Стефанчук висловився про бронь від мобілізації за сплату податків

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував інформацію про те, в Офісі президента пропонують бронювати від армії чоловіків, які отримують високі зарплати, а отже, сплачують більше податків. Він зазначив, що цього немає у новому законопроєкті про мобілізацію.

Народний депутат розповів, що ця ідея не нова, однак він не знає успішних прикладів застосування такої норми в світі, пише «Інтерфакс-Україна».

За інформацією ЗМІ, в ОП розглядають варіанти для бронювання військовозобов’язаних, які сплачують певну суму податків на офіційні доходи, зокрема:

• обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати чи доходу має складати мінімум 6 тисяч гривень на місяць (тобто зарплатні близько 33,4 тисяч гривень), а ще 22% від розміру окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску;
• поріг офіційної зарплати від 35 тисяч гривень (майже відповідає першому варіанту);
• на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14,5 тисяч гривень ЄСВ (що відповідає зарплаті у 66 тисяч гривень);
• запропонований принцип можуть розповсюдити на фізичних осіб-підприємців;
• для спеціального податкового режиму «Дія.City» (IT-індустрія) йдеться про мінімальний поріг зарплати в еквіваленті 3,2 тисяч доларів.

«Ми маємо фінансувати Збройні сили. Нагадаю, український бюджет складається з того, що заробляємо ми самі і це йде на потреби війська. А за рахунок іншої частини, яку ми отримуємо від наших партнерів, фінансується все решта. Не можна вигравати війну без належного грошового забезпечення людей», – сказав Стефанчук.

За його словами, коли є потреба мобілізації певної кількості людей, вони повинні бути впевнені, розуміти, що матимуть гарне забезпечення, харчування і за потреби отримають належні компенсації.

Нагадаємо, 25 грудня 2023 року у ВРУ зареєстрували новий законопроєкт про мобілізацію. ZN.UA виокремило основні зміни, які там пропонуються. Цей документ вже зіштовхнувся зі шквалом критики від політиків та представників громадськості. Приміром, омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що він суперечить нормам Конституції в місцях, де йдеться про посилення покарання для ухилянтів. Та згодом він запевнив, що офіс омбудсмена та Міноборони знайшли компроміс в цьому питанні.