Заробляти, витрачати, накопичувати. Як змінилась поведінка українців та чи готові вони планувати

За два останні роки (листопад 2021-го до листопаду 2023-го) кількість українців, які взагалі не будують ніяких планів, збільшилася з 46% до 49%. Такі результати показало дослідження рейтингу. Водночас частка тих, хто мають плани на кілька років, скоротилася майже вдвічі — з 23% до 12%. Ще близько 15% планують життя на пів року-рік, 22% – не більше ніж на кілька місяців. Залежно від регіону, віку, типу поселення та доходу більше всього тих, хто не має ніяких планів, серед жителів деокупованих територій (57%), українців у віці 51+ (60%), мешканців сіл (55%) та бідних (70%). Плани на кілька років частіше за інших мають жителі центральної України (16%), молоді люди у віці 18-35 років (15%) та люди з середнім рівнем доходу (14%).

Плани на життя: як українці ставляться до створення чіткого плану

Киянка Наталя каже, що пише плани все життя – відколи навчилася писати. На день, тиждень, місяць, рік, 5 років. "Плани дозволяють оптимізувати час та гроші: я бачу, які справи мені потрібно зробити насамперед, а які можуть почекати, які покупки є першорядними, – розповідає Наталя. — Вибудовані та відредаговані плани одразу показують, що для мене головне, про що не варто забувати. А нещодавно я зрозуміла, що плани, як кажуть психологи, мене живлять та наповнюють. Напишеш план хоча б на день, а краще на тиждень – і одразу настрій піднімається".

Валентин із Одеси каже, що продовжує планувати власний бюджет, адже це має велике значення — у родині працює тільки він один. "У мене дружина та двоє малих дітей, плюс мамі треба допомагати. Тому не планувати нічого я дозволити собі не можу. Зазвичай, ми разом з дружиною намагаємося розписати майбутні витрати якнайчіткіше, щоб розуміти, чи вдасться відкласти, або ж ми у цей місяць повністю витратимо увесь дохід", — розповів Валентин Фокусу. Він зараз розмірковує над встановленням кількох додатків на смартфон, щоб більше розумітися на своїх фінансах та шукати прогалини у власному ставленні до грошей.

Карина з Харкова, навпаки, каже, що плани тільки все ускладнюють, особливо зараз. "Я ніколи нічого не планувала, навіть моя відпустка найчастіше була спонтанною, за "гарячим туром". Зараз взагалі вже й починати не варто: коли незрозуміло, що на мене вранці чекає, які можуть бути плани? Жити й так важко, і якщо я ще побачу, що жоден пункт із написаного не здійснився, буде ще гірше", — вважає співрозмовниця Фокусу.

Психологиня Оксана Навроцька погоджується, що невиконані плани справді можуть деморалізувати. Але водночас, якщо налаштуватись правильним чином, то невеликі виконані пункти можуть дати довгоочікуване відчуття контролю над ситуацією.

"Для початку спробуйте планувати "сьогодні на сьогодні" те, що справді можете зробити – сходити у кіно, купити продукти за списком, прибрати пару полиць у шафі, – радить психолог. — Виконані пункти дадуть принаймні ілюзію контролю над своїм життям, що допоможе психіці впоратися з реакцією на навколишню дійсність".

Плани, бюджет і споживання: який тут зв'язок

Загалом економісти, звісно, на боці планів. Як відомо, що найголовніший документ країни — це державний бюджет на рік. Також свої плани має і бізнес, і кожне державне відомство та місцеві адміністрації. Адже без розуміння джерел та способів доходів і чітко розписаних витрат ані держава, ані підприємство функціонувати не зможуть.

Важливо Автомобілі, прикраси, делікатеси, туризм: чи готові українці до обмежень під час війни

Плани зазвичай містять список завдань та закріплюють "слоти" на їх виконання, допомагають послідовно досягти результату, дозволяють заощадити купу часу та сил у майбутньому.

Окрема розмова — планування сімейного бюджету, без якого гроші просто вилітають "у трубу", та плани-списки покупок, з якими спеціалісти радять ходити навіть за хлібом.

