпечно!
• Категорично заборонено в цей день занурюватися в диких і необладнаних місцях! Щороку кілька людей гине таким чином. Купатися слід тільки в офіційних ополонках і в присутності рятувальників.

Народні прикмети

• Якщо у цей день ясна, однак морозна погода, літо буде спекотним та сухим.

• Снігопад обіцяє щедрий врожай на цілий рік.

• На Водохреща заметіль – і в квітні буде хуртовина.

• На дереві ви побачили іній, а на небі хмари – то до родючого року.

• Теплий день обіцяє багато хліба.

• Якщо день був сонячним та теплим, така погода протримається ще кілька тижнів.

Що треба знати про купання в ополонці

Одноразове купання в ополонці навряд чи оздоровить вас, навпаки - купання в крижаній воді без підготовки може стати причиною проблем зі здоров’ям. Водночас, холодна вода загалом має добрий вплив на організм, за умови, що загартовуватись ви будете правильно і поступово.

Обов’язкова умова перед зануренням у воду – енергійна розминка. Не варто застрибувати у воду одразу: спочатку намочіть обличчя, груди, живіт та спину і лише після цього занурюйтесь по шию. Не варто пірнати з головою, адже це може призвести до різкого охолодження організму.

Безпечне перебування у крижаній воді – 3-5 секунд. Для людей, які роками практикують загартування водою, не рекомендується перебувати в ополонці довше 1,5 – 2 хвилин.

Після купання одразу зніміть мокрий одяг, швидко розітріться рушником і одягніться у теплі речі. Одяг має бути просторим, з мінімальною кількістю ґудзиків та застібок, а взуття – зручним і бажано без шнурівок. Якщо у вас оніміли пальці рук, потримайте їх на шиї або животі декілька секунд, зігрійте подихом і продовжуйте одягатися.

Зверніть увагу, що «зігріватися»перед чи після купання в ополонці алкоголем - надзвичайно небезпечно! Алкоголь розширює периферійні судини, що значно збільшує тепловіддачу. Тобто попри ефимерне відчуття тепла, яке дає алкоголь, ви втрачатимете тепло значно швидше, а це – великий ризик для здоров’я.

Так само не куріть до чи після купання, якщо маєте таку звичку. Куріння істотно порушує кровообіг, збільшуючи охолодження. Викурювання лише однієї сигарети знижує температуру шкіри пальців ніг на 1°С.

Пірнати в ополонку можна лише в тому разі, якщо ви повністю здорові!

Ні в якому разі не пірнайте в ополонку, якщо у вас:

• запальні процеси носоглотки та придаткових пазух носа, середнього вуха (отити);
• захворювання серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії, перенесений інфаркт міокарда, важкий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІ та ІІІ стадії);
• хвороби центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа, виражений склероз судин головного мозку, енцефаліт, арахноїдит);
• захворювання периферичної нервової системи (неврити та поліневрити);
• захворювання ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз);
• хвороби органів зору (глаукома, кон'юнктивіт);
• хвороби органів дихання (туберкульоз легень – активний та в стадії ускладнень, запалення легень, бронхіальна астма, емфізема);
• захворювання сечостатевої системи (нефрит, цистит, аднексит, простатит);
• захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, холецистит, гепатит);
• шкірно-венеричні захворювання;
• наявність великих після опікових рубців.

До слова, рішенням Архієрейського Собору помісної Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня 2023 року затверджено Постанову про календарне питання. У ній визначено перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року, зберігаючи за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий календар.