«Один раз УКФ вже хакнули»: журналісти заявляють про загрозу маніпуляцій під час виборів нової Наглядової ради фонду

В Україні назріває скандал довкола Українського культурного фонду (УКФ) — державної установи, яка на основі конкурсних відборів фінансово допомагає українським культурним проєктам. Це випливає із заяв українського письменника, журналіста, громадського діяча, керівника мультимедійного проєкту Ukraїner Богдан Логвиненка та редакторки відділу культури LB.ua Ксенії Білаш.

За їхніми даними, існує ймовірність, що обрання нових членів Наглядової ради УКФ від закладів культури та громадських об’єднань, яке розпочнеться у понеділок, 8 січня, і відбуватиметься протягом двох тижнів, носитиме «маніпулятивний характер».

«Три роки тому я вже  писав, що ми програли Український культурний фонд, який захопили ретроградні діячі, сексисти і навіть один громадянин РФ. На скріні — один з численних подібних постів члена Наглядової ради УКФ за якісь лічені тижні до вторгнення РФ. Перепрошую за цей треш, але це потрібно, аби ви склали також своє враження про цю людину», — написав Богдан Логвиненко у фейсбук.

Пост у фейсбук члена Наглядової ради УКФ Олександра Сусленського, який балотується до нового складу НГ 

Журналіст заявив про загрозу повторення ситуації з обранням Наглядової ради УКФ у 2021 році, коли «не активізувалися адекватні ГО, пропустивши час, коли можна подавати своїх представників у Наглядову раду, а також голосувальників, що її обирали», і попередив: за кілька днів це може відбутися вже вдруге. 

«З прикрістю констатую, що головна культурна інституція країни може мати ось таке обличчя, як на цьому скрині. Обличчя невігластва, зневаги, обличчя комуністичного діяча культури», — написав Богдан Логвиненко, маючи на увазі Олександра Сусленського — чинного члена Наглядової ради УКФ, з яким пов’язано чимало «криз усередині УКФ». 

Богдан Логвиненко

Слід нагадати, що повноваження чинного складу Наглядової ради УКФ спливають у січні 2024 року і нині відбуватиметься його формування на наступні три роки. НГ УКФ складається з дев’яти осіб: двох призначає президент, двох — Мінкульт, двох обирають від закладів культури, ще двох — від громадських об’єднань. Дев’яту персону — голову фонду — обирають інші вісім членів НР і затверджують наказом міністра культури.

«За інформацією МКІП, голосувати за новий склад НР заклади культури уповноважили 103 представників, а ГО — 102. Списків голосувальників міністерство не оприлюднило (такої вимоги немає в законі). Утім з неофіційних джерел LB.ua дізнався про склад цих списків. Досвід 2021 року показав, що найбільше маніпуляцій відбувається з голосуванням від ГО. Водночас його найлегше відстежити, якщо знати склад голосувальників. Аналіз цьогорічного складу виявив декілька проблем, які повторюють патерн 2021 року», — написала Білаш у колонці на LB.ua. 

За спостереженнями журналістки, у списку голосувальників є ГО, які лише номінально стосуються культури і невідомі у професійних колах. Також є ті, які нещодавно засновані або взагалі не зареєстровані у в YouControl. Крім того, частина з них безпосередньо повʼязана або між собою, або з кандидатами на посаду — зокрема, з Олександром Сусленським. 

Ксенія Білаш

«Важливо розуміти, що чинний закон про УКФ не забороняє панові Сусленському голосувати за себе, а також реєструвати в системі МКІП щойно створені ГО своїх родичів і друзів, які голосуватимуть за нього. Поняття “конфлікт інтересів” у нього не закладене. Пропозиція посилити вимоги до ГО вже більш ніж рік лежить у секретаріаті Кабінету Міністрів, але політичної волі опрацювати її немає. Очевидно, і ОП, і МКІП зацікавлені у статус-кво чи просто байдужі до цих процесів», — пояснила Ксенія Білаш.

