Собор Івана Хрестителя: історія та традиції свята

Щороку християни східного обряду відзначають Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. Цей день присвячений Івану Хрестителю, який хрестив Ісуса Христа у водах річки Йордан. Раніше це свято відзначали 20 січня, але у цьому році його дата змінилася. Це пов'язано з тим, що Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новий календар свят. Тепер парафіяни ПЦУ відзначають Собор Івана Предтечі на 13 днів раніше – 7 січня.

Історія свята

За біблійною легендою, Іван Хреститель народився у сім'ї святих Єлизавети та Захарії. Вони довго не мали дітей і молили Бога про них. Звістку про швидке народження дитини Захарія отримав під час богослужіння. До нього спустився Архангел Гавриїл та повідомив, що незабаром Єлизавета народить сина, якого назвуть Іваном.

Він народився за пів року до Ісуса Христа. Івану вдалося уникнути смерті серед тисяч немовлят, які були вбиті у Віфлеємі за наказом Ірода. Захарія відмовився віддати сина. За цю непокору його вбили, але Єлизавета з малюком змогла втекти до пустелі.

Іван прожив у пустелі до 30 років. Він дотримувався аскези, харчувався диким медом, молився. Іван залишався самітником, поки Господь не покликав його до проповіді єврейському народові. Він вийшов на берег річки Йордан, щоб проповіддю підготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). У Йордані Іван також проводив усім людям особливий обряд очищення, який називають «Івановим хрещенням». Саме тому Івана називають Хреститель.

За легендою, під час хрещення в Йордані до Івана прийшли люди з Назарету та Ісус. Іван одразу впізнав Спасителя і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе чи тобі йти до мене?» Ісус відповів, що «потрібно нам виконати будь-яку правду», і прийняв хрещення від Івана.

Традиції свята

Цього дня віряни відвідують зранку богослужіння у храмі.

На свято також заведено влаштовувати пишні гуляння, пити брагу. Вважалося, що хто вип'є в цей день, той не матиме сліз і печаль відступить.

На Собор Івана Хрестителя худобі давали хліб з сіллю та млинці. В народі вірили, що це може підвищити плодючість тварин.

В цей день жінки діставали свої вишивки та нитки, які ховали перед Різдвом, «щоб нечисть нитки не плутала».

З цього дня також розпочиналися м'ясниці. Вони тривали кілька тижнів. У цей час хлопці та дівчата влаштовували вечорниці, а також організовували весілля. Після м'ясниць все це заборонялося, оскільки наставав Великий піст.