Якщо казати про вплив планів конкретної людини на економіку, то це і придбання довгострокових товарів (яке багатьом потрібно планувати), і кредити (навряд чи хтось без хоча б приблизного планування брав іпотеку), і вчасна сплата комуналки, і подорожі, і святкування великих подій, і оплата курсів чи кружків для дітей та ще багато іншого. Саме планування спонукає нас купувати продукти "про запас", ліхтарики та генератори — на випадок відключень електрики, та й взагалі мати план "Б" в умовах високої невизначеності.

До речі, всі такі планування дуже любить сфера послуг і надає певні знижки, якщо бронювати заздалегідь готель, ресторан, квитки на літак тощо. Попереднє бронювання дає підприємцям можливість заповнити місця на тижні, а то й місяці наперед і бути впевненими, що вони не залишаться без клієнтів.

Директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин впевнений: якщо людина збирається жити далі, вона у будь-якому разі має будувати плани. Планування життя є ознакою того, що людина має майбутнє взагалі і позитивні очікування зокрема. "Моїй мамі 93 роки, і вона, як і раніше, все планує. І це хороша ілюстрація того, що плани сприяють довгому життю", — каже експерт.

Важливо Купувати усе чи обмежувати себе: який вибір доводиться робити українцям під час війни

Щодо впливу планів кожного з нас на економіку країни, то, на думку економіста, такий зв'язок є. "Плани конкретної людини формують її власну систему витрат. А якщо плани людини кореспондуються з тим, що відбувається в країні (найчастіше це так і є), то країні легше збирати податки та виживати", — відзначив Пендзин у коментарі Фокусу.

Тобто, особисті фінансові плани та витрати сімейного бюджету є у підсумку є важливою та невід'ємною частиною державного бюджету.

Від споживання до накопичення: що та як зараз впливає на поведінку споживачів

Водночас аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ зазначає, що планування під час війни на рівні населення має мало сенсу, а горизонти планування зараз звузились навіть не до місяця, а до декількох днів.

При цьому, каже експерт, важливо не плутати плани із мріями.

"Якщо, наприклад, ви кажете, що після закінчення війни поїдете в подорож Європою, це все ж таки мрія, — каже експерт. — Вона надає певний оптимізм і може працювати як психологічна терапія. Якщо ж ви записуєте в щоденник, що вирушите в поїздку наступного понеділка, це план. Але плани в умовах війни мають властивість не здійснюватися. Тому багато хто обирає взагалі нічого не планувати, щоб у результаті постійного краху планів не впасти в апатію та депресію".

Щодо впливу на економіку, то, каже Олексій Кущ, війна – це кризова ситуація виживання як для тих, хто на фронті, так і для тих, хто в тилу. Через війну змінюються моделі поведінки споживачів, засновані на психології прийняття людиною економічних рішень.

"Свої гроші можна або витрачати, або збирати, і очевидно, що для економіки вигідно, щоб люди витрачали гроші, – пояснює експерт. — У цьому випадку вони вливаються в економіку, працюють бізнеси, що виробляють та реалізують товари та послуги, створюються робочі місця, люди отримують зарплати і знов-таки витрачають гроші, ВВП зростає. Але в умовах війни населення переходить від споживання до заощаджень та накопичень. У кожного свої ресурси – комусь вдається накопичити 100 доларів, комусь – тисячу, комусь – мільйон".

Завдання держави полягає у тому, щоб сприяти зростанню економіки навіть у таких умовах, продовжує експерт. Прості заклики "витрачати гроші в ім'я загального блага" не спрацюють, потрібна система перерозподілу — банківська система чи фондовий ринок. Але в Україні фондового ринку немає, каже Кущ, а банківська система є дисфункціональною, бо нікого не кредитує. Тобто банки зараз не надто багато вкладають у зростання економіки — частково через високі ризики, частково через втрату платоспроможних клієнтів — компаній, що залишились на непідконтрольній території, частково через небажання і самого бізнесу роздувати боргові портфелі.

В результаті українці намагаються не стільки витрачати, скільки відкладати гроші "під подушки" — таким є сучасне планування більшості громадян. Тож, під час війни накопичення українців на рахунках у банках поступово зростають: за даними НБУ, за січень-жовтень 2023 року на рахунках громадян у банках країни обсяг коштів зріс на 8,17% до 1 трлн та 9,5 млн гривень.

Важливо Як заробляти будемо? Головні економічні прогнози на 2024 рік