Тож, наразі протистояти схемі, за її словами, можна лише за чинними правилами. Зокрема, окремим кандидатам варто знятися з голосування, щоб якомога більше представників від реальних культурних ГО проголосували за консенсусних кандидатів. Такими називають Богдана Логвиненка й директора мережі знань PPV Knowledge Networks, керівника Громадської спілки «Центр “Регіональний розвиток”» Володимира Воробея. Було б добре, аби кандидати від закладів культури також домовилися між собою, зауважує Білаш. 

Крім того, Інститут законодавчих ідей створив сайт підтримки, де пропонує голосувальникам заповнити анкету екзитполу, аби контролювати прозорість виборів.

«Наступні два тижні покажуть, чи зможе культурна спільнота згуртуватись і захистити свої інтереси. Або ж наступні три роки ми знову матимемо керований УКФ, що здебільшого симулює діяльність», — попереджає Ксенія Білаш.

Як повідомлялось, Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало список зареєстрованих кандидатів в члени Наглядової ради УКФ. Прийом документів тривав з 26 жовтня до 26 грудня 2023 року. Усього подали документи 20 претендентів від закладів культури та 11 — від громадських об’єднань.

Від закладів культури до Наглядової ради УКФ балатуються:

• Білоус Андрій — Театрально-видовищний заклад культури «Київський національний академічний Молодий театр»;

• Вергунов Віктор — Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України;

• Гунченко Вєста — Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок»;

• Качанов Петро — Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва;

• Кириченко Сергій — Комунальне підприємство «Житомирська обласна філармонія ім. С. Ріхтера»;

• Кічатий Леонід — Державний історико-культурний заповідник м. Дубна;

• Книга Олександр — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша;

• Коротун Надія — Комунальний заклад «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара»;

• Мойсієнко Сергій — Комунальне підприємство «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка»;

• Несин Катерина — Комунальний заклад Іванківської селищної ради «Іванківський будинок культури»;

• Пилипець Тетяна — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука»;

• Савчук Юрій — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс;

• Сагайдак Ольга — Комунальна установа «Інститут стратегії культури»;

• Сербін Олег — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;

• Сошнікова Ольга — Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова»;

• Тихомиров Ігор — Комунальне підприємство «Чернігівський молодіжний театр»;

• Ткач Юрій — Комунальний заклад «Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана»;

• Чмелик Роман — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський історичний музей»;

• Шейко Володимир — Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»;

• Ярмуш Ольга — Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка.

Від громадських об’єднань до Наглядової ради УКФ балатуються:

• Bopобей Володимир — Громадська спілка «Центр “Регіональний розвиток”»;

• Барінова Яна — Громадська організація «Кримський інститут стратегічних досліджень»;

• Бітаєв Валерій — Громадська організація «Інститут соціальних та культурних зв’язків»;

• Богун Марина — Громадська організація «Штука»;

• Вінтоняк Віктор — Громадська організація «Свято ковалів»;

• Логвиненко Богдан — Громадська організація «Українер»;

• Сусленський Олександр — Громадська організація «Українська оперна спілка».

Рейтингове інтернет-голосування за претендентів від закладів культури та громадських об’єднань до складу Наглядової ради УКФ стартує 8 січня. Обраними до складу Наглядової ради за результатами голосування будуть по два кандидати, (від закладів культури та від ГО), які набрали найбільшу кількість голосів. 

Наглядова рада має кілька важливих для діяльності УКФ функцій: зокрема, призначає виконавчого директора УКФ (контракт нинішнього чинний до червня 2024-го) й затверджує гранти, бюджет яких перевищує певну суму (2024-го це буде мільйон гривень). 2024 року бюджет УКФ складає 215,6 млн грн, близько 60,4 млн з яких піде на діяльність самого фонду, а 155,2 млн повинні розподілити через гранти й стипендії.

Фото: УКФ, фейсбук Богдана Лавриненка і Ксенії Білаш