Ворог перетворює вебкамери на шпигунів: як кіберполіція та СБУ їх знешкоджують

Останніми днями почастішали смс-повідомлення від кіберполіції. Правоохоронці попереджають про кримінальну відповідальність за публікацію та поширення відео роботи Сил безпеки та оборони і просять громадян повідомляти, якщо їм відомі такі факти.

Подібні розсилки в травні минулого року робила Служба безпеки України. Чому проблема знову набула актуальності, з’ясовувала журналістка KP.UA.

Відключили більше 10 000 камер відеоспостереження

- Правильно говорити, що проблема не набула актуальності, а що вона її не втрачає, - каже експерт з питань комплексної безпеки та кібербезпеки Руслан Болгов. – Це профілактичне нагадування, що треба бути розважливими і пильними.

За словами Руслана, робота з відключення вебкамер, які ведуть вуличні трансляції, почалася не вчора і не в травні, коли попередження розсилала СБУ, а від початку повномасштабного вторгнення.

- Якщо про це не говорили по телебаченню, то це не значить, що ніхто нічого не робив. Я особисто брав участь у розсилці попереджень по наших внутрішніх каналах і в пошуку таких камер. Всього було заблоковано більше 10 000 – як тих, що встановлювали органи влади, так і приватних. Це вдалося, зокрема, і завдяки повідомленням громадян.

Однак відключити геть усі вебкамери, що ведуть трансляцію з відкритих місць, неможливо, наголошує експерт. Такого механізму просто не існує. Як і неможливо накласти заборону на продаж і встановлення нових “вебок”, бо законодавством це не передбачено.

- Кримінальної відповідальності за те, що камера працює, немає. Якщо, звісно, вона встановлена не з метою шпигунства. Кримінальна відповідальність за статтею 114-2 Кримінального кодексу України настає, коли камера транслює результати ворожих обстрілів або роботу нашої протиповітряної оборони, оскільки це є коригуванням вогню в реальному часі.

Руслан Болгов наводить приклад:

- В об’єктив потрапили уламки ракети. Для ворога це підказка, що вона летіла саме туди, куди цілились, або, навпаки, промазали, що дає можливість для корегування. Ворог може використати ці дані для повторного пуску. Також подібні відео або трансляція збиття ракети в небі дають інформацію про місце розташування нашої ППО.

Важливо знати! Стаття 114-2 ККУ: “Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану”, передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Якщо такі дії вчинені з корисливих мотивів або з метою надання інформації ворогові, покарання становить від 8 до 12 років.

Зламати камери нескладно

Існує думка, якщо відключити геть усі камери, то злочинці отримають більше свободи. Це міф. Лише у Києві працює близько 9000 “вебок”, які стежать за публічними місцями. Трансляція з них завжди була закрита, ведуться тільки записи, які в разі потреби використовують поліція, СБУ або інші спецслужби.

До речі, камери фіксації порушення швидкості небезпеки не становлять. Вони не працюють в онлайн-режимі, і дані, отримані за їх допомогою, використовуються тільки Нацполіцією України. Ці дані надійно захищені підрозділами кібербезпеки, тому не можуть стати здобиччю хакерів і потрапити у відкритий доступ.

Скільки їх зараз функціонує – не повідомляється. Можна припустити, що вони входять до тих 9000 камер, які офіційно записують у Києві.

Отже, заходів громадської безпеки дотримано.

Однак і приватно камери спостереження встановлюються не стільки з цікавості, скільки через міркування безпеки. Повторюємо, це не заборонено, однак є інша загроза.

Після масованого обстрілу Києва 2 січня СБУ повідомила, що демонтувала дві вебкамери, які «засвітили» роботу ППО та локації критичної інфраструктури. Одна камера була на балконі багатоповерхівки і використовувалася місцевим ОСББ для моніторингу прибудинкової території. Друга в іншому житловому комплексі повинна була стежити за прибудинковим паркінгом. Обидва пристрої були зламані російськими спецслужбами, які змінили їхні кути огляду і під’єднали камери до стрімінгової платформи на YouTube. Тобто суто безпекові пристрої перетворилися на шпигунів.

Наш консультант каже, що теж брав участь у розшуку цих камер.

- Ми їх вираховували по відображенню місцевості. Якщо вебкамери з’являються онлайн, то відстежити і заблокувати їх можна. Але це не гарантує, що ворог десь не влаштує собі нове “око”. Знаючи технології, зламати такі пристрої нескладно. Тим паче, що багато власників користуються або простими паролями, або заводськими, які відомі всім.

Тому під час війни “вебки” краще встановлювати у закритих приміщеннях або так, щоб вони не охоплювали великі площини. І обов’язково змінити паролі.

В свою чергу, СБУ закликає власників вуличних вебкамер припинити онлайн-трансляції, а громадян – повідомляти про виявлені стріми з таких камер правозахисникам.

Принагідно Руслан Болгов нагадує, що відповідальність за інформацію про результати “прильотів” чи роботу ППО також поширюється на фото та відео, зроблені з телефонів.

- Знімати не заборонено, але одна справа, коли ви передаєте свою фіксацію до українських спецслужб, інша – якщо оприлюдните в інтернеті або поділитеся з другом, який викладе світлини в соцмережі. Це розповсюдження, за яке існує кримінальна відповідальність.